Смертельний міномет "Молот": військова прокуратура покриває винних?

За чотири роки трапилося дев’ять таких випадків розриву міни, від чого загинуло 13 українських воїнів, а 32 було поранено. Невідомо, скільки цей міномет знищив ворожих солдат, але для українських військових він точно перетворився на смертельний "Молот".

Читайте также: Черговий провал СБУ: як підполковник-зрадник зливав інформацію Росії

І ось, нарешті, нещодавно військова прокуратура дійшла висновку, про який вже не один рік заявляють і військові і журналісти. Виявляється, при виробництві "Молота" справді були допущені конструктивні дефекти, через які і могли вибухати міни в стволі міномету. Прокурори не уточнюють, які саме конструктивні дефекти вони виявили, справа ще не передана до суду.

Міномет "Молот"

Журналістам раніше вдалося з’ясувати, що військові чиновники і керівники державного заводу, який виробляє "Молоти" могли добряче нагріти руки на виробництві цього міномету. Наприклад, замість сучасних імпортних оптичних прицілів, як передбачалося документацією, на ці міномети були встановлені старі радянські приціли виробництва сорокових років минулого століття. Але заміна прицілів – не найгірше з того, що могло статися. Бо умисне здешевлення інших частин "Молоту" і могло призвести до загибелі наших солдат. Зокрема, через неякісний ствол та неякісний запобіжник від подвійного заряджання і могли статися вибухи мін.

Нагадаю, одразу після початку війни на Донбасі "Молоти" почали робити на київському заводі "Маяк". Це підприємство є державним, входить до концерну "Укроборонпром", і в радянські часи займалося виготовленням магнітофонів. Відтак, коли головного конструктора заводу запитали, звідки підприємство, яке не виробляло до цього міномети, отримало технологічну документацію для виробництва цієї зброї, він щиро відповів: з інтернету.

Завод "Маяк"

Винахідливістю наших конструкторів можна було б захоплюватися, але влітку 2016 року, незадовго після того, як міномет передали армії, на полігоні "Широкий Лан" на Миколаївщині, вибухнув перший міномет. Через що загинуло двоє військових. Наступний випадок стався вже через два місяці на фронті – під Новомихайлівкою, що на Донеччині – ще двоє солдат загинуло від розриву міни в стволі. Потім міномети вибухатимуть ще і ще. Військові, волонтери та журналісти намагатимуться докричатися до командування, щоб заборонити використовувати "Молоти", бо з ними явно щось не так.

У відповідь, командування мовчатиме, аж поки в липні 2018 року на полігоні в Рівненській області від чергового вибуху міни в стволі не загине троє бійців, а ще дев’ятеро будуть поранені. Вже тоді через масштаб трагедії, на проблему нарешті звернуть увагу і в Міністерстві оборони і у Верховній Раді.

Але після нетривалого розслідування інциденту, голова парламентського комітету Сергій Пашинський зробить заяву: у всьому винні самі солдати, мовляв, неправильно заряджають міномет.

Сергій Пашинський

В той же час експертиза київських науковців з’ясує, що сталь, з якої зроблено ствол міномету – низької якості. Ствол може погнутися як після регулярної стрільби, так і просто після падіння на землю. Через це міна, що вилітає з "Молота", може вибухнути всередині деформованого ствола, що, очевидно, і відбувалося, хоча чиновники "Укроборонпрому" та Міністерства оборони це вперто заперечували.

Потім виявиться, що оскільки київський завод "Маяк" не мав потужностей для нормального виготовлення стволів, то він передав замовлення на їхнє виготовлення Старокраматорському машинобудівному заводу, який належить народному депутату від БПП Максиму Єфімову. А завод депутата, в свою чергу, перезамовив виготовлення стволів на одному з підприємств із виготовлення труб.

Коли ж такий абияк зроблений міномет потрапив до війська, то з’ясувалося, що його випробування перед експлуатацією ніхто не проводив. Бо армійські чиновники хотіли якнайшвидше відзвітувати про передачу армії нової зброї. Тому "Молот" випробували і допрацьовували вже в польових умовах. Відтак, знадобилося тринадцять життів українських бійців і чимало часу, щоб прокуратура нещодавно нарешті дійшла тих саме висновків, що й громадськість. А саме – що "Молот" має конструктивні дефекти, а відтак є небезпечним передусім для наших же солдатів.

Міномет "Молот" після розриву

Втім, в цій запізнілій новині від прокуратури ви не знайдете жодного прізвища тих, хто має бути покараний. За розкрадання коштів на виробництві "Молота" та за дозвіл його використовувати у війську, а значить, за причетність до загибелі тринадцяти українських воїнів.

Читайте також: З масажиста в депутати: топ посад, які політики роздали своєму оточенню

Назвати ці прізвища "мужні" військові прокурори досі не можуть. Зрештою, не вони ховають побратимів через чужу жадібність і некомпетентність.

Що відомо про смертельні вибухи мінометів "Молот"?• Вперше міномет "Молот" вибухнув у липні 2016 року на полігоні "Широкий лан" на Миколаївщині. Тоді загинули 2 і були поранені 10 військових. Військова прокуратура встановила, що вибух стався "через порушення поводження зі зброєю". У відомстві також казали, що під час навчань використовувалися боєприпаси 1975 та 1960 років випуску.

• Після цього "Молот" вибухнув у листопаді 2016 року. Тоді загнули 2 бійців "Айдару".

• Потім "Молот" розірвався у березні 2017 року під Авдіївкою. Тоді загинули 3 військових. Після цієї трагедії Міноборони переконувало, що планує доопрацювати міномет. Тоді ж Генштаб тимчасово заборонив стріляти з "Молотів", не перебуваючи при цьому в укритті, через недопрацювання в конструкції мінометів.

• Наступного разу "Молот" розірвався у липні 2018 року на Рівненському полігоні під час бригадних тактичних навчань з бойовою стрільбою. Загинули3 військових 128-ої окремої гірсько-штурмової бригади з Закарпаття, ще 9 бійців госпіталізували з пораненнями. Після цього інциденту призначили спеціальну експертиза, яка мала з’ясувати, що не так зі зброєю та чому від неї гинуть військовослужбовці. Проте результатів експертизи досі не було.

• Востаннє "Молот" вибухнув 23 вересня 2018 року у Харкові у 72-й бригаді. Поранення зазнали 2 військовослужбовців. За попередньою перевіркою, причина розриву міни у стволі, могла полягати у неправильній підготовці боєприпасу до стрільби, в тому числі, недотримання правил її зберігання.