Тест-драйв MG 550: англієць чи китаєць?

Ну що ж, нічого дивного. Сьогодні на дорогах регулярно з'являються абсолютно нові автомобілі. І зазвичай вони родом з Китаю. Вражає інше – необізнаність українців у автомобільній історії. Адже Morris Garages – легендарний британський бренд, якому вже майже століття. Компанія конструювала круті спорткари і встановлювала швидкісні рекорди вже тоді, коли ми ще рухались до щасливого майбутнього, випускаючи трактори, танки та вантажівки.

У марки довга і цікава історія, але зупинятися на ній я не буду. Стаття надто великою буде, та й вас, мабуть, цікавить не це. Лише скажу, що через труднощі з фінансуванням у двотисячних роках MG була на межі зникнення. У гру вчасно вступила китайська корпорація SAIC Motor, яка вклала у британського виробника великі кошти.

Седан MG 550 – результат злиття двох компаній. Фактично, модель повністю спроектували британці, а от виробництво налагодили в Китаї. Тому, китайського в MG 550 не більше, ніж в "Айфоні".

Зовнішність вийшла доволі оригінальною – одні кажуть, що авто виглядає солідно, інші називають його виродком. Справа смаку, особисто мені екстер'єр сподобався. Немає зализаності й унітарності, характерної для більшості азійських авто. Навпаки, відчувається британський стиль. Приміром, радіаторна решітка нагадує Aston Martin.

Чогось схожого чекаєш від салону. І не розчаровуєшся. Так, інтер'єру MG далеко до таких британських метрів, як Jaguar, Bentley, Roll-Royce. Але за 22 тисячі доларів (максимальна комплектація) більшого годі й чекати.

Всі деталі добре підігнані, нічого не скрипить і не гримить навіть на львівській бруківці. Матеріали могли би бути якіснішими, але й дешевими їх теж не назвеш. Пластик на панелі твердий, втім приємний на дотик і добре виглядає. Вставки під темне дерево добре імпонують загальній картині, плюс шкіра на сидіннях дуже хорошої якості.

Козирок передньої панелі – найменш вдалий елемент в плані дизайну. Надто він довгий. Краще було б розділити прилади та дисплей окремими дашками, як це роблять, скажімо у BMW.

Сама панель оформлена доволі цікаво. Спідометр – цифровий, розташований зліва. Центральне місце, як у спорткарах, віддали тахометру. Справа – дисплей бортового комп’ютера, який створює певні проблеми. Справа в тому, що він підсвічується ядовито-червоним кольором, надто яскравим вночі. Якщо зменшити інтенсивність освітлення, то все інше стане дуже тьмяним.

Ще одна дрібниця – коліщатко управління БК на кермі. Воно немає фіксованих положень, тому під час їзди мимоволі гортаєш показники комп'ютера. З іншого боку керма – керування круїз-контролем, до нього зауважень нема.

Цікавий момент – керування фарами відбувається з традиційного для європейців "тумблера", а не за допомогою підкермового перемикача, як на японцях чи корейцях.

Акустика в MG 550 звучить добре, зі соковитими басами. Можна підключити флешку, USB-вхід знаходиться у спеціальній кишеньці зліва під кермом. Також система "переварює" DVD – фільми можна дивитися на центральному екрані.

Крім того, є можливість законектити телефон через Bluetooth. На дисплеї відображається телефонна книга та інформація про дзвінки. Зручно, але співрозмовники скаржаться, що їм погано чути. Кажуть, надто шумно. Підозрюю, що це через далеко не ідеальну звукоізоляцію. На швидкості за 100 км/год салон наповнюється аеродинамічними шумами від бічних дзеркал та вікон. Двигун, натомість, добре "зашумлений" і дається взнаки лише після 4000 об/хв. Але за такі гроші зараз мало хто запропонує краще. Хіба що французи.

Знайти оптимальну посадку легко водіям будь-якого зросту. Крісло регулюється у двох площинах. Що цікаво, в топовій комплектації, яку я власне і тестував, є електрорегулювання сидінь. Тільки положення валика у спинці змінюється звичайною механічною крутилкою. Кермо, до речі, теж регулюється у двох площинах.

До недоліків можна записати низький дах. Або, правильнішим буде сказати, товстий. Імовірно, це через наявністю люку. У будь-якому випадку, високим водіям треба буде опускатися якомога нижче, щоб не впиратися головою. Добре, хоч оббивка м'яка.

Ззаду місця стандартно для автомобіля С-класу. Не дуже багато, але сам за собою я сідав, враховуючи ріст 187 см.

Багажник нічим не виділяється. Місткий (452 л), але з вузьким отвором. Можуть виникнути певні труднощі при завантаженні габаритних предметів. Підкладка на дні – жорстка, під нею є повноцінна запаска.

На ходу седан порадує хорошою керованістю та стійкістю у поворотах. Це заслуга жорсткої підвіски, до якої доклали руки специ з BMW. Дрібні нерівності вона ковтає добре, а от серйозні вибоїни неприємно передаються на п'яту точку.

Тестовий автомобіль оснащений бензиновим 1.8-літровим турбодвигуном (160 к.с. і 215 Нм). У парі з ним працює 5-ступінчатий "автомат" Aisin. Попри хороший запас авто мляво розганяється (0-100 км/год за 10,8 с). Імовірно, це через чималу масу – 1520 кг. На обгонах в межах розумних швидкостей проблем не виникає, хоча деколи тупить "автомат". Перед кікдауном є відчутна заминка, яка може довести водія до інфаркту під час небезпечних маневрів. Проблему частково вирішує ручний режим. Передачі можна перемикати за допомогою підкермових "пелюсток". Також коробка має зимовий режим.

Загалом, автомобіль складно назвати реактивним, але обділеним за його кремом я теж не почувався.

У базовій комплектації на MG ставлять 1.8-літровий "атмосферник" з китайською "механікою." Таку версію мені потестувати не вдалося, але думаю цей тандем підійде хіба що для неспішної їзди. Згідно з паспортними характеристиками, 133 сили розганяють авто до "сотні" більш ніж за 13 секунд.

Розхід пального дуже залежить від манери їзди. На круїз-контролі при 110 км/год комп'ютер показує цілком прийнятні 7-8 літрів, а вже при 130 км/год англійцю ледве вистачає десятки. Середній розхід за понад 1300 км пробігу, з яких 80% по трасі – 10,2 л. Радує, що турбодвигун абсолютно лояльний до нашого пального і добре тягне вже з 2000 об/хв.

Підводячи підсумки, можна сказати, що автомобіль вийшов доволі вдалим. По-перше, він має значно цікавіший вигляд, аніж конкуренти – Chevrolet Cruze, Renault Fluence, Hyundai Elantra. По-друге, в MG потужніші двигуни і багате оснащення. Перераховувати всього не буду, лише наголошу на основних пунктах: камера заднього бачення, двозонний "клімат", електролюк, кольоровий дисплей, системи стабілізації і шість подушок безпеки. Остаточно втерти носа британець міг би завдяки чи не найнижчій в класі ціні: $17 375 – $22 900. Цих грошей автомобіль дійсно коштує.

Чому ж за ним досі не вишикувались довжелезні черги? Напевно проблема у лінивих маркетологах і слаборозвиненій дилерській мережі. До сьогодні мало хто чув про цей автомобіль, особливо на заході України. Ні банерів, ні реклами. Салони MG є лише у Києві та кількох містах східного і південного регіонів. Тобто, якщо мешкаючи у Львові задумаєш купити таке авто, то доведеться пертися до Києва. А потім ще й їздити туди на планове ТО…