Три дівчини — Надія Толоконникова, Марія Альохіна і Катерина Самуцевіч — отримали по 2 роки ув’язнення.
Можна по-різному ставитись до їх витівки у Храмі Христа Спасителя в російській столиці: можна плювати зеленими шматками праведного гніву, можна казати, що РПЦ вже зовсім охаміла і дівчата зробили все правильно.
Можна годинами обмусолювати подробиці і сваритись у коментарях під статтями на сайтах. Можна цитувати Ніцше і Євангеліє.
Та можна купу всього про це писати, аналізувати, думати-гадати.
Основне, тут потрібно зрозуміти. Дівчата не зробили чогось такого, за що їх можна було б посадити. Вони висловили свій протест таким чином, щоб про нього почули якомога більше людей. Вони досягли свого.
Про те, що у Росії хтось у одному з найбільших храмів просить Богородицю прогнати Володимира Путіна, почали говорити у всьому світі. Росіяни прокинулись і відірвались від ток-шоу, а почали думати про політику.
І влада посадила на трьох дівчат-бунтарок. Влада зрозуміла, що в Росії може бути протест. І тут протест отримав вирок.
А дівчата закону не порушили, щоб сідати на два роки. Принаймні світського.