Як зрушити з мертвої точки

На переговорах у Берліні українська сторона домагалася розблокування роботи Тристоронньої контактної групи задля просування процесу мирного врегулювання.

Рекомендуємо Україна дала Росії відкоша в головній вимозі щодо Донбасу

До початку зустрічі керівник Офісу Президента Андрій Єрмак зазначив, що однією з цілей української сторони на переговорах політичних радників лідерів держав-учасниць "нормандського формату" буде розблокування роботи Тристоронньої контактної групи з метою подальшого просування в мирному врегулюванні та завершенні війни на Донбасі.

На мою думку, сьогодні у Тристоронній контактній групі найбільші шанси активізації має гуманітарна підгрупа. Тож на цьому напрямку українській владі слід ламати нав'язані Росією стереотипи та нав'язувати свій порядок денний.

"Білі" списки полонених

У вересні 2019 року в Україну повернулися 24 моряки, яких захопили біля Керченської протоки. Росія відпустила їх під особисте зобов'язання омбудсмена Людмили Денісової.

Фактично вони є заручниками, адже слідчий ФСБ може у будь-який момент викликати їх повісткою на допит, вони не з'являться, і тоді Росія оголосить їх у міжнародний розшук. Щоб цього не сталося, слід ініціювати процес "юридичного очищення" полонених і розпочати активні дії на міжнародній арені з цього приводу.

Одностороннє помилування

І другий важливий крок, який може зробити Україна, – це помилувати указом президента кількох засуджених за тероризм осіб – наприклад, жінок або літнього чоловіка. І в односторонньому порядку, без попередніх домовленостей, передати їх Росії.

Причому важливо передати цих засуджених не террористам з окремих районів Донецької та Луганської областей, а безпосередньо Росії, затягуючи її таким чином у переговорний процес щодо полонених.

До теми Чи може Україна оминути гачки Москви у "Мінську"

"Ковідний" козир

Другим аспектом, який Україна може використати, щоб реанімувати Мінський процес, вважаю критичну ситуацію із захворюваністю на COVID-19 на окупованих територіях.

Таким чином Україна продемонструє одночасно гуманітарний ефект і політичну складову, що дозволить порушити питання щодо складної епідеміологічної ситуації на окупованих територіях. І, по-друге, Київ має наполягати на підвищенні статусу "Червоного хреста": слід подумати про відкриття пунктів вакцинації на окупованих територіях на базі цих міжнародних інституцій, але при цьому наголосити, що вакцина має українське походження.

Це дозволить фактично прорвати блокаду окупованих територій. Пункти вакцинації, які нещодавно відкрили на контрольних пунктах в'їзду та виїзду, зниження рівня захворюваності не дадуть – система вакцинації там не відпрацьована, це шлях у глухий кут.

Одночасно, переконаний, що на міжнародній арені Україні слід порушувати питання про колосальний рівень смертності на загарбаних Росією територіях через щеплення населення російською несертифікованою вакциною "Спутник Лайт". Українським дипломатам слід робити заяви та готувати документи для позову в міжнародний трибунал щодо порушення правил ведення війни у моменті військових злочинів – використання цивільного населення як "піддослідних щурів".

Переконаний, що цей комплекс заходів дозволить щонайменше розблокувати питання в гуманітарній підгрупі та винести це питання на порядок денний переговорів Тристороньої контактної групи.

Злободенне Вибір без вибору: як окупований Луганськ "рятують" російським "Спутником"


Україна може змусити ОБСЄ взяти на себе більшу відповідальність у розв'язанні конфлікту на сході / Фото "Української правди"

Вибори на Донбасі: як обіграти Росію

Декілька слів про проведення виборів на окупованих територіях за умови демілітаризації та передачі проблемної ділянки україно-російського кордону під контроль Києва.

Нагадаю, що російська сторона наполягає на виконанні пунктів угоди в такому порядку: спочатку вибори, а після – передача контролю над ділянкою кордону. Для України ж на першому місці стоять не вибори, а питання безпеки. Але виникає цілком слушне запитання: яким чином може проводитися голосування на окупованих територіях під дулами російських автоматів?

Вибори повинні проходити під егідою ОБСЄ. Це і є дипломатична пастка для Російської Федерації. Зауважу, що місія виступає не лише стороною, яка спостерігає за проведенням виборів, а в першу чергу є гарантом їхньої демократичності й прозорості.

І другий момент. ОБСЄ – це колективна відповідальність, до її складу входять понад 60 країн, а рішення ухвалюються колегіально. Якщо хоча би дві країни заявлять про те, що вибори недійсні, вони будуть визнані такими, що не відбулися. А це фактично поставить хрест на Мінських домовленостях.

Не пропустіть Найближчими тижнями нас може чекати кров, піт і сльози

Тому я наполягаю на підвищенні ролі ОБСЄ в Мінському процесі. Київ, на мою думку, має вимагати від Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ надати висновки, чи можливо в принципі провести вибори в окремих районах Донецької та Луганської областей. У такому разі Організація несе персональну юридичну й фізичну відповідальність за безпековий компонент проведення виборів і вирішує, чи можна визнати їхні результати.

Якщо ОБСЄ заявить про неможливість проведення виборів, тоді Україні не варто навіть наполягати на зміні покроковості виконання Мінських домовленостей. У такому разі політична відповідальність за неможливість провести вибори буде перекладена з української сторони безпосередньо "на плечі" наших західних партнерів. Ось це і мало би стати головним акцентом сьогоднішньої роботи українських дипломатів і Тристороньої контактної групи.

Чому Росія так тримається за "Мінськ"

Мінські угоди – це фактично бачення Росії, російський план федералізації України, щоби залишити державу в орбіті військово-політичного впливу Російської Федерації.

Незалежно від того, чи Росія пристане на виконання основних вимог Мінських угод, зокрема і припинення вогню, чи ні, після цього не прописано алгоритму подальших дій, тобто такі домовленості не мають жодної логіки.

Росії потрібна ця війна. І саме цей стан речей, те, що зараз відбувається, – ні миру, ні війни. Сьогодні – це постійна зона напруги, яка не дозволяє Україні рухатися в бік Європи або проводити певні конституційні зміни, реформування економічного, військового, політичного секторів.

Саме тому, Росія й надалі буде затягувати виконання Мінських угод, паралельно торпедуючи і "нормандський формат", і навіть Будапештські угоди.

Позиція Росії щодо цих трьох форматів є ключовою – якщо вона сказала, що не готова збиратися у "нормандському форматі" – він мертвий, якщо Росія відмовляється від Будапештського формату – на ньому так само треба ставити крапку.

Водночас Мінські угоди теж не є дороговказом і константою для виконання саме українською стороною – це нав'язаний нам план. А угода, нав'язана силою під час прямої військової агресії, не є дійсною.

Нагадаю, Президент України Володимир Зеленський в інтерв'ю Financial Times закликав змінити Мінські угоди і розширити "нормандську четвірку".

Він сказав, що бачить два виходи: або змінити їх, або відмовитися від них узагалі й прийняти якийсь інший формат мирного врегулювання. При цьому Зеленський закликав діяти швидко, тому що "ми щодня втрачаємо людей".

Натомість Росія категорично відмовляється від будь-яких, навіть косметичних змін Мінських угод. Президент Росії Володимир Путін пояснював, що зміна одного пункту може потягнути за собою зміну й інших. У зв'язку з цим він відкинув можливість зміни Мінських угод.

Може вас зацікавити – про що говорили радники лідерів "нормандської четвірки" у Берліні: дивіться відео