Загадка Титана: науковці здивовані незвичною поведінкою супутника Сатурна
- Астрономи виявили, що атмосфера Титана "хитається" подібно до гіроскопа, що відрізняється від синхронного обертання з поверхнею.
- Це відкриття може вплинути на майбутню місію NASA Dragonfly, яка досліджуватиме поверхню Титана.
- На Титані можуть існувати мікроби, але шанси на це вкрай незначні через рідкий метан на супутнику.
Астрономи спантеличені незвичайною поведінкою атмосфери Титана, найбільшого супутника Сатурна. Замість того, щоб обертатися синхронно з поверхнею, її густа та туманна атмосфера "хитається" подібно до гіроскопа. Це дивовижне відкриття було зроблене командою науковців, які проаналізували дані, зібрані місією Cassini-Huygens NASA та Європейського космічного агентства за 13 років.
Провідна авторка дослідження, Люсі Райт, науковий співробітник Університету Брістоля, зазначила, що поведінка атмосферного нахилу Титана "дуже дивна", інформує 24 Канал. Здається, атмосфера супутника діє як гіроскоп, "стабілізуючи себе в космосі".
Дивіться також Людство виявилось неготовим до надвеликої сонячної бурі
Це робить Титан, який вже викликає значний інтерес через свої розміри (він більший за Меркурій у діаметрі) та можливі рідкі тіла на поверхні, ще більш інтригуючим об'єктом для детального вивчення. Він, імовірно, має власну, незалежну кліматичну систему.
Результати дослідження були опубліковані у виданні The Planetary Science Journal.
Однак, нове відкриття породжує ще більше запитань. Вчені припускають, що якась подія в минулому могла "збити атмосферу з її осі обертання, викликавши хитання". Ще більш інтригуючим є те, що розмір цього нахилу змінюється залежно від сезонів Титана, пов'язаних з його майже 30-річним циклом навколо Сатурна.
Співавтор дослідження, планетолог Нік Тінбі з Університету Брістоля, зауважив: "Що бентежить, так це те, як напрямок нахилу залишається фіксованим у космосі, а не під впливом Сонця чи Сатурна". За його словами, саме це могло б дати підказки щодо причини, але замість цього у вчених "з'явилася нова загадка".
Ці висновки можуть мати практичне значення для майбутньої місії NASA під назвою Dragonfly. Ця місія, запуск якої очікується не раніше 2028 року, передбачає спуск масивного роторкрафта крізь надзвичайно щільну атмосферу Титана для дослідження його поверхні.
Спуск буде непростим: апарату доведеться витримувати температури близько -184 градусів Цельсія (-300 за Фаренгейтом), залишаючись при цьому в повітрі за умов тиску, що в півтора раза перевищує земний, та вітрів, які можуть бути до 20 разів швидшими за швидкість обертання самого супутника. Розуміння того, як саме "хитається" атмосфера, може допомогти вченим визначити, як забезпечити працездатність Dragonfly та де найкраще здійснити посадку.
Нові дані також мають потенційно далекосяжні наслідки, змушуючи нас переглянути наше розуміння атмосферної фізики загалом. Співавтор дослідження, планетолог Конор Ніксон з Центру космічних польотів Годдарда NASA, зазначив, що той факт, що атмосфера Титана поводиться як дзиґа, відірвана від поверхні, "породжує захопливі питання – не тільки щодо Титана, а й щодо розуміння фізики атмосфери ширше, включаючи Землю".
Щодо можливості існування позаземного життя на Титані, джерела не дають багато надії. Одне з недавніх досліджень прийшло до висновку, що на Титані можуть існувати мікроби, але шанси на це вкрай незначні. Тобто річки та озера рідкого метану на супутнику роблять його досить непридатним для життя в тому вигляді, як ми його знаємо. Проте, теоретично, невелика кількість мікробів, що споживають гліцин, могла б вижити в його океанах.
Таким чином, Титан продовжує залишатися об'єктом пильної уваги вчених, відкриваючи все нові загадки своєю унікальною та непередбачуваною поведінкою атмосфери.