В чому особливість борщу з карасями, який любив Тарас Шевченко: рецепт автентичної страви

Борщ із карасями – одна з таких незвичних версій, яка заслуговує на окрему увагу. Завдяки соковитій рибі та запашним овочам страва виходить наваристою, поживною і дуже виразною на смак, повідомляє Тікток Аlin with kichen. До того ж саме цей борщ називають улюбленою стравою Кобзаря, а це вже вагома причина бодай раз приготувати його вдома. 

Цікаво Тільки не олія чи масло: як посмажити яєчню, щоб вона стала значно смачнішою 

Як приготувати борщ з карасями? 

• Час: 1,5 години
• Порцій: 6 

Інгредієнти: 
– 2 карасі для бульйону; 
– 5 середніх картоплин; 
– 3 цибулини; 
– 1 середня морква; 
– 2 середні варені буряки; 
– 100 грамів капусти; 
– 3 зубчики часнику; 
– 1 болгарський перець; 
– 1 столова ложка цукру; 
– 4 столові ложки рослинної олії; 
– 1 столова ложка томатної пасти; 
– лавровий лист до смаку; 
– спеції до смаку; 
– сіль до смаку;
 – 3 – 4 карасі для смаження.

Готуємо улюблений борщ Кобзаря: відео

Приготування: 

1. Для бульйону візьміть 2 очищені річкові карасі, додайте цілу цибулину, часник і трохи солі, після чого варіть 20 – 30 хвилин.
2. Тим часом приготуйте засмажку: на пательні обсмажте цибулю з морквою, додайте варений буряк, цукор і тушкуйте 6 – 7 хвилин.
3. За бажанням всипте дрібно нарізаний болгарський перець і готуйте далі, помішуючи.
4. Томатну пасту розведіть у невеликій кількості води, влийте до бурякової маси, усе перемішайте й протушкуйте ще 5 хвилин.
5. Коли бульйон буде готовий, дістаньте з нього цибулину й додайте нарізану кубиками картоплю.
6. Після того як картопля звариться, всипте нашатковану капусту. Дайте капусті трохи проваритися, тоді перекладіть у борщ засмажку, перемішайте й варіть ще 10 – 15 хвилин.
7. Наприкінці додайте спеції, сіль до смаку, лавровий лист і дрібно нарізаний часник.
8. Прокип’ятіть борщ ще 6 – 7 хвилин, а потім залиште настоюватися щонайменше на 30 – 40 хвилин. Подавайте зі сметаною та свіжою зеленню. 

Що любив їсти Тарас Шевченко? 

Кобзар не лише писав про борщ, а й охоче їв його в житті. Саме цією стравою, а також іншими цікавими наїдками, його часто частували в гостях під час званих обідів, пише NV. 

Ось кілька згадок про такі частування: 

Вечір провів у Галагана. Він прочитав опис свого будиночка, збудованого ним у старому малоросійському смаку в Прилуцькому повіті. Панська, але хороша і гідна наслідування затія. Та коли Тарас Григорович з'їв кілька ложок борщу, він не втерпів, щоб не признатися: якщо він і їв подібний борщ, то, певно, дуже давно, хоча навряд чи коли й доводилося куштувати. 

Борщ цей був з сухими карасями, із свіжою капустою і якимись особливими приправами. Потім подали пшоняну кашу, варену на раковій юшці з кропом, і Шевченко зовсім розтанув, 
— пригадував український письменник Олександр Афанасьєв-Чужбинський.

Багато записів про смакові звички Кобзаря є у "Щоденнику". Тут знову про карасевий борщ: 

"Учора Сошальський запросив мене з Михайлом на борщ із сушеними карасями і на вареники. А сьогодні графиня Н[астасья] І[ванівна] просить запискою до себе обідати й обіцяє познайомити з декабристом бароном Шейгелем. Ми віддали перевагу декабристу перед борщем із карасями і за зраду були покарані бароном. Він не прийшов до обіду. Здичавілий барон". 

Один з цікавих фактів, що Тарас Шевченко любив пельмені. Одна з натурниць Тараса Аґата Ускова має такі спогади: "Шевченко не дуже любив попоїсти, але при нагоді міг з'їсти чимало. У форті один час була мода на пельмені. Дами збирались і самі їх готували. Одного разу, коли пельмені готувались у мене, в самому розпалі нашої роботи заходить Шевченко. Дами його питають, скільки зробити пельменів на його пайку. Він відповідає: "сотню" – йому відказують, що він не з'їсть, але він просить про це не турбуватись. 

Тоді йому приготували сотню крупніших за інші, і в деякі з них наклали більше перцю, в інші солі, цибулі, крупи та ін. Цю сотню зварили окремо й чекали, що буде, коли попадуться йому пельмені з такою начинкою, але він гарненько все з'їв і навіть не скривився (і без жодних наслідків)". 

Шевченко цінував не вигадливу кухню, а ситні й добре знайомі страви, які справді смакували. Зі спогадів сучасників видно, що він охоче їв борщ, кашу, вареники та пельмені, а особливо любив їжу з виразним домашнім характером. Саме такі подробиці добре доповнюють уявлення про Кобзаря не лише як про поета, а і як про людину свого часу.