"Стажер": легка та емоційна життєва історія
Цей фільм знятий для тих, хто іде в кіно по емоції. Тут ви не знайдете особливих спецефектів, лише життя, яким воно є.
Стрічкою в ролі сценариста та режисера займалась Ненсі Майерс, відома завдяки фільмам "Відпустка за обміном", "Любов за правилами та без" та "Чого хочуть жінки?". У Майерс очевидний талант робити прості історії живими та з родзинкою. У час, коли ми женемося за емоціями завдяки комп'ютерному моделюванню та іншим технічним прийомам, трохи незвично бачити настільки простий та водночас живий фільм, який при цьому викликає більше вражень, аніж епічні битви й руйнування.
Не розкриватиму сюжет, лише здалека підійшовши до основного у фільмі. Стрічка розповідає про 70-річного чоловіка, який прийшов в інтернет-магазин одягу на посаду стажера. Роль виконує Роберт Де Ніро і його акторські здібності тут особливо помітні. Старий прагне руху та хоче бути потрібним. Він зовсім не такий, як його колеги, але й не такий, як інші пенсіонери. Хоч дідусь не встигає за новими технологіями, та прагне не стояти на місці, як більшість у його віці. Він неймоірно непосидючий, та, очевидно, прожив щасливе життя.
У "Стажері" стикаються молодість та досвід. Керівник Де Ніро, яку зіграла Енн Хетевей, затята перфекціоністка, яка не може навести лад ні у своїй роботі, ні в особистому житті. Фактично, вони ідеально знайшли одне одного: 70-річний дідусь знайшов для себе призначення та відчув себе потрібним, а молода бізнес-леді і мама знайшла накращого друга, який вміє, як ніхто, порадити та вислухати. З плином сюжету ми бачимо наскільки близькими поводі стають герої Де Ніро та Хетевей, наче батько та донька. І це справді зворушливо.
У стрічці присутній хороший гумор, але це не робить її схожою на рядову комедію. Цей фільм певним чином особливий, бо стає близьким кожному, хто його дивиться. Також, не варто думати, що годиться “Стажер” лише для емоційних жінок. Це не так. Хоча, жінок вона, все ж, проймає більше.
Фільм надихає та заряджає енергією. Я вважаю, що здатна "заразити" оптимізмом стрічка – однозначний успіх. Історія знята дуже органічно, без затягнутих сцен чи нудних поворотів. Мабуть, тому вона і сприймається так легко. Скептики скажуть, що в житті так, як у “Стажері”, не буває, але на те він і фільм, аби трішки прикрашати реальність. Він відволіче від проблем та стане світлим променем в осінню погоду.
Читайте також: 12 найочікуваніших кінопрем'єр осені