Розпіарені пропагандою та вкрай проблемні: армія Росії отримала партію винищувачів Су-57

29 грудня 2022, 16:10
Читать новость на русском

Міноборони Росії отримало чергову партію винищувачів Су-57, якими в Кремлі пишаються чи не найбільше і називають літаками "5 покоління". Проте російський винищувач далекий від ідеалу й має чимало недоліків. Що відомо про винищувачів Су-57 – читайте далі в матеріалі.

Пресслужба ПАТ "Об'єднана авіабудівна корпорація" (ОАК), яка виготовила винищувачі Су-57 на своєму Комсомольському-на-Амурі авіаційному заводі ім. Гагаріна, повідомила про передачу літаків міноборони Росії.

До речі Чому російський винищувач "Су-57" ніколи не зможе конкурувати із американським F-35

Росія приховує кількість Су-57

У повідомленні йдеться, що цю партію поставлено в межах "великого контракту" з міноборони Росії. Крім того, пресслужба компанії заявила, що авіазавод "виконав програму цього року з виробництва Су-57 і Су-35С" і вже виробляє наступні літаки.

У повідомленні не зазначено кількість поставлених на озброєння російської армії нових літаків, хоч і йдеться про серійне виробництво. OSINT-аналітик Роб Лі вважає, що йдеться про чотири літаки.

Традиційно росіяни заявляють, що Су-57 це майбутнє російської бойової авіації. Під час його будівництва нібито були втілені передові технології та конструкторські рішення, які роблять винищувач "надманевреним і малопомітним".

Які проблеми виникли з виробництвом Су-57

Як пише Defense Express, Росія хотіла розпочати серійне виробництво Су-57 ще у 2016 році та за амбітними планами кінця 2015 року до 2020 у Повітряно-космічних силах Росії хотіли мати 55 таких винищувачів.

Згодом цей план "трохи" зменшили – до 12 літаків, а вже у 2016 році стало відомо, що серійне виробництво "посунеться" на два роки – до 2018. Зрештою, у серпні 2018 року був підписаний контракт на постачання перших двох Су-57, а у 2019 у рамках форуму "Армия" з міноборони було укладено контракт на постачання одразу 76 літаків Су-57 до 2028 року.

Перший серійний Су-57 ВКС Росії отримали 25 грудня 2020 року. Потім російські ЗМІ у листопаді 2021 повідомляли, що міноборони Росії до кінця року має отримати ще 4 винищувачі Су-57, партія літаків мала б бути передана у грудні того ж року.

Російські СУ-57 / Фото росЗМІ

У грудні 2021 року Defense Express писало, що Су-57 може замінити старі повітряні судна Росії, але у випадку, якщо буде вирішено питання, пов'язане з його серійним випуском.

Повідомлялося, що для розрекламованого кремлівською пропагандою Су-57 не було створено відповідний двигун нового покоління ("Виріб 30"). У повідомленні йшлося, що розробка триватиме щонайменше ще 5 – 6 років.

Тому всі випущені літаки Су-57 отримають версію двигуна Saturn AL-31 (AL-31F1), що використовується на літаках 4 покоління Су-35. Це означає менші швидкості, бойові можливості і невідповідність статусу літака "5 покоління".

Це означатиме набагато меншу вагу і більшу тягу, а також більший термін служби, плазмове запалювання та меншу витрату палива. Також існують проблеми з імпортозаміщенням електронних виробів, особливо мікрочипів (китайські клони не завжди є надійними і не можуть замінити західні аналоги, доступ до якихКремль втратив через дію санкцій.

Росія виготовила для Су-57 "неіснуючу" ракету

Влітку 2022 року на так званому "міжнародному" військово-технічному форумі "Армия-2022" вперше представили нову російську авіаційну крилату ракету Х-69. Про це інформувало видання Defense Express.

Ракету Х-69 було розроблено у Державному машинобудівному конструкторському бюро (ДержМКБ) "Радуга" ім. А. Я. Березняка на підприємстві, що створює високоточну ракетну зброю. Воно входить до складу російської корпорації "Тактичне ракетне озброєння" (КТРВ).

Як повідомила пресслужба КТРВ, багатофункціональна, малопомітна та високоточна крилата ракета Х-69 призначена для ураження широкої номенклатури наземних стаціонарних цілей з відомими до пуску координатами, у тому числі без радіолокаційного, інфрачервоного та оптичного контрасту до навколишнього фону.

Російська ракета Х-59 / Фото росЗМІ

Вона може використовуватися для знищення об'єктів комунікацій, залізничних станцій та вузлів, стаціонарних наземних складів боєприпасів та ПММ, наземних командних пунктів та вузлів зв'язку, авіаційної техніки на відкритих стоянках аеродромів, об'єктів нафтопереробних та нафтохімічних заводів, енергетики, а також морських цілей у місцях базування.

Ракета оснащена комбінованою системою навігації та автоматичного керування на базі безплатформної інерційної системи, зкомплексованої з навігаційною апаратурою споживача інформації комерційних каналів супутникових навігаційних систем ГЛОНАСС та GPS NAVSTAR, а також з комплексним радіотехнічним вимірником висоти та швидкості, оптико-електронною системою, що дозволило значно розширити спектр розв'язуваних завдань.

Характеристики Х-69:

  • дальність польоту до 290 кілометрів,
  • швидкість 700 – 1000 кілометрів на годину,
  • маса бойової частини 300 – 310 кілограмів,
  • може розміщуватись як на зовнішніх підвісках, так і у внутрішніх відсіках озброєння.

Ракету Х-69 зможуть застосовувати усі російські перспективні та сучасні багатоцільові винищувачі та винищувачі-бомбардувальники, у тому числі Су-57.

Ракета оснащена бортовим радіоелектронним обладнанням (БРЕО), адаптованим для підготовки ракети до пуску та обладнаних авіаційним катапультним пристроєм типу АКУ-58 (УВКУ-50).

У Defense Express помітили, що Х-69 – це відома ракета Х-59МК2, але дещо "оновлена" й ще була представлена у 2015 році. Обидві ракети мають спільні характеристики та схожі зовні.

Яку загрозу несе ракета Х-69

Ракети Х-59МК2, які схожі на Х-69, вже застосовувалися в Україні. Росіяни, побоюючись нашої ППО, намагалися пускати їх по цілях за межами України.

Х-59МК2 мають високу точність (3 – 5 метрів), але дальність пуску 285 кілометрів, що обмежує їх застосування.

Невелика швидкість та висота польоту ракети дозволяє виявляти та вражати їх ЗРК С-300ПТ/ПС та "Бук-М1" ППО України, а також винищувачами МіГ-29 та Су-27.

Російський СУ-57 / Фото росЗМІ

"Але виявлення та враження малопомітних для РЛС ракет Х-59МК2 "оновлених" (тобто Х-69) представлятиме певну складність. Втім, ЗРК NASAMS, які постачаються в Україну, мають не тільки РЛС, а й електрооптичні датчики, та можуть застосовувати не лише ракети AIM-120 AMRAAM з радіолокаційним наведенням, а й AIM-9X Sidewinder та IRIS-T з інфрачервоним. Та й наші винищувачі мають електрооптичні датчики та ракети "повітря-повітря" з інфрачервоним самонаведенням", – зазначають у Defense Express.

Шанси українських сил ППО на збиття цих ракет мають стати ще кращими після поставок нових систем протиповітряної оборони. А виробництво нових Х-69 у Росії під питанням через санкції проти Кремля.

Росія боїться застосовувати Су-57 проти України

Розпіарений російський літак Су-57 так званого "5 покоління" вперше був застосований для знищення цілей на території України у квітні 2022 року. Але росіяни зважились тільки на пуски ракет з власного повітряного простору.

За інформацією Defense Express, перше застосування літаків Су-57 у бойових діях сталося 8 квітня. О 17:22 та 17:37 два багатоцільові винищувачі Су-57 929 державного льотно-випробувального центру (Ахтубінськ) ПКС з повітряного простору Росії завдали авіаційних ударів ракетами типу Х-59 по об'єктах на території Кіровоградської області та порту Одеса.

Повідомлялося, що для оснащення Су-57 застосовувались боєприпаси зі складів на аеродромі "Ахтюбінськ-Воолодимирівка" Астраханської області.


СУ-57 / Фото росЗМІ

Там як раз і зберігались ракети Х-59 класу "повітря-земля" радянського виготовлення, здатні знищувати цілі на відстані до 300 кілометрів. Нових високоточних засобів враження для застосування з Су-57 немає.

Інформація про реальний склад озброєння Су-57 залишається досить розмитою. У літака є внутрішній збройний відсік, який, ймовірно, може нести від 4 до 6 ракет середньої дальності класу "повітря-повітря".

Два додаткових збройних відсіки є під коренем крил винищувача. Досі не з'явилося ніяких зображень або відеозаписів використання зброї з цих відсіків. Літак також має 6 вузлів зовнішньої підвіски для боєприпасів, коли малопомітність не є пріоритетом.