Першими побачать атаки Росії: суворі тактики боротьби та виживання "арктичних воїнів"

Це спеціальні підрозділи, навчені вести специфічний бій – виключно в крижаних середовищах. І один із таких – американська арктична армія, або ж USARAK.

Цікаво Війна в снігах та крижаних водах: арктичні солдати – воїни, що пройшли надважкі випробування

Боротьба за Аляску

Аляска має дуже довгу історію взаємодії із військовими. У США 1868 році вирішили викупити частину в Росії. Підписали угоду, провели обмін і Аляска перейшла в управління армії США.

У 1930-х роках, коли саме розквітала американська авіація, карти місцевості були складені, а в хід йшли нові технології: кораблі, ракети, танки, стало зрозуміло, що Аляска – це одне із найважливіших місць на планеті в стратегічному плані.

Створення підрозділу

І щоб тримати там контроль, треба налагодити відносини із місцевими. Наближалася Друга світова. Тож американці пішли на дещо незвичний крок. Вони вирішили створити у своїх рядах збройний підрозділ із корінного населення, адже ті добре знали особливості середовища і головне – вміли там виживати.

Однак їх, не тренували так, як американських солдатів. Корінних мешканців брали тому, що вони мали унікальну здатність помічати те, чого не можуть побачити інші.

Більше тут Купівля-продаж Аляски: Російська імперія за мить зменшилася на мільйони квадратних кілометрів

Військові бази та Холодна війна

Ближче до Другої світової, американці почали будівництво військових баз на Алясці. Стратегічно важливо було втримати контроль саме там. Адже Аляска – це не лише про поклади копалин, але й про транспортні шляхи і у випадку критичних ситуацій маневр для атаки. 

Далеко не всі підрозділи суперників (німців, зокрема) достатньо добре володіли навичками ведення бою в засніжених зонах. Але й після війни градус напруги не впав. Почалася нова, на цей раз – по-справжньому Холодна війна. Штати перекидали техніку на Аляску, "совєти" відповідали розміщенням ракетних батальйонів на своїй частині території. Москва збільшувала кількість винищувачів і розвідників у себе, а Вашингтон натомість будував більше радарів і постачав новітні винищувачі, які в разі чого могли б перехопити радянські літаки.

За даними військових істориків, на початку 1960-х років Радянський Союз організовував по 5 – 6 розвідувальних польотів над американською частиною території. У 1980-х роках кількість зросла до 80 на рік. Щоразу ВПС США були напоготові здійняти в небо винищувачі, щоб відігнати кремлівських шпигунів. Але не варто забувати, що й американці теж літали над росіянами.

Довідка. Це нормальна практика, яку використовують, щоб швидко оглянути потужності й технології суперника. Після польоту спецслужби аналізують яка техніка є у ворога, за скільки часу прибуває підмога чи наскільки швидко радари можуть засікти рух у небі.

Підрозділ USARAK

Сьогодні на Алясці базується американський підрозділ USARAK, на базі Елмендорф-Річардсон. Вони відповідають за наземну та протиповітряну оборону регіону, постійно вивчають методики ведення бою у таких місцях і створюють власні підходи до проведення операцій у засніжених середовищах.

Підрозділ USARAK / Фото Daily news miner

Вони ще й виконують функцію допоміжного крила армії США. Якщо у випадку повномасштабної війни ворог вирішить піти через Аляску, то саме бійці USARAK стануть тими, хто забезпечить ворогу спочатку "теплу" зустріч, а згодом візьме під контроль інші американські підрозділи: надасть їм екіпірування і супроводжуватиме у битві. Адже тільки ці хлопці знають як правильно воювати на Алясці.

Крім того, ці військові, фактично як форпост. Якщо раптом Росія зі свого боку захоче запустити ракети на США, то саме хлопці із USARAK стануть тими, хто перший про це дізнається і побачить. Та головне – у них є вся необхідна техніка, щоб в разі атаки – збити ракети й навіть завдавати удару у відповідь.

Росія розвідує Аляску

Зараз на території Аляски є військові на будь-який смак. Однак, умови їхньої роботи кардинально відрізняються від тих колег, які працюють в більш помірному кліматі. Що цікаво, сьогодні левову частку роботи на Алясці виконують саме льотчики й пов'язані з ними люди. Річ у тому, що Росія часто споряджає розвідувальні польоти над Аляскою. Тому, весь штат всипаний радарами й спеціальними системами.

Цікаво Команда підводного знесення UDT: найцікавіше про дайверів, які розміновували корабельні міни

Вони здатні не просто засікти об'єкт у небі, але й проаналізувати за скільки часу він буде в конкретній точці. Дуже корисна опція, особливо у тих випадках, коли на перехоплення літака треба відрядити винищувач. Хоча, зараз USARAK намагаються не реагувати на польоти Москви, щоб не викладати козирі на стіл. Піднявши винищував у небо, росіяни дізнаються за скільки часу американські арктичні солдати зможуть зреагувати на вторгнення і відповідно – змінять тактику. Проте, переживати поки не варто. Розвідники Пентагону добре знають свою справу. 

Виклики під водою

Однак повітряні розвідувальні польоти й перехоплення ракет – це далеко не єдині виклики з якими стикаються арктичні воїни. Ще один нюанс чекає на військових у воді та під водою. Ворожі субмарини постійно чатують неподалік штату, а може й біля самої Аляски. Тому американським підводникам доводиться підсилювати оборону і там. Та головний виклик сьогодні полягає у тому, що наближається глобальне потепління і райони, які раніше були недоступними (через сильну кригу) потрохи починають танути, а отже – їх можна пройти. Особливо інтенсивно розробкою криголамів займається Росія.

Один із російських атомних криголамів / Фото Min.news