Він є в пулі кандидатів, – Шмигаль про Шкарлета, який може очолити Міносвіти

11 червня 2020, 15:53
Читать новость на русском

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль зі всіма міністрами та кандидатами на таку посаду проводить особисті співбесіди. Виключенням не став і Сергій Шкарлет, що претендує на посаду глави Міністерства освіти і науки України.

Раніше зі Шкарлетом зустрівся президент Зеленський, тому у ЗМІ заговорили про те, що "співбесіду на посаду" із главою держави той пройшов, пише 24 канал. Однак, на власному брифінгу очільник Кабміну Денис Шмигаль уточнив: наразі Шкарлет все ще є кандидатом на посаду міністра освіти.

До теми Ще один Табачник: хто може стати новим міністром освіти?

З паном Шкарлетом ми також знайомі, теж з ним спілкувалися. Не коректно казати, що він пройшов співбесіду (з президентом Зеленським – 24 канал). У глави держави була зустріч з ректорами і ректорське середовище висунуло його кандидатуру, як потенційного міністра освіти. Після цього відбулася моя з ним розмова у вигляді й співбесіди у тому числі,
– уточнив глава уряду.

Після цього Шмигаль додав: ректор Чернігівського технологічного університету наразі залишається одним з тих кандидатів, які потенційно можуть обійняти посаду міністра освіти.

Також Шмигаль назвав Шкарлета "повним сил, професійним чоловіком, якого поважає науково-ректорське середовище".

"Він є в пулі, який я розглядаю, як можливих кандидатів", – пояснив Шмигаль.

Що відомо про Сергія Шкарлета: коротко

  • Йому 47 років. У 2010 році він став наймолодшим ректором в Україні, очоливши Чернігівський національний технологічний університет.
  • В тому ж році він балотувався до Чернігівської облради від "Партії регіонів" і навіть став депутатом. А в інтерв'ю заявляв, що підтримував Віктора Януковича ще з 2004 року.
  • У 2015 році він балотувався в місцеві депутати вже від Блоку Петра Порошенка.
  • У 2000 році Шкарлет захистив кандидатську дисертацію за спеціальністю підприємництво, менеджмент та маркетинг у КНЕУ. Також у 2008 році він захистив докторську дисертацію з економіки. Втім, згодом у його двох монографіях та одній статті вдалося виявити суцільний плагіат. Це копійовані та додані шматки з чужих наукових доробків, у статтях, які він називає своїми.