Промышленный безвиз с ЕС: готова ли Украина к этому?

Чому це так важливо (хоч і незбагеннно нудно)?

Промисловий безвіз з ЄС – це важливо для того, щоб визнати в усьому світі якість інженерного і промислового розвитку України.

Читайте также Угода про вільну торгівлю між Києвом та Лондоном: українцям спростять умови поїздок до Британії

Для нас, як для маглів, такими символами є "Мрія", залізничне обладнання і інши промислові товари, які працюють всюди на планеті. А деколи, як наші супутники, і поза планетою.

Інженери бачать ці товари як матрицю – через призму креслень, стандартів та технічних регламентів, які використовуються під час виробництва.

Стандартизація і технічне регулювання – це зовнішня оболонка і координати, в яких розвивалась промисловість протягом попередніх 150 років.

І для того, щоб довести, що наша промисловість є справді ровизнутою (а я в цьому не сумніваюся) нам потрібно укласти з ЄС угоду АСАА. Такі угоди є прерогативою розхвинутиїх країн. ЄС має таку угоду (під попередньою назвою Mutual recognition agreement) з Австралією, Канадою, Ізраїлем, Японією, Новою Зеландією, Швейцарією та США. Погодьтесь – бути у цьому клубі більш, ніж круто.

На якому етапі перемовини щодо угоди АСАА?

Україна давно хотіла укласти таку угоду. Утім для цього довелося повністю перепрошити всю систему, оскільки в СРСР вона розвивалася інакше, ніж в ЄС. Це ні добре, ні погано – просто системи були неспівставні.

Лише коли ми повністю змінили своє законодавство ми змогли переконати ЄС, що ми готові до ретельної оцінки власної системи технічного регулювання.

Хоч зміст цієї роботи є надзвичайно технічним, але без політичного благословлення на найвищому політичному рівні – саміті Україна-ЄС – почати роботу над "промисловим безвізом", як його ми називаємо в публічних дискусіях, було неможливо.

Зверніть увагу! Україна продовжила максимальні ставки мита на товари з Росії

То в жовтні для мене було за честь зустрітися з експертами від ЄС, які розпочали свою ретельну роботу.

17 грудня було проведено 13-й раунд перемовин. Сторони детально розбирали технічний регламент щодо засобів вимірювальної техніки (MID) і технічний регламент щодо неавтоматичних зважувальних приладів (NAWI).

До кінця року місія проведе ще дві відеоконференції (29 і 30 числа), а з 15 січня відновить свою роботу. Графік відеоконференцій на січень лютий буде дуже щільним.

Особливо тішить те, що це не просто експертна місія ЄС. Експерти працюють у тісній зв'язці з Генеральним директоратом Єврокомісії з питань внутрішнього ринку, промисловості та підприємства (DG Grow), Групою підтримки України та особисто із заступником гендиректора головного директорату Європейської комісії з питань сусідства та переговорів про розширення ЄС Катериною Матерновою

З боку України співпрацю з місією веде команда Міністерства економіки на чолі з Миколою Крижановським. Працівники міністерства забезпечують збирання і систематизацію усього законодавства, працює з експертами над тим, щоб усе законодавство було доступне англійською мовою, допомога експертам готувати таблиці відповідності (славнозвісні concordance table) і відповідає на десятки уточнюючих питань про те як працюють наші системи стандартизації, акредитації, метрології, ринкового нагляду, як розробляються технічні регламенти, як працюють технічні комітети тощо.

Тобто ми маємо вперше консолідовану і найретельнішу оцінку того, як працює система технічного регулювання.

Звісно вона працює не ідеально. Цього року мені довелося зіткнутися з тим, що на папері вона виглядає набагато краще, ніж в реальності. Історію із захисними комбінезонами від Олександра Соколовського ми всі будемо пам'ятати як урок.

До теми Чи готова Україна до членства в ЄС та як на це реагують європейці

Отже місія наприкінці першого кварталу 2021 року видасть звіт, в якому, очевидно, буде багато рекомендацій, як усунути недоліки нашої системи. Головне ж – це буде вичерпний перелік завдань, які ми виконаємо і зможемо перейти до укладення угоди формально. То ж є всі шанси вкластися в означений президентом термін – 2 роки.

Джерело: Facebook