Про що ми думаємо перед смертю?

Знаєте, що найчастіше говорять люди перед смертю? Не знаю, що скаже ваш досвід, але у моєму – вони жалкують, як прожили життя. Хочуть переграти його, перезавантажити збереження гри, видалити зіпсовану чужими докорами, ідеями та побажаннями версію, та завантажити з серверу Творця чи торентів Творців нову, чисту забавку, щоб знову її спаплюжити.

Можливо, реінкарнація, якщо вона є, так і працює? Можливо, вона є не кармічним прокляттям колеса Сансари, а всього лише закликом, останнім бажанням, у якому Всесвіт не може відмовити. Проханням отримати новий шанс погратись у буття?

Читайте також: Хвороба, через яку українців ставлять на коліна

Тоді виходом з кіл перероджень є всього лиш істинна втіха в останній момент існування від обраних раніше звершень і не бажання перегравань? Можливо тому, самогубців засуджує більшість релігій, бо вони виходять без чекпоінту?

Що б вам не говорили патріархи, далай-лами, пророки та "тибетьска книга мертвих" – жодних науково підтверджених звісток з того світу ми досі не отримували. Найтермінальніші клінічні смерті є всього лише зупинкою серця з відмираючим мозком, що дарує вам яскраві "тріпи", які біологічно залишаються на цьому боці ріки Стікс.

Тому єдине, чим я можу поділитись з вами, те, що більшість людей, яка здатна щось сказати в останні хвилинки свого буття – шкодує. Шкодує за пройденим, чужим, нав'язаним, втлумаченим, шаблонним шляхом.

Тренд сьогодення – оригінальність. Тому на питання "Чи ви оригінальні?" 99% опитаних у соцмережі відповідає "Так". І лише 1%, голосує за свою "неоригінальність", де-юре залишається "не таким як усі". Змагання за "оригінальність" породжують шаблонність. Культ з білою вороною – є наслідком демографічних гігаядерних вибухів та панельних гетто у спальних районах. Але цей марафон так само приречений на ментальне штампування.

Усе – від вибору ВУЗу, аватарки у соціальних мережах, весільних церемоній та моделі айфону разом з автівкою, за умови коли це купується (не лише за кошти, але і за витрачений час) для соціуму, статусу, рейтингу – є одним реченням в момент смерті: "Я б прожив інакше".

Усе від вибору кросівок, постів у соціальних мережах, прізвиськ домашніх тварин, країн, які ви хочете відвідати, за умови коли це купується (не лише за кошти, але і за витрачений час) для себе – є одним реченням в момент смерті: "Я б прожив інакше".

Ви знаєте, що чистої води у природі не існує? Тобто те, що ви п'єте – є солянкою, в прямому розумінні, з різних солей та мінералів, хоча основною масовою часткою є H2O.

Дизайн стіни у квартирі, зовнішність вашого нареченого та навіть побажання, щодо кремації у заповіті (для себе) – на основну масову частку вашого життя є побаченим раніше у фільмах, про які ви вже забули, прочитаним у книжках, назв яких ви не пригадаєте, які в свою чергу порадив вам хтось, хто так само зачепився за гачок позитивних емоцій у момент дотику із чужим мистецтвом, чи коломистецтвом. Яке, у свою чергу, було створене під впливом інших книг, стрічок, міфів, пісень, традицій, які викликали у нього емоції. Та одночасно є фрактальним переживанням чуттєвих квазіархетипів до самого Адама чи мавпи, яка пізнала себе. Пізнала, вийшовши з кола перероджень. Припинивши нескінченне мавпування нескінченних поколінь мавп, вона заклала підсвідомий фундамент для людської реінкарнації емоційного ксерокопіювання. Еволюція традиції. Шлях до "я б хотів інакше", що буде проголошено в останню мить життя.

Наша "Нірвана" – це самозаглиблення у себе, з розумінням, що кожне віддзеркалення, яке є відчуттям віднайдення свого шляху – насправді являє собою відбиток чужого особливого емоційного минулого, яке ви підсвідомо захотіли відсканувати. Мистецтво, заболоття ЗМІ, освідчення у коханні, святкування Дня народження улюбленого кота – це шаблон сммщика та копірайтинг гріхів наших батьків. Так само як і цей текст у блозі, так само як і ваша реакція на нього та переконаність, що в свою останню мить життя, ви не думатимете, що прожили б його інакше.

Читайте також: Чому ви ніколи не дізнаєтесь, про те, що ваш сусід Герой