Зона читання
Герман Гессе писав: «Хоча можливість навчитися читати дається сьогодні кожному, лише небагато знають, наскільки могутній талісман, який вони отримали».
Про користь читання сказано та написано чимало, але хочеться зупинитися лише на одному із аспектів – антистресовому.
Британські вчені ще у 2009 році дослідили, що читання значно знижує рівень стресу. Після нього у так званому «антистресовому» списку ішли прослуховування музики, чашка чаю та прогулянка. У сучасних умовах українцям не завадить трішки відпочити з книгою в руках, тому ця невеличка підбірка художньої літератури може стати у нагоді.
Гарпер Лі «Вбити пересмішника»
Серед головних персонажів – діти, але їхній спосіб мислення настільки цікавий, що від книги важко відірватися. Теми добра, мужності, справедливості, міжрасових стосунків, дорослішання.
«Є у людини щось таке, що не підкорюється більшості – це її совість»
«Поки я не злякалась, що мені заборонять, я зовсім не любила читати. Дихати ж не любиш, а спробуй не дихати…»
«Люди, зазвичай, бачать і чують те, що вони хочуть бачити і чути»
Мілан Кундера «Нестерпна легкість буття»
Празька весна, зміни всередині людини. Інтелектуальність, кохання, пристрасть – усе це можна знайти тут.
«Тоді Томаш іще не усвідомлював, що метафори – підступна річ. З ними небезпечно жартувати. Кохання може народитися від однісінької метафори»
«Та хто не думає про своє тіло, той стає його жертвою»
«Власне проти брутального довкілля вона мала одну-єдину річ: книги»
Кость Москалець «Вечірній мед»
Молодість, музика, місто, кохання, поезія, дружба – усе перемішано так доцільно, так легко і просто, що приємно поринати у цей Львів, у цей вечірній і медовий роман.
"Чим пахне свобода?" - питаєш ти в мене, дивлячись у вікно, розчісуючи довжелезні коси, важке золото, що пахне чистою водою. А за вікном падає сніг. "Свобода пахне чоколядою", - брешу я, але ти недовірливо крутиш головою»
Йозеф Рот "Йов"
Цей роман має у собі елементи притчі, легенди, міфу. Історія про єврейську сім`ю, якій довелося емігрувати. У кожного із них своя доля, своє світобачення, і з кожною сторінкою книги хочеться дізнаватися про них все більше і більше.
"Бог зробить його мудрим, потворність - добрим, гіркота - милосердним, а хвороба - сильним"
Іван Франко "Сойчине крило"
Класик української літератури, який не потребує довгих представлень. У цій новелі про кохання, пристрасть, страх і мрію сказано так тонко, так влучно, що хочеться цей твір перечитувати знову і знову. Смачна мова автора додає особливої атмосфери.
"Розкрити коверту і переконатися - се була би найпростіша річ. Та ні. Нехай іще хвильку полежить. Ось тут передо мною. Запечатаний лист на твоє ім`я, з невідомого місця, писаний невідомою тобі рукою, - се все-таки якась тайна, містерія, загадка"
"Життя - се мій скарб, мій власний, одинокий, якого найменшої частинки, одної мінутки не гідні заплатити мені всі скарби світу"