Спадковість влади

За часів президентства Віктора Ющенка, перша особа української держави дуже полюбляла спілкуватися з журналістами. Згодом, в якості таких співрозмовників та інтерв’юерів Президент став обирати переважно представників іменитих іноземних ЗМІ. Ця тенденція намітилася після скандалів у нашій пресі з приводу розкішного життя президентського сина Андрія.

Тоді як навіть відомим українським журналістам було практично неможливо домовитися про інтерв’ю з Президентом, про думки глави держави українці дізнавалися з закордонних статей чи інтерв’ю. Віктору Ющенку закидали надмірну орієнтованість на Захід і бажання сподобатись західному читачеві, чи то головним читачам на Заході. Полюбляла публікуватися на Заході і Юлія Тимошенко в часи свого перебування на посаді прем’єр-міністра.

Нинішню владу важко звинуватити у прозахідності. Але, чомусь, вона так само ходить навшпиньки перед представниками західних ЗМІ ігноруючи власні.

11 січня, під час візиту комісара ЄС з питань розширення і європолітики сусідства Штефана Фюле, він спільно з українським міністром зовнішніх справ Костянтином Грищенком давав брифінг для ЗМІ. ЗМІ дозволили поставити чиновникам 3 запитання. Чомусь ці питання дали змогу поставити тільки трьом представникам іноземних інформагентств та видань. Тож, шановні читачі та глядачі, завдяки службі протоколу та прес-службі МЗС України про домовленості його керівництва з єврокомісаром ви дізнаєтеся лише те, що може бути цікавим для француза, німця або англійця. Але не українця.

Тут, звичайно можна закинути українським журналістам, що самі винуваті, якщо у власній країні їх ігнорують. Але якось, складається враження, що останнім часом цей «ігнор» стосується не лише журналістів.