Мабуть, причина в тому, що Кремль не вірить у суб'єктність обивателя й у те, що протест може бути "низовий". Замість того, щоб створювати щирих та конкурентоспроможних союзників, Росія обирає ситуативних та злодійкуватих.

К теме Религия подозрительных: Россия водрузила цинизм на свои державные знамена

Методи Заходу відрізняються

Натомість Захід увесь цей час надає перевагу співпраці з суспільством, інвестує в освіту, фінансує програми обміну, організовує семінари. Його методи відрізняються обріями – Захід вкладає у тих, хто здатен стати лідером громадської думки та скласти кістяк суспільства.

Європі не треба нічого вигадувати – досить познайомити молодь із самою собою, зі своєю логікою та архітектурою, аби вона згодом захотіла перенести західні правила на ґрунт рідної країни.

Як наслідок, сценарій вуличних протестів є незмінним. По один бік політичні довгожителі з сумнівною репутацією, а по інший – суспільство, яке вимагає нових правил гри.

Москва полюбляє міркувати про "кольорові революції", подібність сценаріїв у різних країнах, доходить висновку, що все це інспіровано ззовні.

Володимир Путін
Російська влада любить міркувати про "кольорові революції" / Фото Getty Images

Однак у цю мить вона уподібнюється людині, яка постійно ставить на аутсайдера, але хоче звинувачувати тоталізатор.

Якою є сучасна Росія

Часом у самій Росії лунають голоси, що Москві вже варто засвоїти науку, почати працювати з "низами", відмовитися від підтримки токсичних політиків, формувати когорту розумних та щирих адвокатів для себе самої.

Однак нічого такого Кремль зробити не може, тому що жодного привабливого образу майбутнього в Росії не існує. Вона не має картинки завтрашнього дня, здатної захопити й мобілізувати, не має цивілізаційної ідеї, як у колективного Заходу.

Сучасна Росія – це цінники замість цінностей, монетизація переконань та принципів.

Що вона може запропонувати своїм сусідам? Інвестиційні проєкти? Від них не виграє ніхто, крім російських монополій. Унікальні технології? Росія сама їх купує. Регіональну безпеку? Про це взагалі нема сенсу говорити після Криму.

Интересно Анализ подменили лозунгами: "распятые снегири" спасли Украину от Москвы

Москва регулярно ставить на ті еліти, які ціннісно близькі для неї. У підсумку її партнерами стають ті, хто поводиться як мародер на окупованій території.

"Грані правди" на 24 каналі: дивіться відео


Росія не здатна домовлятися ні з ким, російська еліта не вірить тим, хто від неї відрізняється. Кремль може купувати собі союзників, але він не здатен їх створювати, може пропонувати секс за гроші, але це не має нічого спільного з коханням.

Маскульт Росії є вторинним, тлумачення "руськості" нагадує матрьошку з Duty Free, а єдина універсальна пропозиція – репертуар радіо "Шансон".

"Рим полюбили не за велич – Рим здобувся на велич, бо його полюбили". Ця формула Честертона незастосовна до сучасної Росії.

Вона приречена на поразки в битвах за майбутнє лише тому, що не має образу майбутнього. Вона програє битву за серця, бо не вміє закохувати в себе.

Однак й висновки зі своїх поразок Москва теж не робитиме. Усе тому, що вони прозвучать для неї занадто невтішно.