Історії перших трансплантацій в Україні: унікальні кадри з операційних

24 канал запускає унікальний спецпроєкт "Даруючи життя", де покаже вражаючі кадри одних з перших трансплантацій в Україні. Ви зможете побачити атмосферу в операційній, важливість кожної хвилини у лікуванні реципієнтів, а також дізнайте історії тих, кому пересаджували орган.

Важливо Уряд спростив проведення трансплантації кінцівок для військових

З чого все починається

Усе починається після констатації смерті мозку потенційного донора та отримання згоди родичів. Потім серед зголошених реципієнтів відбираються тих, хто найбільш сумісний із донором.

Наразі цим займається програма Єдиної державної інформаційної системи трансплантації, вона підбирає і в телефонному режимі повідомляє хворих, що їм необхідно з'явитися в центр трансплантації.

Дивіться повний випуск програми "Даруючи життя":

Людям нагадують, що перед операцією не можна нічого їсти. Пацієнтам розповідають, які документи необхідно мати із собою. Тоді їх чекають у лікарні. 

Лікарі у Львові проводять трансплантації органів / Фото 24 каналу

Родичі "відпускають", аби подарувати життя іншим

Наступні 12 годин у лікарні будуть складними для всіх. Для родичів донора, якого доведеться "відпустити", подарувавши іншим пацієнтам шанс на нормальне життя. А рідні реципієнтів не знаходитимуть собі місця, доки триватиме операція.

Не легше буде самим реципієнтам, які погоджуються на ризик, аби жити. А ще складно буде лікарям, які рятуватимуть майже добу кілька життів.

Максим Овечко очолює Львівський центр трансплантації / Фото 24 каналу

Львівським центром трансплантації керує 27-річний Максим Овечко. Його медична кар'єра розпочалась у невеличкому місті Ковелі, що на Волині, де він працював урологом.

"У Ковелі ми запустили все, що могли: трансрезикцію простати, потім операції на нирці. У нас було все по урології, що можна було уявити в Україні. Тоді зрозуміли, що ще не робили трансплантації", – пригадав генеральний директор Львівської лікарні швидкої допомоги Олег Самчук.

Читайте також Людині вперше пересадили нирку від ГМО-свині

Перша трансплантація в Україні

25 грудня 2019 року. Ніч перед Різдвом була справді особливою. Світлою для реципієнтів, і важкою для родини донора, які першими дали згоду на вилучення органів. Це були серце і нирки молодого чоловік, який потрапив у ДТП.

Лікарі пригадують, що стан донора різко погіршувався, відбулося падіння гемодинаміки. Аби врятувати органи, команда лікарів ухвалила рішення підключити до апарату штучного кровообігу. У такий спосіб вдалось зберегти і серце, і інші органи, аби ця трансплантація взагалі відбулася.

Перша за 15 років трансплантація серця / Фото 24 каналу

Допоки лікарі із Інститут серця доїжджали із Києва, важливо було не втрати донора, адже у реципієнта, який мав отримати нове серце, теж життя трималося на волосинці.

До операція долучились понад півсотні лікарів, які у більшості не знайомі між собою. Однак їх злагодженість вражала – кожен з них розумів, 25 грудня – це початок нової медичної історії в Україні. Це була перша трансплантація з перервою у 15 років.

До трансплантації долучились понад півсотні лікарів / Фото 24 каналу

Читайте більше Здоровий і в гарному настрої: підлітка, якому у Львові пересадили серце, виписали додому

Клінічна лікарня швидкої допомоги

До 2020 року Клінічна лікарня швидкої допомоги у Львові нічим не відрізнялася від сотні інших в Україні. До того моменту, поки там не отримали ліцензію, яка дозволяє проводити трансплантації. І аби усе тут запрацювало – роботу довелося почати з нуля.

За словами Максима Овечка, після переїзду команда починала роботу у двох палатах в урологічному відділенні. Однак за понад рік їм вдалося створити нове відділення трансплантації, з окремими операційними.

На трансплантацію нирки чекають понад 200 львів'ян / Фото 24 каналу

Зараз у відділені 16 працівників, з них 4 основних лікаря-трансплантологи. Частина з них переїхала із Ковеля, після дебюту у 2019 році. Частина приєдналася вже після переїзду команди до Львова.

У цій лікарні від старту пілотного проєкту трансплантації в Україні вже провели 40 констатацій смерті мозку. Звісно, не усі ці люди стали донорами. Хтось клінічно не підходив жодному реципієнту, а в когось були категорично проти родичі.

Усі розмови з родичами проводив особисто Олег Самчук / Фото 24 каналу

"Я родичам донорів говорив правду, це дуже важкі розмови. Важко пояснювати, що мозок помер, але поки б'ється серце – треба вилучити органи. Це важка робота", – поділився головний лікар.

Мама семінариста врятувала 4 життя

У грудні мамі семінариста Любомира Миколишина Наталії стало погано, вона скаржилася на сильний головний біль. У швидкій жінці стало ще гірше. По приїзду лікарі сказали – це крововилив, шансів практично немає. За добу вона померла. 

Коли я був у фоє лікарні, до мене вже вийшов лікар і сказав, що у мами констатували смерть мозку, мама померла,
– розповів син донорки.

Тоді ж його запитали про посмертне донорство. Любомир мав прийняти надскладне рішення… І врешті погодився. 

Син донорки Любомир Миколишин / Фото 24 каналу

За словами Любомира, його рішення було підкріплене синівською любов'ю і тією жертовністю, якою вчить церква. Жінка померла 27 грудня. 

Я отримав 4 родичів, – син донорки Наталії

Любомир Миколишин пригадав, як вперше зустрівся з реципієнтами. "Це була надзвичайно родинна зустріч, це була зустріч, на якій я отримав ще 4 родичів, це була така дуже тепла зустріч, і 2-годинна або навіть 3-годинна розмова без нікого", – зазначив син донорки.

Любомир з людьми, які отримали органи його мами / Фото 24 каналу

Скільки людей чекає на трансплантацію

Більшість з реципієнтів, які є у листку очікування, мають гостру ниркову недостатність. Єдиний рятунок для них – гемодіаліз. Втім у світі – це не спосіб лікування, а спосіб врятувати життя, допоки пацієнт чекає на трансплантацію.

Рекомендуємо Серце не має зупинитися, – кардіохірург про шлях до того, щоб пересаджувати серця

В Україні наразі все по-іншому – не всі наважуються на трансплантацію. Як розповів Максим Овечко, у Львівській області тисячу пацієнтів на діалізі. З них на листі очікування – 200 або 300 людей.

Пацієнти і з нирковою недостатністю через день їздять до лікарень, аби потрапити на гемодіаліз. Вони "прив'язані" до апаратів, які рятують їх – і це має свою ціну. Наприклад, жертвувати своїми мріями.

Трансплантація дає пацієнтам шанс на інше життя / Фото 24 каналу

Хворі із гострою серцевою недостатністю мріють вийти з дому і вдихнути на повні груди, сміятися від душі. Пацієнти із цирозом печінки – хочуть бачити інше відображення у дзеркалі і не рахувати прожиті дні.

Донорів завжди на операцію везуть коридором шани.

Донора везуть коридором шани / Фото 24 каналу

"Моє покликання в житті – це рятувати життя людям, і якщо я знаю чітко, що ми більше не можемо допомогти цьому пацієнту, то просто намагаюся переконати себе, що ми даємо можливість жити іншим людям. Це працює", – додала Наталя Матолінець.