Справжній зв'язок тата і сина, – щемлива історія усиновлення завдяки музиці

Навчалися Галина та Андрій на різних факультетах та відділах. Вони б не мали, де зустрічатись, але зустрічались. Андрій Яцків сказав: "У всьому винна музика".

Не пропустіть Любов зцілює: сім'я Дадак всиновила хворих дітей і кардинально змінила їхнє життя

Подружжя не думало про усиновлення

Андрій ніколи не задумувався про планування. У них з дружиною було дуже активне мистецьке, гастрольне життя.

"Ми були такими самодостатніми самі для себе і в сім'ї, і окремо як творчі одиниці, що в нас не було якихось спеціальних роздумів про те, як воно має бути завтра", – розповів Андрій Яцків.

Все почалося, коли дружина вже стала завідувачкою Лапаївської школи. За словами Галини Яцків, до їхньої школи тоді почали запрошувати дітей із родинного дому "Покрова", на Миколая. Їх було небагато і жили вони ще в житлових кімнатках при церкві Покрови.

Зверніть увагу "Ми нарешті його знайшли": вражаюча історія пари, яка всиновила хлопчика

Директорка підійшла до Андрія і сказала, що діти весь час приїжджають, то варто було б поїхати до них з концертом. Так і сталося.

"І тут воно включилося. Це був той момент, коли ми робили фотосесію. Ми поставили дітей, стали за ними, я роздав інструменти, мав купу сопілок – кожному щось дав. Маленькому хлопчині я дав флейту пана і ми зробили фотографію", – пригадав Андрій.

Минуло кілька років, і подружжя прийшло у дитбудинок з бажанням усиновлення. "Я тоді прийшов з фотографією з хлопчиком. Ми хотіли з ним заприятелювати, подивитися, хто він. Можливо, і в сім'ю взяти", – розповів чоловік.

Чоловіку пояснили, що хлопчику на фото вже 14 років. Андрій попросив показати хлопця чи інших дітей, які хочуть у сім'ю. Одним з таких виявився Володя.

Андрій Яцків: "Я справді відчув той зв'язок тата і сина"

"Я пам'ятаю, у мене тоді був момент, коли я мав травму від футболу, і от мене покликали і кажуть: "Ти десь бачив цих людей, знаєш хто вони?" Сказав, що, напевне, по телевізору, може вони відомі. Всі тоді посміялись, і так ми познайомилися з батьками", – пригадав Володя.

Галина та Андрій запропонували вчити музики дітей / Фото з фейсбуку Андрія Яцківа

Андрій Яцків розповів про прогулянку одного зимового дня – було слизько, вони гуляли й кидалися сніжками.

Мене повалили, закидали снігом, тоді я справді відчув той зв'язок тата і сина, це було так безпосередньо. Але насправді ж наступний крок, це – вибір дитини,
– зазначив чоловік.

Галина розповіла, що у подружжя було бажання взяти Володю у свою сім'ю, проте Володя дуже довго думав, чи йти до них.

"Я не знаю, чому я тоді так сказав. Я тоді вже кілька років жив в будинку, в мене в кімнаті були хлопці мого віку, це було весело. Я не хотів з тим розлучатися. Може, боявся чи не розумів. Але я тоді не захотів йти до батьків", – сказав Володя.

Стосунки з Русланом налагодились завдяки музиці

Проте Андрій Яцків зазначив, що подружжя не дуже переймалося такими обставинами, адже розуміло, що дитина має сама обрати. Тож директору дитячого дому запропонували, що можуть приходити як волонтери і вчити дітей музиці.

"До мене прийшли всі діти, і я кажу: "Хто на чому хоче грати?" Я взяв ручку і почав записувати: сопілка, скрипка, баян. Список собі написав і подумав, що ото в мене буде оркестр. Музична складова цих стосунків якраз і стала місточком, через який в нас з'явився Руслан", – розповів чоловік.

Руслан погодився жити з родиною / Фото з фейсбуку Галини Яцків

За пів року існування цього оркестру подружжя звернуло увагу на Руслана. Хлопчику тоді сподобалася сопілка. Тож Андрій написав йому ноти і залишив музичний інструмент.

"Приходжу за тиждень, кажу: "Русланчик, а де сопілка, а він за спиною тримає і каже, що розбив і склеїв, але вона після цього вже такого гарного звуку не мала", – пригадав Андрій Яцків.

Читайте також Усиновили 3 дітей та втекли з Криму: щемлива історія подружжя, яке подарувало нове життя сиротам

Руслан зізнався, думав, що Андрій не помітить, що сопілка зламана. Проте чоловік почув, тож той вже мусив щось пояснити.

Я тоді ще подумав, ото комусь таке щастя попадеться,
– сказав Андрій.

Галина розповіла, що одного разу з Русланом поспілкувалися просто на вулиці, жінка спитала, чи хоче він жити у них.

"Він сказав "так". І я пам'ятаю, він до нас ще приходив, я питаю: "Що б ти хотів такого смачного поїсти?" А він: "Смажені кабачки". Ми тоді накупили їх і смажили, він був такий щасливий", – пригадала Галина Яцків.

Подружжя розуміло, що вибір дитини – важливий / Фото з фейсбуку Андрія Яцківа

Галина Яцків: "Я плакала, а діти кричали"

Коли Руслана забирали, то все було офіційно, всі знали, що Руслан йде в сім'ю. Галина розповіла, що коли вони приїхали, Русланчик стояв біля вікна і махав, що він готовий. Тоді йому спакували дві сумки, він ніс під пахвою гру – футбол, і шапку вушанку.

І та шапка мене так розчулила, це єдина цінність, яку дитина мала ще невідомо з яких часів. Він її так ніс, а я плакала, а діти кричали: "Пані Галино і пане Андрію, заберіть ще нас",
– розповіла жінка.

Невдовзі подружжю сказали, що Володя – на футбольному полі, він дуже сумний, то варто йому щось сказати. Андрій та Галина пішли туди, Володя якраз грав у футбол. Його спитали, чи можна до нього приїздити й чи він хоче їх бачити. Тоді хлопчик відповів "так".

Подружжя одразу зрозуміло, що дітей у них буде двоє / Фото з фейсбуку Галини Яцків

Андрій Яцків сказав, що вони з дружиною хотіли лише одну дитину, але вже тоді зрозуміли – їх буде двоє.

"Я навіть думав, виросту і збудую будинок, де будуть жити діти-сироти, аби вони мали таких люблячих вихователів як були в мене", – зізнався Руслан.

Я вдячний батькам за все. За всі духовні і матеріальні блага, які вони мені дають, за весь той час, поки я в них є,
– сказав Володя.

В Біблії є послання Якова, і там в кінці першого розділу є невеликий віршик, написано, що істинне благочестя перед Богом є доглядати сиріт та вдів в їхніх скорботах, розповів Андрій Яцків.

Зверніть увагу! Консультацію щодо усиновлення ви можете отримати на сайті Ridni.org.ua або, зателефонувавши на гарячу лінію благодійного фонду – 0800 300 484.

Благодійний фонд "Рідні" надає інформаційну та психологічну підтримку щодо процесу усиновлення. При потребі, юридичні партнери Фонду надають правову допомогу в процесі усиновлення. Фонд у жодному разі не займається посередницькою діяльністю та не замінює функцій держави в процесі усиновлення (удочеріння).