Закон Савченко поза законом, або небезпечні експерименти влади заради гучного піару
Днями президент підписав закон, яким скасував так званий "закон Савченко". Його суть полягала у тому, що для підслідних та засуджених кожен день, проведений у СІЗО, зараховується як два дні відбування терміну покарання. Номінальним автором однойменного закону вважають Надію Савченко. Тоді, у 2015 році, перебуваючи в Росії, нардеп надіслала листа на підтримку ухвалення законопроекту.
Надія Савченко зазначала, що попри усвідомлення того, що відкриває скриньку Пандори, закон необхідний для країни. Що, цитую, "совкова система покарання садить більше невинних, ніж винних". Врешті образ сильної незламної жінки-воїна, невинної бранки, яка стійко переносить нестерпні умови, перебуваючи у російському СІЗО, зробили свою справу. У листопаді 2015 року цей законопроект у раді ухвалили. Його підтримали 255 нардепів. Відзначились фракція "БПП" та "Народний фронт".
Чи усвідомлювали півтора року тому народні обранці, що коять, натискаючи на зелені кнопки у сесійній залі? Гадаю, усвідомлювали. Адже ухвалення документу було здебільшого піар-акцією, зумовленою політичною ситуацією, популярністю Савченко, але аж ніяк не потребою суспільства.
Читайте также: Гроші з води, або Хто в Україні переможе рибну мафію?
За півтора роу закон Савченко подарував волю понад 8 тисячам в’язнів. Ну, кого він ощасливив у першу чергу? Достроково з-за ґрат вийшов екс-нардеп Лозинський – засуджений за убивство селянина, судя-колядник Зварич – той самий, що засівав доларами свій кабінет, акордеоніст Завадський, що відсиджувався за звинуваченнями у педофілії.
За статистикою Національної поліції, кожен десятий звільнений за законом Савченко мав судимість за важкі злочини. Частина цих "щасливчиків" одразу повернулися до старого ремесла. Свіжий приклад – один із фігурантів журналістських розслідувань "ЦРУ" – харківський квартирний аферист Антон Подвезько. Чоловік за шахрайськими схемами лишив без житла десятки родин. Ошукував людей ще з середини 2000 років. На нього працювала ціла злочинна група, нерухомість переоформлювалась за допомогою кишенькових нотаріусів на родичів та пов'язаних осіб, люди не могли нічого вдіяти.
У 2012 році Подвезька взяли під варту, в 2014-му засудили до 12 років ув'язнення. Поки адвокати подавали апеляції, билися за зменшення терміну, таки домоглися засудження до 10 років з конфіскацією – з пилу з жару закон Савченко виявився справжнім дарунком долі. Шахрая звільнили прямо з судової зали.
Читайте также: Медреформа – гарне гасло чи реальність?
І що ви думаєте – він став на шлях виправлення? Це було б смішно, якби не було так сумно. Люди і далі страждають – чорний кредитор взявся за "старе ремесло". Ось свіжий епізод. Минулого тижня він явився з виконавчою службою виселяти з квартири чергову жертву. Лише завдяки громадськості та журналістам помешкання вдалося "відбити". Але, гадаю, Подвезько неодмінно повернеться за своїм. Завдяки закону Савченко цей аферист не відбувся навіть переляком.
Це лише один із десятків яскравих прикладів того, що справді півтора року тому парламент заради популізму відкрив скриньку Пандори. Нацполіція констатувала: рівень злочинності збільшився у рази, а, за офіційною статистикою, 10% звільнених за важкі злочини були затримані повторно. Головне, що лібералізація права так і не відбулася, адже засуджені за менш небезпечні злочини й ті, хто під час слідства перебував, наприклад, під домашнім арештом, пільгою день за два скористатися не могли.
Півтора роки закон був у дії. Злочинці та рецидивісти, усі, хто мав можливість, "подарунком" від Надії Савченко вже скористались. Те, що закон скасували зараз, вже не зіграє великої ролі. Зворотньої сили він не має, тож запроторити назад за ґрати так звані "небезпечні елементи" не вдасться.
Читайте также: 7 мільярдів для Фірташа, або яка доля може спіткати Одеський припортовий
А як сама Надя Савченко? Чи розуміє вона, що вчергове стала маріонеткою у чиїхось руках? У день, коли Рада голосувала за скасування "іменного" закону, вона в сесійну залу не прийшла. Днями наші агенти спитали її, як вона ставиться до сумної долі свого законотворчого первістка? На пряму відповідь відважна льотчиця не наважилась, застосувавши тактику "кращий захист – це напад".
На популізмі та піарі міцну державу не збудувати. Добре, що хоча б постфактум і парламент, і сам президент усвідомили ганебну помилку.