За даними ухвали суду від 21 грудня 2018 року, між Міноборони та ПАТ "Завод "Маяк" (входить до "Укроборонпрому") був укладений контракт на постачання мінометів калібру 120 міліметрів М120-15 "Молот" вартістю 483 тисячі гривень за одиницю. Про це мовиться в розслідуванні "Не "хлопчиками" єдиними. Чому справа Гладковського – лише верхівка айсберга".
Читайте також: Міномети "Молот" деформуються від найменшого фізичного впливу чи падіння, – експертка
Під час поставки мінометів "Молот" до військової частини А4559 (Оржів на Рівненщині) у частини з них виявили технічні недоліки. А частина мінометів під час нетривалого використання взагалі вийшла з ладу.
За результатами дефектації встановлено конструкторські недоліки, які несумісні з подальшим використанням мінометів,
– заявили прокурори.
6 липня 2018 року один з мінометів "Молот" розірвався під час навчань на Рівненському загальновійськовому полігоні. Жертвами інциденту стали 3 військових зі 128-ї бригади, ще 9 зазнали поранень.
Завод "Маяк"
Контролювали виконання "Заводом "Маяк" умов державного контракту службовці 5277 військового представництва Міноборони. Вони недбало поставились до своїх обов'язків щодо контролю поставки продукції. Через це держава зазнала збитків на 7,2 мільйона гривень.
Слідство з’ясувало, що на заводі "Маяк" не було обладнання та потужностей для виготовлення всіх складових механізмів мінометів "Молот". Тому завод закуповував різні частини до мінометів у численних приватних постачальників. Половину деталей міномета постачало ПАТ "Старокраматорський машинобудівний завод". Воно належить колишньому регіоналу Максиму Єфімову, а сьогодні народний депутат входить до фракції "Блок Петра Порошенка".
Єфімов, якому належить "Старокраматорський машинобудівний завод"
Паралельно в господарському суді "Старокраматорський машинобудівний завод" намагається стягнути з заводу "Маяк" 2 борги за постачання мінометів у розмірах 1,7 мільйона гривень та 2,04 мільйона гривень.
Допитана як свідок заступниця начальника відділу матеріально-технічного забезпечення та кооперації повідомила, що при трьох оплатах "Заводом "Маяк" 80% вартості (понад 76 мільйонів гривень) двох укладених з ПАТ "Старокраматорський машинобудівний завод" договорів, службова записка разом з рахунком-фактурою у фінансовий відділ заводу не складалась та керівництвом підприємства на погодження не візувалась.
Читайте також: Чому досі немає результатів експертизи міномету "Молот"
Що відомо про смертельні вибухи мінометів "Молот"?
Вперше міномет "Молот" вибухнув у липні 2016 року на полігоні "Широкий лан" на Миколаївщині. Тоді загинули 2 і були поранені 10 військових. Військова прокуратура встановила, що вибух стався "через порушення поводження зі зброєю". У відомстві також казали, що під час навчань використовувалися боєприпаси 1975 та 1960 років випуску.
Після цього "Молот" вибухнув у листопаді 2016 року. Тоді загнули 2 бійців "Айдару".
Міномет "Молот" після розриву
Потім "Молот" розірвався у березні 2017 року під Авдіївкою. Тоді загинули 3 військових. Після цієї трагедії Міноборони переконувало, що планує доопрацювати міномет. Тоді ж Генштаб тимчасово заборонив стріляти з "Молотів", не перебуваючи при цьому в укритті, через недопрацювання в конструкції мінометів.
Наступного разу "Молот" розірвався у липні 2018 року на Рівненському полігоні під час бригадних тактичних навчань з бойовою стрільбою. Загинули3 військових 128-ої окремої гірсько-штурмової бригади з Закарпаття, ще 9 бійців госпіталізували з пораненнями. Після цього інциденту призначили спеціальну експертиза, яка мала з’ясувати, що не так зі зброєю та чому від неї гинуть військовослужбовці. Проте результатів експертизи досі не було.
Востаннє "Молот" вибухнув 23 вересня 2018 року у Харкові у 72-й бригаді. Поранення зазнали 2 військовослужбовців. За попередньою перевіркою, причина розриву міни у стволі, могла полягати у неправильній підготовці боєприпасу до стрільби, в тому числі, недотримання правил її зберігання.
Що відомо про міномети "Молот" та їхні недоліки?
"Молот" – міномет калібру 120 міліметрів українського виробництва, розроблений на основі радянського міномета 2Б11. Цей міномет розробили на заводі "Маяк" на замовлення Міноборони України. На відміну від 2Б11, "Молот" зробили з новітніх сплавів (які мають подовжити термін його експлуатації) та застосували конструкторські рішень, які мали б знизити частоту ламання міномета. Виробництво було налагоджене дуже швидко. Перші поставки до Збройних сил почалися на початку 2016 року.
Щодо недоліків "Молотів", то військова прокуратура засекретила висновки експертизи, проведеної після вибуху міномету під час навчань на полігоні. А в Генштабі заявляли, що ЗСУ не мають претензій до експлуатації "Молота". Там казали, що причин вибуху міномета може бути 3: подвійне заряджання, несправність самої міни, несправність підривника. І всі ці три причини має контролювати особовий склад.
Проте співкоординаторка "Медійної ініціативи за права людини" Ольга Решетилова після трагедії на Рівненському полігоні заявляла, що марка сталі, з якої виготовлено ствол міномета, не відповідає технічним характеристикам: вона м'якша, ніж це повинно бути. Але для того, аби підтвердити чи спростувати цю інформацію, потрібно дивитись на результати експертизи. Ті самі, які засекретила військова прокуратура.
Решетилова наголошує, що провадження про збитки державі і провадження про причини вибухів мінометів "Молот" – це різні справи. І другу групу проваджень об'єднають в одне тільки тоді, якщо в кожному окремому провадженні (або хоча б в кількох) буде доведено, що до вибуху призвів саме неякісний ствол "Молота". За її словами, наразі це не доведено в жодному провадженні. В більшості навіть не проведені потрібні для цього експертизи. Проте у справі по вибуху на рівненському полігоні досудове слідство вже завершилося і дійшло висновку про подвійне заряджання. Незабаром почнеться суд.
Як би мені не гріли душу заголовки про те, що військові не винні, на жаль, наявність такого провадження в прокуратурі прямо не доводить, що причина вибухів – якість (точніше, неякість) мінометів. Опоседковано, звісно, ми розуміємо, якщо міномет вироблявся кустарним способом, то, мабуть, і вибухає він постійно не через поганих мінометників. Але це буде тема для окремих заголовків,
– зазначила Решетилова.
Українські мінометники, які безпосередньо працювали із "Молотом", кажуть, що особливих проблем не помічали. Старший навідник мінометного взводу 54-ї бригади ЗСУ Ігор Слайко заявляв, що його практика показує неможливість версії про те, що з мінометом щось було не так. Найчастіше проблеми виникали саме через необережність людей.
"Хоча про "Молоти" і ходило багато поганих чуток. Ще коли я був у 93-ій ОМБр, тамтешню мінометку вже комплектували "Молотами". Але ми з ними не працювали – чекали, поки звідкись підвезуть запобіжники від подвійного заряджання. Але запобіжники мали привезти саме старі, радянські! Бо нам сказали, що нові зроблені з гартованої сталі та від вистрілу можуть розлетітися. І що нібито такий випадок вже був, та його наслідком стали 2 легких поранення", – розповів Слайко в одному з інтерв’ю.