Скільки коштують посади у вищих відомствах
Ще не забувся оборонний скандал зі Свинарчуками, який яскраво продемонстрував рівень "лівих" заробітків у цій структурі. Але, навіть на цьому тлі запропонована "хлопцями із Банкової" сума хабаря за сприяння у призначенні на посаду в "Оборонпромі", відняла мову – 570 тисяч доларів.
Читайте также: Небезпечні перебудови: які наслідки незаконного перепланування квартир
Вже сьогодні ми знаємо, що ці гроші вимагали шахраї у поважного кандидата. Вони представлялися працівниками з Офісу Президента. І от новину про їх викриття пафосно розповсюдив зі свого боку Андрій Богдан. Той зробив акцент на тому, що "от, дивіться, ми хабарів не беремо!". До нього долучився й Анатолій Матіос, але у фокусі, що військова прокуратура, яка потрапляє під ліквідацію, таки надзвичайно корисна структура. Мовляв, он яку операцію провели: затримали банду шахраїв.
Але я хочу звернути увагу на інший бік цієї справи та розібрати її в деталях. Перше, що ми дізналися зі сторінок Богдана та Матіоса, що затримали шахраїв, які хотіли продати посаду від імені Офісу Президента. Але читаємо далі матеріали справи. Вони вийшли на особу, яка працювала у Держпідприємстві "Укрспецекспорт" та запропонували сприяння у влаштуванні на керівну посаду в "Укроборонпромі".
Як йдеться у матеріалах справи, клієнт погодився оплатити пів мільярда доларів за допомогу у призначенні. Оскільки пропозиція його зацікавила і він мав досвід та, очевидно, уявляв собі подальші кар'єрно-матеріальні перспективи такого призначення. Але матеріали справи приховують істинні мотиви заявника, який звернувся до правоохоронних органів.
Ким були учасники схеми
Чи він здогадався, що потрапив на гачок шахраїв та вирішив їх одразу здати, чи виявився настільки чесною людиною, що у намірах отримати посаду не було, а навмисне вів хлопців до затримання. Цікаво, що ім'я жертви-приманки тримається у суворій таємниці, чого не скажеш про вимагачів. По-перше, відео їх затримання, фотографії та імена одразу спливли у мережі.
Учасниками банди виявилися:
• Ігор Мізрах, який позиціював себе як політичний експерт, професійний юрист та журналіст;
• Сергій Жданов, про якого в мережі можна знайти інформацію, як про професійного юриста, експерта з будь-яких питань і навіть статті про його призначення в секретно-режимний департамент ОП.
Щоправда, усі ці публікації як раз і були розміщені влітку на сайтах, редактором яких був той самий пан Ігор Мізрах. Звісно, інформація про призначення Жданова в Офіс Президента виявилася фейковою, але у часі ці публікації зійшлися із перемовинами про допомогу у призначенні на посади "Укроборонпрому".
Тобто хлопці створювали таке собі інформаційне алібі, мовляв, не з вулиці вони прийшли, а справді є серйозними "рішалами" з Банкової.
Ігор Мізрах
Цікаво, що пан Жданов – це не просто фігурант оцієї гучної справи. Його особистістю журналісти програми "ЦРУ" зацікавились ще задовго до гучних фейсбук-постів Богдана та Матіоса.
Ми розслідували заплутану схему із рейдерським захопленням квартир в будинку на Діловій – це центр Києва та з'ясували, що постать пана Жданова неодноразово спливає у цьому ланцюжку, і він грає у цій схемі не останню роль.
Саме тоді ми й познаходили оті сумнівні публікації про його призначення в Офіс Президента та намагалися усіма можливими способами з'ясувати – це правда чи фейк. На користь останньої версії ми схилялися більшістю, але не могли зрозуміти мотивів, кому ж були потрібні оті відверто замовні статті.
Сергій Жданов
Але історія з хабарем у 570 тисяч розставила все на свої місця. Статті були таким собі ніби додатковим підтвердженням справжності Жданова як представника від чинної влади. Тішить, що ця історія завершилася викриттям, але з іншого боку наштовхує й на неприємні думки.
Практика купівлі посад в керівні структури нікого не дивує, шахраї добре знали внутрішню чиновницьку кухню. Вийшли на людину, для якої такий спосіб отримати крісло не був дивиною. Ймовірно, шахраї були викриті через жадібність, бо забажали зірвати аж надто великий куш.
Що сприяє шахрайству
Крім того, українці постійно потерпають від інформаційних атак. Наразі в інформаційному просторі є багато фейків, і розрізнити правду від брехні здатний не кожен, переважно професійні журналісти. Та й закритість і забюрократизованість державних структур не сприяє розвінчуванню міфів.
Читайте также: Обдирав людей на мільйони й відбувся штрафом у 17 тисяч: про афери у Дарницькому суді
Підтвердження чи спростування отої інформації через офіційне журналістське звернення нам довелося чекати майже тиждень. Тому й не дивно, що шахраї поводили себе більш, ніж упевнено. Інформаційна гігієна – понад усе. Вона здатна вберегти від великої помилки.