Протяжність російсько-українського кордону на суходолі становить 1974 кілометра, а по морю— 321 кілометр. Ми маємо сухопутний кордон з агресором в Харківській, Луганській, Донецькій, Чернігівській та Сумській областях. На жаль, значна частина цього кордону нами не контролюється.

На цих супутникових знімках ви можете побачити, як російські війська разом з технікою переходять наш кордон влітку 2014 року. Хотілося б тут сказати "на той момент", але, на жаль, і зараз наш кордон з агресором легко сплутати зі звичайною лісосмугою. Він легко долається машиною чи пішки. Військова техніка здатна перетнути його, не знижуючи швидкість.

Першим про стіну між Україною та Росією заговорив на той час губернатор Дніпропетровщини Коломойський. Його ідею швидко підхопив Арсеній Яценюк. І на стіну почали виділятися кошти.

Читайте также: Гібридне перемир’я: мінські угоди стали компромісом, на який не хотіла йти жодна зі сторін

Ми не стали першою країною, яка вирішила відгородитись від свого навіженого сусіда. Стіни або інженерні загородження є на кордонах Туреччини та Сирії, Ізраїлю та Палестини, Мексики та США. Правда часто ці стіни є способом боротьби з нелегальними мігрантами, а не танковими колонами. Але після подій літа 14-го року ми усі розуміли, що відгороджуватись від Росії потрібно.

На жаль, проект "Стіна" став ілюстрацією "реформ по-українськи". Недофінансований, обвитий корупційними скандалами, реалізований погано і де-не-де, він уже поглинув сотні мільйонів грошей. Але як і у 2014-ому, більша частина українського кордону не становить загрози для російських танків.

І найстрашніше у цьому всьому не сама стіна. Земельні та будівельні роботи, екзотичні проекти завжди користувалися популярністю в Україні через те, що на них легше красти бюджетні гроші. Але "Стіна" стала одним з перших таких проектів під час війни. Одним з символів "реформ по-українськи". Популістично-корупційним проектом, оголошеним одразу після Іловайську.

Питання не у тому, чи потрібна стіна. Питання у тому, що вона або має бути зроблена якісно, або не зроблена взагалі. У нас на кордоні з Росією, анексованим Кримом, Білорусією та Придністров’ям стоять сотні російських танків, яким ніщо не завадить за лічені хвилини перетнути цей кордон.

Читайте также: Як та чому утворився Іловайський котел

У найближчі роки буде вирішено, чим завершиться конфлікт на Донбасі. І якщо ми хочемо, щоб він вирішився на нашу користь, ми маємо реформувати Збройні сили, СБУ та "Укроборонпром". І зробити це принципово інакше, ніж ми будуємо стіни на кордоні.

Ну і останнє. Ми дуже любимо вимагати чогось від влади. Але кожен із нас має побудувати свою стіну. Стіну всередині себе: не робити бізнесу з Росією, не купувати їхні товари, не ходити на концерти артистів, які виступають в окупованому Криму, не давати і не брати хабарів, вимагати реальних реформ, а не зниження тарифів, вчити українську мову і допомагати українській армії.

Ця стіна має бути всередині кожного з нас. І за нас її ніхто не побудує. Хоча є й інший вибір – поставити шкурні питання вище за питання збереження суверенітету; казати, що усі тобі винні і не робити нічого; ховатися від повісток і не допомагати армії; чекати, що хтось зробить усе за тебе, і потроху будувати уже іншу стіну. Стіну від власної совісті.