"Врятуйте росіян – скасуйте санкції": як навколо санкцій Заходу з'являється пропаганда
Намагання зобразити росіян страждальцями санкційного режиму – не нове. Дезінформація та пропаганда навколо введених обмежень сягнули такого масштабу, що крізь тюремні камери просочилися на пресконференцію російських опозиціонерів. Чи порушують запроваджені санкції права "російських людей" та чи варто відмовитися від них, аби "протягнути руку допомоги росіянам" – читайте в колонці для 24 Каналу.
Санкції, яких не було
Введені у зв'язку з агресією Росії обмеження поширюються лише на:
- експорт зброї, військової техніки та товарів подвійного призначення;
- імпорт окремих товарів і послуг з Росії, таких як нафта;
- операції з Центральним банком Росії та виключення ключових російських банків із системи SWIFT;
- розповсюдження окремих російських державних або підтримуваних державою засобів дезінформації;
- встановлення граничних цін на нафту та нафтопродукти.
Санкції також торкнулися окремих осіб, відповідальних за серйозні порушення прав людини в самій Росії та на окупованих територіях України.
Читайте також Уперше в історії воєн: Україна придумала, як здалеку насолити ворогу
Метою введених обмежень є послаблення спроможності Росії нападати на цивільне населення та вести війну проти України в цілому. Крім того, ідеєю було підірвати підтримку путінського режиму через тиск на російські політичні та економічні еліти.
Мету порушити права людини у Росії та покарати росіян колективно санкції не переслідують. Про це свідчить низка винятків для "простих людей", які спрямовані на забезпечення реалізації права на свободу слова та асоціацій. Санкції не блокують обмін харчовою та аграрною продукцією, а також транзит гуманітарних вантажів.
За будь-які штучно створені загрози у цій сфері, за оцінкою Європейської Комісії, відповідальність несе сама Росія.Навіть у випадку, коли обмеження накладаються на конкретну особу, негативний ефект поширюється лише на окремі права людини, які не невідчужними (право власності, право на освіту та на свободу пересування). Такі санкції можна оскаржити, переглянути або скасувати в судовому порядку.
Нещодавно звільнений російський опозиціонер Андрєй Пивоваров просить "послабити тиск щодо людей" і "дати дозвіл на освітні візи для молоді". Втім, на сьогодні держави не накладали подібного обмеження, хоча Латвія і Фінляндія активно обговорювали таку опцію. Позиція Європейської Комісії чітка – повне припинення видачі віз для росіян порушує права людини. Відтак, перші дві категорії, які можуть в'їхати до держав-членів об'єднання, саме студенти та дослідники.
До теми "Ліберальні росіяни" не допоможуть нам перемогти
Запроваджені закладами освіти за принципом академічної свободи обмеження найчастіше стосувалися:
- акредитації російських університетів,
- визнання російських дипломів,
- інвестицій у спільні з Росією дослідження.
Зважаючи на роль окремих програм, таких як "Роскосмос", в отриманні під соусом науки технологій для військового виробництва, відповідні санкції є виправданими й не стосуються окремо жодного росіянина.
Важливо, що в будь-якому разі держава, де функціонують такі заклади освіти, має досить незначний вплив на скасування відповідних обмежень, тому до кого саме звучав заклик російського опозиціонера – залишається відкритим питанням.
Цікаво, що до початку повномасштабного вторгнення в університетах за кордоном навчалося лише 1,5% росіян, оскільки "прості люди" не могли собі цього дозволити. Водночас "загниваючий Захід" підкорювали діти Пєскова, Мєдвєдєва, Лаврова, Лєпса та інших відданих прихильників "русского міра".
Санкції щодо навчання за кордоном дітей російських пропагандистів та ідеологів агресії були б дієвим покаранням за "подвійні стандарти", однак вони також заборонені в більшості юрисдикцій.
Деякі санкції вплинули на "простих росіян" позитивно
Риторика щодо скасування санкцій проти Росії та росіян з'явилася через кілька років після окупації Кримського півострова. У 2017 році, коли економіка Росії повністю оклигала від спорадичних обмежень у зв'язку з анексією та тероризмом на Сході України, cпецдоповідач Ради ООН з прав людини Ідріс Джазайрі в підсумковому звіті наполягав, що санкції, впроваджені проти Росії "завдали шкоди правам невинних людей". При цьому найбільше постраждало населення Криму, яке вимушене "колективно платити ціну" за політичні рішення, на які воно не може впливати.
Після початку повномасштабного вторгнення ідеологом скасування санкцій в ім'я "простих росіян" стала спецдоповідачка ООН з порушень прав людини в Росії Маріана Кацарова. Вона діє вкрай обережно і виважено, відмовляючись "принципово" коментувати введені обмеження, які не є "заснованими на міжнародному праві" і якими уряди "карають один одного". Втім, Кацарова, все ж зазначає, що "серйозно занепокоєна модою на ненависть росіян і всього російського" як проявом "русофобії".
Рекомендуємо Дві стратегії завершення війни в Україні від США
Це – наратив, який Василій Небензя щоразу просуває в Раду Безпеки, як тільки Росія там головує. Спецдоповідачка впевнена, що слід "відділяти народ від влади" і карати лише воєнних злочинців. Та чи ж сьогодні санкції накладаються не за таким принципом?
Ба більше, окремі обмеження щодо російської економіки вплинули на "простих росіян" позитивно. Так, значні збитки "Газпрому" у зв'язку з частковою втратою ринку ЄС вирішили компенсувати амбітною програмою газифікації російських регіонів. З-поміж, іншого газ з'явився і в домівках росіян, які протиправно взяли під опіку депортованих українських дітей, про що пропагандистські медіа створили серію натхненних публікацій.
Водночас сам "Газпром" через лобістів у Держдумі активно просуває лібералізацію цін на природний газ для російської промисловості із виключенням для "простого населення". Тож відповідь на питання, від кого страждають росіяни, стає очевидною.
Санкції також частково стимулювали розвиток внутрішнього виробництва, що, своєю чергою, дало нові робочі місця. Крім того, поштовх для росту отримав і внутрішній туризм, який, щоправда, паразитує на окупованих територіях України.
Санкції – не ідеальний засіб, але найкращий
На сьогодні санкції є одним із найбільш дієвих механізмів протидії російській агресії та численним порушенням прав людини, які її супроводжують. Введені точкові обмеження є пропорційними та виправданими задля того, щоби зупинити криваву машину й дати самим росіянам шанс на демократію, про яку мріють, зокрема, й опозиціонери.
Критикуючи – пропонуй. Такий принцип має лягти в основу оцінки висловлених міркувань щодо "простих росіян". Втім, крім зняття обмежень зі свого народу, дієві рішення, аби протистояти агресії у довгостроковій перспективі, озвучені не були. Хоча санкції – не ідеальний засіб, але найкращий з доступних для боротьби в тилу. Тож допомогти росіянам можна лише посилюючи санкції, досягаючи задекларованих цілей їх впровадження.