Саакашвілі пішов, але недалеко: чому звільнився губернатор-реформатор?

Реформатор, антикорупціонер, скандаліст із присмаком популізму

Призначення екс-президента Грузії Міхеїла Саакашвілі на посаду голови Одеської облдержадміністрації було трохи дивним. По суті, це виглядало, як пониження його президентського статусу. Тим більше, що інші його співвітчизники отримали набагато вищі посади. Приміром, Олександр Квіташвілі став міністром охорони здоров’я. Хатія Деканоїдзе очолила Національну поліцію України.

Водночас, в Одеській області була складна ситуація. Тодішній її очільник Ігор Палиця був людиною відомого олігарха Ігоря Коломойського, у якого в цьому регіоні були свої бізнес-інтереси. На момент призначення Саакашвілі президент Петро Порошенко хотів мінімізувати вплив групи Коломойського на Одещині. Але зробити це було не кожному під силу, особливо якщо говорити про українських політиків і чиновників, які одразу попали б під вплив якщо не Коломойського, то інших непублічних впливових осіб у регіоні. Саакашвілі – людина в цьому сенсі повністю незалежна.

Є ще один момент. Міхеїла Саакашвілі вважать "ставленником Вашингтону". Можливо, Петро Порошенко і не дуже прагнув його призначати, але президенту могли це наполегливо рекомендувати.

Порошенко широко рекламував призначення настільки відомої персони як Саакашвілі, якого в Україні добре знають як успішного реформатора Грузії. Незважаючи на те, що він отримав посаду лише голови облдержадміністрації, багато українців мали сподівання, що його реформаторські здібності вийдуть далеко за межі області.

Петро Порошенко демонстрував прихильність до Саакашвілі

Міхеїл Саакашвілі анонсував чималі зміни в області. Зокрема, пообіцяв, само собою, побороти корупцію, особливо на митниці і в податковій сфері. Також новий губернатор заявив, що на місці розваленої дороги побудує автобан Одеса-Рені і зведе ще один сучасний аеропорт.

Читайте також: Одещину без Саакашвілі Гройсман пообіцяв взяти під особистий контроль

Антикорупційну боротьбу Саакашвілі розпочав з показового знесення паркану маєтку олігарха Василя Хмельницького, розташованого на березі Чорного моря, і який перешкоджав вільному доступу на міський пляж. Акція була промовистою, щоправда, паркан потім господар поставив на місце.

Чим довше Саакашвілі перебував на посаді, тим частіше він публічно звинувачував українських чиновників у корупції. В першу чергу, це стосувалося тодішнього прем’єра Арсена Яценюка і його підлеглих. Голову уряду одеський губернатор звинуватив у потуранні олігархам. В першу чергу, тому ж Коломойському. Саакашвілі також добивався відставки Дениса Антонюка, тодішнього керівника Державіаслужби України, в минулому – менеджера компанії Коломойського.

Вже влітку цього року екс-президент Грузії заявив, що Яценюк причетний до корупційних схем Одеського припортового заводу, на яких, за словами голови Одеської ОДА, той заробив 8 мільярдів доларів. До речі, саме тоді у справі про розтрату коштів ОПЗ були затримані голова наглядової ради Сергій Перелома і перший заступник директора підприємства Микола Щуриков.

Ну і звісно, всі пригадують скандал у прямому ефірі під час засідання Національної ради реформ, під час якого Саакашвілі звинуватив міністра внутрішніх справ Арсена Авакова в корупції, на що той у відповідь вилив на губернатора склянку води.

З Яценюком і Аваковим Саакашвілі швидко побив горшки

Ще один із головних ворогів Саакашвілі – голова Державної фіскальної служби Роман Насіров, якого екс-президент Грузії звинувачує, серед іншого, в махінаціях з поверненням ПДВ.

Причини відставки Міхеїла Саакашвілі

Сам Саакашвілі, пояснюючи свою заяву про звільнення, був у властивій йому манері красномовним і фактично звинуватив представників нинішньої влади в саботажі реформ.

Я вирішив подати у відставку і почати новий етап боротьби. У мене не опустяться руки і я не втомлюся. Нехай не розраховують мене позбутися. Я той солдат, який йде, скільки може, а потім стільки, скільки треба. Скільки треба для повної перемоги, щоб позбавити Україну цієї "мразі". Від корупційного бруду, що капіталізується на крові наших солдат, на жертвах Майдану, що зрадив ідею української революції. І в яких єдина мотивація їхнього існування – набивати собі кишені, посилювати свій клан і повністю пограбувати Україну,
– заявив Саакашвілі.

Але не тільки це могло стати мотивом для відставки. На думку директора Центру суспільних відносин Євгена Магди, Саакашвілі випрацював свій ресурс "надії Одеси". За практично півтора роки перебування на посаді губернатор так і не виконав своїх обіцянок. Зокрема, що перетворить Одещину на квітучу частину Причорномор’я.

Голова ОДА – це не лише боротьба з корупцією. Це створення сприятливих інвестиційних умов, привабливих маркерів для інвесторів. Але особливого нашестя інвесторів на Одещину не відбулося,
– зауважує політолог.

Крім того, за його словами, одна з помилок сприйняття Саакашвілі – він начебто спроможний перемагати в будь-яких умовах. Насправді, говорить Євген Магда, йому було легко проводити дійсно масштабні реформи в Грузії в умовах потужної концентрації влади в його руках. В Україні ситуація інша. Є кілька центрів впливу, є суперечності між ними.

Як зазначає директор аналітичного центру "Політика" Микола Давидюк, відставка Саакашвілі не була секретом, про це велися розмови з літа, а, можливо, з весни. Одеський губернатор просто зіграв на випередження.

Є два Саакашвілі. Губернатор, який робив локальну політику, і політик національного масштабу. Другий більш ефективний. Саакашвілі разом з іншими співвітчизниками, які відійшли від управління в Грузії, були готові ділитися своїм досвідом. Цього досвіду не було в Порошенка і Яценюка,
– зазначив він.

При цьому Давидюк також зауважив, що центральна влада дійсно ставила палки в колеса Саакашвілі, і є інформація, що з Одеси виводилися фінансові потоки. Тому й автобан не добудований і аеропорту немає.

Трасу Одеса-Рені Саакашвілі встиг побудувати на 50-70%

Експерти також вважають ще однією проблемою Саакашвілі невміння організувати ефективну команду. Новий губернатор намагався сконцентрувати навколо себе молодих незаангажованих реформаторів, але виходило це трохи карикатурно.

Читайте також: Міхо, прощай! Чим українцям запам’ятався Саакашвілі-губернатор

Наприклад, дивна історія зі спробою призначити своїм заступником російську громадянку Марію Гайдар. Хоча вона донька відомого російського реформатора Єгора Гайдара, українцям така ідея не дуже сподобалася. Так само з призначенням своїм радником юриста і екс-заступника міністра економіки України Олександра Боровика, який через тривале проживання на Заході погано розуміє українські реалії. До речі, на відміну від самого Саакашвілі, який навчався в Києві і є кумом екс-президента Віктора Ющенка. Тому залучення в своє коло людей, які навряд чи змогли б кардинально змінити ситуацію, більше схоже на популістський крок.

Назад у Грузію чи вперед в Україну?

Колишній заступник генерального прокурора та екс-глава прокуратури Одещини Давід Сакварелідзе заявив, що Саакашвілі покидати Україну не збирається і вже незабаром почне вести активну політичну діяльність.

Подальші дії Саакашвілі будуть спрямовані на загальнонаціональні зміни. Це не той чоловік, який тримається за посади. Він залишався, щоб використати всі можливі ресурси для доведення до кінця якихось проектів. На жаль, цього не вдалося. Всі місцеві клани перемішані і працюють заодно. Саакашвілі не виїде з України і буде вести активну політичну діяльність. Ви дуже скоро про це дізнаєтеся,
– зазначив Сакварелідзе.

Особливої інтриги тут немає. Міхеїл Саакашвілі може очолити партію "Хвиля", яка наразі в процесі формування. До цієї партії вже приєднались колишні чиновники, які з різних причин не прижилися у новій владі – екс-заступник генпрокурора Віталій Касько, Сакварелідзе, деякі народні депутати (Віктор Чумак, який вийшов із БПП, і Наталія Новак, яка є членом президентської фракції). До цього проекту мали долучитися Сергій Лещенко і Мустафа Найєм, але через лідерські амбіції Саакашвілі вони пішли в "ДемАльянс". Однак Лещенко не виключає об’єднання, хоча вважає, що воно повинно бути ширшим, ніж злиття двох партій.

Нову партію Саакашвілі будуватиме з колишніми чиновниками, зокрема, з Сакварелідзе

За словами Євгена Магди, перспектива нового проекту не дуже велика. Українські громадяни нові партійні проекти сприймають скептично, мало їм довіряють і не звертають на них увагу. В умовах сучасного інформаційного простору, вважає він, тому, хто хоче такі проекти втілювати в життя, доведеться шукати вихід на телебачення. Через соціальні мережі виграти вибори не можливо.

Ще один нюанс. Півтора роки тому, Саакашвілі сприймався як загальноукраїнська надія. Зараз він неформальний лідер грузинської партії "Єдиний національний рух", яка на нещодавніх парламентських виборах програла. Тому стартові умови для його політичної кар’єри є помітно гіршими,
– переконаний Євген Магда.

А от політтехнолог Тарас Березовець вважає, що подальша кар’єра Саакашвілі в Україні неможлива.

У Міхеїла Саакашвілі можуть бути політичні перемоги. І навіть може якесь плюс-мінус політичне майбутнє. Але вже точно не в Україні. Поїзд історії тут для нього пішов, і це вже безповоротно. Ніякої радості ця констатація факту не викликає. Але кредит довіри розтрачений, на жаль, для всіх, хто сподівався на диво,
– написав він на своїй сторінці у Facebook.

Найєм і Лещенко в роздумах, чи йти під крило харизматичного лідера

Але, так би мовити, добровільно, Саакашвілі найближчим часом не виїде з України. В Грузії проти нього відкриті кримінальні провадження. Та є зворотна сторона медалі. За словами Миколи Давидюка, одеський губернатор, говорячи про причини своєї відставки, фактично порівняв Петра Порошенка з Януковичем. Цього йому президент не пробачить. До речі, в Адміністрації Президента заявили, що відставка планувалася, і що вони проаналізують справжні причини його відставки.

Порошенко, вважає Давидюк, буде діяти грамотно, але жорстко. Його це дуже розізлило. Поки що президент був досить стриманим.

Ми демократична держава, і якщо він прийняв рішення почати політичну кампанію на опозиційному полі... Я сподіваюся, завтра уряд підтримає його рішення про відставку з поста голови облдержадміністрації, якщо він вирішив зайнятися політичною активністю,
– заявив президент.

Є багато способів позбутися Саакашвілі. Приміром, зазначає політолог, свого часу так робив Ющенко, коли хотів позбавити українського громадянства Давида Жванію. До того ж, можна чинити тиск через певні кримінальні провадження проти екс-глави Грузії. Це дуже відомий і розповсюджений метод боротьби з опонентами в Україні.

Спроби вже були. 26 травня СБУ і прокуратура провели обшуки в кабінеті і будинку помічника-радника губернатора Одеської області, екс-генконсула Грузії Теймураза Нішніанідзе в офісі фонду "На благо Одеси", який він очолює, і будівлі Одеської ОДА. Офіційна причина – у зв'язку з розслідуванням кримінальної справи за фактом незаконних операцій із відшкодування ПДВ посадовими особами Генерального консульства Грузії в Україні у 2012-2013 роках. Сам Саакашвілі тоді назвав обшуки "політичною провокацією", зазначивши, що був змушений зламати двері в приміщенні.

З іншого боку, на думку Давидюка, різких рухів у бік Саакашвілі може й не бути.

Саакашвілі для Порошенка – один із містків на Захід. В свій час він використовував і Саакашвілі, і Яценюка, щоб комунікувати із США. Тому просто так взяти і викинути з українського політикуму Саакашвілі президент не зможе. Це велика уже фігура в українській політиці. Крім того, сам Саакашвілі може стати інсайдером про Україну на Заході. Він може приїжджати в Брюссель і Вашингтон і розповідати про корупцію, друзів президента, бізнес-крило, про ситуацію на митниці, в податковій тощо,
– підкреслює Давидюк.

Треба також зазначити, що, хоча Саакашвілі і не встиг продемонструвати свої реформаторські здібності, певна частина українського суспільства його підтримує. Питання, чи збережеться ця підтримка до парламентських виборів, які, вочевидь, відбудуться за графіком – у 2019 році. Хоча нові проекти не завжди приживаються в Україні, попит на третю силу залишається, особливо після оприлюднення політиками і чиновниками своїх електронних декларацій з мільйонними статками.

Однак звільнення Саакашвілі однозначно стане сигналом для Заходу і принесе велику радість Путіну. Поки рано говорити, чи насправді так йому заважали працювати, і чи оприлюднені ним факти є правдивими. Та в Брюсселі і Вашингтоні знову пильніше придивляться до української влади і до реформ, які вона проводить. Особливо у сфері боротьби з корупцією. На жаль, наслідки можуть бути не дуже сприятливими для України, яка знаходиться у стані війни і потребує західної допомоги і підтримки.

Читайте також: Вибори парламенту в Грузії: зрозуміло про результати і зміну пріоритетів