Українці після Революції Гідності: запалу вистачило ненадовго
Пам'ятаю, як вперше побачив у 2014-му світлини маєтку Віктора Пшонки, генерального прокурора часів Януковича. І єдине, що в мене тоді в голові крутилося – як?
Як людина з таким смаком могла посісти одну з найвищих посад в країні? Не могла нормальна людина там жити! Тому нормальною людиною тодішнього генпрокурора назвати точно не можна. Коли той іконостас церковний у його спальні побачив, мені дуже шкода стало усю Україну, що у нас такі керманичі. Адже, якщо при владі настільки вузколобі, забобонні, обмежені в уяві, смаках та фантазіях люди – зрозуміло, чому до 2014-го не було всіх тих 3G, гіперлупів та електрокарів, адже тодішні наші керманичі навіть і слів таких не знали. Тож їм не те що впроваджувати таке в країні не було цікаво, а пояснити неможливо, що то взагалі таке і з чим його їдять.
Читайте також: Як виглядає сьогодні будинок Пшонки: у маєтку позривали навіть розетки
Неможливо було пояснити Віктору Пшонці чи Віктору Януковичу, що українцеві безвіз треба для відвідин музеїв Ватикану, паризького Лувра та віденської опери. Вони того просто не розуміли, адже навіщо їхати для цього за кордон, якщо можна піти до Гереги в "Епіцентр", у відділ садових скульптур і там побачити гіпсових Зевсів, Наяд та левів?
Утім, нечесно обвинувачувати у відсутності смаку лише Януковича чи Пшонку, адже серед простих українців чимало таких, які люблять ремонт в стилі "шоби па-багатаму". Нечесно обвинувачувати у потягу до хабарництва лише можновладців – вони не є якоюсь окремою кастою генетично виведених українців. Вони такі самі, як і ми, бо вони – це ми. І це вже від кожної конкретної людини залежить чи виховує вона у собі смак до прекрасного, або ж замовляє дизайнеру інтер'єр із золотом, пілястрами та канделябрами. Від кожної конкретної людини залежить, чи братиме вона хабарі або ж залишатиметься чесною, навіть якщо матиме можливість швидко, але незаконно збагатитися.
Простий приклад: ми відсторонили Януковича та Пшонку від влади, ми обурювалися їхніми багатствами, але ж потім це ми розікрали їхні будинки. Ми, революціонери, стягнули з Межигір'я золотий батон, а з маєтку генпрокурора видерли навіть вікна та кахель зі стін. Це ж ми зробили, ті українці, які вибороли Революцію Гідності. Це все ми, адже більше нікому, решта ж негідників втекла до Росії, а в країні залишилися лише свідомі патріоти, які клялися одне одному тепер поважати закон й ніколи-ніколи його не порушувати. Навіть швидкість принципово не перевищувати! Угу! От тільки вистачило запалу нам, на жаль, ненадовго…