NASA оголошує нові деталі місії Artemis 3

Які технічні виклики стоять перед NASA під час підготовки до польоту Artemis 3?

NASA розробляє деталі місії Artemis 3, яка запланована на 2027 рік. Цей політ стане черговим етапом підготовки перед поверненням американців на поверхню Місяця в межах наступної місії Artemis 4. Головною особливістю оновленого плану є те, що Artemis 3 тепер офіційно визначена як випробувальна місія на навколоземній орбіті, а не як посадка на місячну поверхню, як планувалося раніше. Основна мета полягає у відпрацюванні зближення та стикування космічного корабля Orion з приватними посадковими модулями, створеними компаніями SpaceX та Blue Origin, пише Space.

Дивіться також Хто може наступним пройтися по Місяцю: NASA розкриває імовірних кандидатів 

Хоча це місія на навколоземну орбіту, вона є важливим кроком до успішної висадки на Місяць під час Artemis 4. Artemis 3 – одна з найскладніших місій, які коли-небудь здійснювало NASA, 
– прокоментував Джеремі Парсонс, виконувач обов'язків заступника адміністратора NASA в Управлінні місій з розробки дослідницьких систем у Вашингтоні. 

За його словами, агентство вперше координуватиме складну кампанію запуску за участю кількох космічних апаратів, що дозволить інтегрувати нові можливості в операційну діяльність програми Artemis.

Для запуску чотирьох членів екіпажу з Космічного центру імені Кеннеді у Флориді знову використовуватиметься надважка ракета-носій Space Launch System (SLS). Проте конфігурація ракети зазнає суттєвих змін: замість функціонального верхнього ступеня NASA використає спеціальну заглушку. 

Цей компонент матиме ті самі габарити й  інтерфейси підключення, що й справжній ступінь, але буде позбавлений рушійних властивостей. Це є економічно доцільним рішенням, оскільки для польоту на орбіту Землі не потрібен потужний поштовх, який вимагається для польоту до Місяця. Наразі виготовлення цієї заглушки активно триває в Центрі космічних польотів імені Маршалла в Гантсвіллі, штат Алабама.

Ракета Space Launch System / Фото NASA

Як зазначає NASA у своєму оголошенні, після виведення корабля Orion на орбіту, його європейський службовий модуль забезпечить необхідну тягу для кругової стабілізації траєкторії навколо планети. Такий підхід у низькій навколоземній орбіті значно збільшує шанси на успіх усієї кампанії, забезпечуючи більше вікон для запуску кожного окремого елемента: самого Orion, прототипу системи Starship від SpaceX та посадкового модуля Blue Moon Mark 2 від Blue Origin.

Місія триватиме довше

• Важливим аспектом Artemis 3 стане перевірка життєзабезпечення. Астронавти проведуть на борту Orion більше часу, ніж під час попередньої місії Artemis 2 (яка тривала 10 днів у квітні 2026 року), що дозволить детально оцінити роботу систем у тривалому польоті.
• Також планують тестувати модернізований тепловий щит під час повернення в атмосферу Землі, що має забезпечити гнучкіші профілі входу для майбутніх дослідницьких експедицій.
• Окрему увагу приділять випробуванням нових скафандрів AxEMU від компанії Axiom Space.

Окрім основних завдань, NASA розглядає можливість запуску малих супутників CubeSats на навколоземну орбіту та шукає інноваційні рішення для покращення зв'язку з наземними станціями, оскільки мережа Deep Space Network у цій місії використовуватися не буде. 

Усі ці кроки спрямовані на те, щоб навчити наземні команди та астронавтів ефективно взаємодіяти з обладнанням різних постачальників перед створенням постійної бази на Місяці та майбутніми польотами до Марса.

Вам також буде цікаво дізнатися: чому NASA відмовилося від початкового сценарію висадки Artemis 3 на Місяць

NASA офіційно відмовилося від початкової концепції місії Artemis III, яка спершу мала стати першою висадкою людей на Місяць після епохи Apollo. Тепер ця місія перетворюється на випробувальний політ на низькій навколоземній орбіті, а саму висадку перенесли на Artemis IV, яку наразі планують на 2028 рік, нагадує 24 Канал.

Головною причиною такого рішення стали технічні ризики та надмірна складність початкового сценарію. У NASA дійшли висновку, що одночасне виконання великої кількості критично нових операцій під час однієї місії створює занадто високий рівень небезпеки для екіпажу. 

Початковий план Artemis III вимагав синхронної роботи ракети SLS, корабля Orion, місячного посадкового модуля SpaceX Starship HLS, систем стикування, нового покоління скафандрів AxEMU від Axiom Space, а також складних операцій на орбіті Місяця, зазначає Aerospace Security.

Додатковий тиск створили затримки з боку підрядників. SpaceX досі не завершила повноцінні орбітальні випробування Starship у конфігурації, придатній для місячної місії, а Blue Origin лише продовжує розробку власного посадкового апарата Blue Moon. У NASA вирішили, що краще спочатку окремо перевірити стикування Orion із комерційними посадковими модулями на орбіті Землі, ніж ризикувати повноцінною місячною експедицією, повідомляло раніше видання Space.

Фактично ми можемо зробити висновок, що агентство повернулося до логіки програми Apollo, коли NASA виконувало серію проміжних випробувальних польотів перед реальною посадкою на поверхню Місяця. У новій конфігурації Artemis 3 має стати аналогом Apollo 9 – місії, де відпрацьовували взаємодію кораблів та місячного модуля на орбіті Землі.

Як зміна формату Artemis 3 вплине на графік усіх подальших місій?

Зміна формату Artemis 3 суттєво вплинула на весь графік програми Artemis. Тепер саме Artemis 4 стане першою реальною місією з висадкою людей на південному полюсі Місяця. При цьому NASA намагається не просто змістити терміни, а перебудувати всю архітектуру польотів. Агентство прагне збільшити частоту запусків і перейти від нинішнього темпу "одна місія раз на кілька років" до запусків приблизно кожні 10 – 12 місяців, йдеться в статі NASA.

Агентство також вирішило стандартизувати конфігурацію ракети SLS і тимчасово відмовитися від швидкого переходу на модернізовану версію Block 1B. Це має спростити виробництво та підготовку місій. Крім того, Artemis III тепер виконуватиме роль великої репетиції для Artemis IV: під час польоту тестуватимуть системи стикування, життєзабезпечення, комунікації, а також взаємодію екіпажу з місячними посадковими апаратами.

Які уроки NASA винесло з попередніх місій Artemis 1 і Artemis 2?

На рішення NASA значно вплинули уроки Artemis I та Artemis II. Під час Artemis I агентство отримало великий масив даних про поведінку Orion у далекому космосі та про проблеми теплозахисту капсули при поверненні на Землю. У NASA визнали, що теплозахисний екран потребує доопрацювання для більш гнучких і безпечних сценаріїв входження в атмосферу. Саме тому Artemis III вже отримає модернізований тепловий щит, повідомили в NASA.

Artemis II також виявила низку технічних труднощів. Підготовка місії супроводжувалася проблемами з витоками водню, системами подачі гелію та перевірками елементів безпеки ракети SLS. NASA довелося змінювати деякі процедури обслуговування та перевірок ракети ще до запуску, пригадує The Guardian.

Наскільки готовими є нові скафандри AxEMU?

Окремим фактором стали нові скафандри AxEMU, які розробляє Axiom Space для місячних експедицій. Вони повинні замінити застарілі костюми епохи Space Shuttle та ISS і вперше за десятиліття забезпечити повноцінну роботу астронавтів на поверхні Місяця. Саме через це NASA хоче протестувати взаємодію скафандрів із посадковими апаратами ще до польоту на Місяць.

Скафандр AxEMU, призначений для підтримки астронавтів під час місій Artemis / Фото Axiom Space

AxEMU наразі перебувають у фазі активних випробувань і доопрацювання. Ці скафандри створюються спеціально для умов південного полюса Місяця, де існують надзвичайно низькі температури, агресивний місячний пил і складний рельєф. Конструкція забезпечує значно більшу рухливість астронавтів, ніж старі костюми NASA, включаючи можливість нахилятися, присідати та працювати з інструментами на поверхні, пише Smithsonian Magazine.

NASA прямо зазначає, що Artemis 3 може включати тестування інтерфейсів AxEMU із посадковими модулями SpaceX або Blue Origin. Це означає, що агентство хоче перевірити не лише сам скафандр, а й повний цикл його використання: входження в шлюз, підключення систем життєзабезпечення, мобільність екіпажу та сумісність із транспортними системами.

Тож можна зробити висновок, що NASA фактично пожертвувало швидкістю заради надійності. Агентство вважає, що ризик провалу або аварії під час першої висадки після понад 50-річної перерви є занадто високим. Тому Artemis III тепер стане технологічною репетицією, а не історичною посадкою. Саме від успіху цієї місії залежатиме, чи зможе Artemis IV справді повернути людей на поверхню Місяця у 2028 році.