Суть інциденту в тому, що GeenPeil зловживав бюджетним фінансуванням референдуму: євроспектикам виявилося мало тих коштів, які вони офіційно отримали з державної казни, тому GeenPeil домовився з рядом приватних осіб, аби ті також брали держфінансування для міні-кампаній, але потім передавали його до рук GeenPeil.
У такій схемі фігурували 40 громадян, які отримали фінансування індивідуальних кампаній у максимально дозволеному обсязі — 5 тис. євро. Згодом більша частина цих коштів була переведена на рахунок GeenPeil. У підсумку ця організація отримала 150 тис. євро бюджетних коштів, при законодавчо встановленому обмеженні в 50 тис. євро.
Наразі невідомо, якою буде реакція політичних сил Нідерландів на цю інформацію. Втім, українці не повинні надто тішитися компрометацією GeenPeil. На жаль, це не єдина сила в Нідерландах, яка вставлятиме нам палки в колеса. До активної агітації проти членства України в ЄС вдається й парламентська Партія свободи (PW) – політсила із російським ухилом та зв’язками у Кремлі.
За результатами парламентських виборів 2012 року, ця партія має 15 місць (зі 150) у Палаті представників. Її лідер – Герт Вілдерс, котрий сповідує правий популізм та має давні дружні зв’язки з "Національним фронтом" Марін Ле Пен.
В 2012 Вілдерс отримав на виборах вдвічі менше голосів, ніж минулого разу. "Хай в Брюсселі святкують перемогу, для тих, хто сьогодні радіє нашому програшу, у мене є послання: ми ще повернемося, і з барабанним боєм!". Іронія долі в тому, що Партія свободи доклала зусиль до розпаду попередньої коаліції та дострокових виборів, але в підсумку втратила 9 місць у парламенті.
Тоді ж, у 2012-му, Партія свободи до антиісламської тематики своїх виборчих меседжів приєднала "антисхідноєвропейську". Створила веб-сторінку, де запропонувала бажаючим писати скарги на мігрантів зі Східної Європи. Дипломати "постраждалих" країн закликали всіх "дистанціюватися від прикрої ініціативи". Єврокомісар від Нідерландів Неелі Крос зазначила, що Єврокомісія, на жаль, не має важелів впливу на партію Вілдерса і його ксенофобські висловлювання.
А прем’єр Марк Рютте уникнув оцінки скандалу, зазначивши лише, що не варто створювати ажіотаж "довкола єдиної Інтернет-сторінки". Така позиція є зрозумілою: Рютте змушений толерувати Вілдерса – його власний уряд не має більшості в парламенті, тож без голосів Партії свободи буває складно провести те чи інше рішення.
В 2015-му Вілдерс звинуватив ЄС у створенні "сум’яття" в Україні. Він же закликав Європу не втручатися у справи України і зробив це, звісно, в ефірі Russia Today. На думку Вілдерса, коли Захід запропонував Україні більш тісну співпрацю (асоціацію з ЄС), він тим самим підштовхнув "кризу" в Україні. Ті європейські чиновники, які у Києві відвідували Євромайдан, "підтримали фашизм", заявляє Вілдерс.
В зовнішньополітичній царині Партія Свободи виступає проти єдиної валюти євро, толерації емігрантської політики ЄС, "ісламізації" Європи. Як і решта членів фракції "Європа націй на свобод", партія Вілдерса наполягає на скасуванні санкцій щодо Росії.
Партія свободи не тільки підтримує референдум щодо України, вона була серед тих, хто організовував збір підписів під петицією щодо цього референдуму. За законодавством Нідерландів, потрібно зібрати 300 тисяч підписів за проведення референдуму. Зусиллями Партії свободи та її союзників було зібрано 450 тисяч. (Втім, це лише 2,6% від населення країни).
Але флагманом в організації "антиукраїнського" референдуму є "Комітет громадян Євросоюзу". Це не перша масова кампанія цієї організації. У 2013 році "комітетники" зібрали 56 тисяч підписів під закликом організувати парламентські дебати і проголосувати "за припинення передачі влади ЄС". Ще одна ініціатива "Комітету громадян Євросоюзу" – провести парламентське розслідування того, як в країні вводили використання євро.
Зв’язки "Комітету" з Москвою є очевидними. Його лідер Піпін ван Хаувелінгін змушений був нещодавно виправдовуватися: "Ми проводимо агітаційну кампанію на пожертвування від наших прихильників, також ми запросили субсидії від влади. Всі чутки про те, що нам приходять гроші з Росії, – повна нісенітниця. Голландці вже стали розуміти, що в разі підтримки України ми будемо відправляти в цю країну мільярди наших грошей, і це не викликає у людей бажання йти на зближення з Україною".
"Комітет" тісно співпрацює з вище згаданим рухом GeenPeil. А останній позиціонує себе як громадська організація, а не політична партія, хоча одним з її засновників є Герт Вілдерс, лідер Партії свободи. Проте офіційним лідером GeenPeil є Барт Наймен.
16 січня британська The Telegraph прямо звинуватила GeenPeil у тому, що вони існують на спонсорські гроші Москви. Барт Наймен закликав ЗМІ перестати розпускати чутки про можливий зв'язок його організації та Росії. Хоча його слова скоріше підтвердили, аніж спростували цей самий зв'язок.
"Коли гроші на підтримку політиків надходять з фондів Ізраїлю, Америки, Німеччини, тут це сприймається нормально. А в разі Росії, якби вона дала грошей, це чомусь усіх почало б обурювати. Виглядає упереджено, чи не так? З іншого боку, це виглядає нешанобливо по відношенню до голландського народу, який постає несамостійним в очах європейських сусідів", – сказав Наймен.
Кремлівські гроші довелося коментувати ще одному провідникові Geen Peil – Т’єрі Боде – і це також вийшло у нього доволі двозначно. "Перше, що я хочу нагадати, що ми не є якоюсь маловідомою організацією. Той факт, що ми зібрали за 6 тижнів 425 тис. підписів, вже говорить про те, що голландці всерйоз стурбовані тим, як наші політики приймають важливі рішення. І так, ми раді б отримати на агітацію хоч пару копійок від Кремля, але поки не дочекалися".
Зрозуміло, що Москва відіграє ключову роль у підготовці суспільної думки Нідерландів щодо Асоціації України з ЄС. У гру Росія включилася давно і не шкодує грошей для своїх агентів впливу. Причина такої активності – не лише у банальному бажанні нашкодити України. В разі негативного результату референдуму Москва отримує додатковий козир для того, аби вимагати скасування санкцій проти неї – у "білокам’яній" казатимуть, що Європа не приймає Україну як чужий для неї елемент.
Як не прикро, але за всіма прогнозами та соцопитуваннями, нам належить налаштуватися радше на негативний результат. Втім, голландський референдум має консультативний характер і не є обов’язковим до імплементації його урядом. З іншого ж боку, цьогоріч в Нідерландах пройдуть парламентські вибори – їхні учасники, бажаючи показати, що думка народу важить для них чимало, можуть наполягати на врахуванні позиції учасників референдуму.
Головне, аби на виборче "ігрове" поле вийшло якомога менше проросійських сил. А ті партії, котрі братимуть участь у кампанії, слугували б гідною противагою Партії свободи та її сателітам. Час покаже, чи виправдаються ці сподівання.
Читайте також: Скільки голландців готові до асоціації з Україною: соцопитування