Янукович бреше народу про дії опозиції. Так вважає Тимошенко. Екс-прем’єрка, яка називає себе не інакше, як лідер об’єднаної демократичної опозиції, переконує – чинний глава держави та його оточення навмисно нав’язують суспільству думку про нібито недієздатність опозиції. Каже, підконтрольною біло-блакитному лідеру пресою пішла велика інформаційна хвиля.
Тим часом сама Леді Ю намагається переконати – опозиція нарощує міць. Мовляв, особисто в регіонах країни об‘єднуватиме невдоволених владою.
Та чи вистачить Юлії Володимирівні сил побороти власну гординю та поступити своїми великими амбіціями заради перемоги над такою ненависною їй владою? Адже під її біло-сердечними прапорами лишилося не так вже й багато людей. Колеги по опозиційності, яких можна було підчепити на гачок під час газово-флотської хвилі, стали кожен під свій стяг. І тепер немічність кожного з опозиційних таборів очевидна. Навіть силове протистояння, яким я називаю те, що відбулося в парламенті у вівторок, не завадило коаліції прокрутити синхронно з Москвою газово-флотську оборудку. Надто вже кволою виглядала меншість із яйцями та димовими шашками в руках. Здається, навіть із автоматами в руках вони виглядали б не краще.
Та у зневірі суспільства в нинішній меншості винен не Янукович. Навпаки, він робить все, аби довести, що опозиція таки існує і діє. Президент та його соратники чи не кожного дня дають опозиції приводи для рішучих дій.
Між тим поступу в діях меншості поки немає. І не треба звинувачувати у цьому владу, бо у своїх невдачах винні самі лідери опозиційних сил. Адже монолітністю опору владі навіть не пахне. Кожне з розпорошених дрібних об’єднань що є сили намагається довести свою значимість, підтверджуючи тезу про те, що де два українці, там три гетьмани.
Вже в середу зранку Юлія Володимирівна зустрінеться з представниками української інтелігенції. Думаю, заради того, аби знову закликати до опору, об’єднання і нагадати про те, що влада бреше і поступається національними інтересами. Її в чергове представлять у якості лідера саме об’єднаної демократичної опозиції і ми отримаємо нову порцію палких гасел, які, зрештою, лишаться просто словами.