Що станеться, якщо рекордний сонячний викид вразить Землю
Щоб відповісти на це питання, вчені спробували виявити недоліки в нашому захисті й потенційні наслідки для інфраструктури. Виявилося, що світова спільнота не готова до серйозного сонячного шторму, тому вчені також підготували рекомендації на майбутнє, повідомляє 24 Канал з посиланням на публікацію в Johns Hopkins Applied Physics Laboratory.
Дивіться також Прогнозування магнітної бурі: чому більшість прогнозів у мережі хибні та де шукати правду
Представники місцевих і федеральних наукових установ США зібралися в Лорелі, штат Меріленд, та Денвері, штат Колорадо, щоби відпрацювати сценарій масштабного коронального викиду маси (КВМ) від Сонця. Упродовж двох днів вони імітували шлях гігантських хмар зарядженої плазми до Землі, відстежували взаємодію з магнітним полем планети та оцінювали ризики для критичної інфраструктури.
КВМ – це потужні викиди магнітно зарядженої плазми з корони Сонця. Хоча на подолання відстані до Землі таким КВМ потрібно кілька днів, це не має великого значення, бо їхній вплив навіть так може спричинити руйнівні для нашої електроніки геомагнітні бурі. Вони здатні виводити з ладу електромережі, порушувати роботу супутників, пошкоджувати електроніку на орбіті й підвищувати радіаційний фон для астронавтів.
Під час симуляцій учасники виявили, що дефіцит наземних і космічних вимірювань значно ускладнює точне прогнозування траєкторії та інтенсивності КВМ. Орієнтацію магнітного поля в плазмі можна визначити лише за 30 хвилин до проходження через точку Лагранжа 1 на відстані майже 1,5 мільйона кілометрів від Землі, де розташовані основні обсерваторії космічної погоди.
Розіграний сценарій переніс учасників у січень 2028 року, коли місія Artemis 4 перебуває на орбіті Місяця, а двоє астронавтів – на поверхні супутника. Тоді на Сонці з'являється гігантська пляма, що спричиняє серію спалахів, які закінчуються масштабними КВМ – значно більшими, ніж все те, що ми бачили останніми роками. За моделями, це викликало б тотальні відключення електроенергії, збої в супутниковому зв’язку й навігації, а також надмірне навантаження на систему надзвичайного реагування й охорону здоров’я.
Це наштовхує нас на потребу в розгортанні додаткових супутників для оперативних вимірювань, удосконаленні моделей прогнозування та стандартизації протоколів комунікації за зразком повідомлень про стихійні лиха.
Під час цих мисленнєвих експериментів учені, звісно ж, згадали найбільший шторм за останні 20 років, що вдарив по Землі у травні 2024 року. Він спричинив полярні сяйва по всій планеті, досягаючи навіть екватора й далі. Супутники сходили з орбіти через роздування атмосфери, а відключення електроенергії та перебої в радіозв’язку спостерігалися масово по всій земній кулі. Проте навіть ця буря не досягла масштабів легендарної події Каррінгтона 1859 року, найпотужнішого зареєстрованого сонячного шторму в історії людства.
Чи сказали вчені щось нове? Навряд чи. Вони швидше просто привернули додаткову увагу до проблеми на фоні масштабних скорочень бюджету NASA, яке провадить адміністрація Дональда Трампа. Відстеження космічної погоди важливе для практично всіх сфер нашого життя. Це GPS, робота сільськогосподарської техніки, електропостачання для промисловості та домогосподарств, польоти літаків і багато іншого. Все це може зазнати колапсу, якщо ми не підготуємося.
Сильні магнітні бурі періодично трапляються, але масштаби події Каррінгтона – на щастя, дуже рідко. Проте проблема в тому, що ми не вміємо їх передбачати. Оскільки ми не знаємо, коли станеться наступна, є сенс бути готовими завжди, щоб вчасно зреагувати й підготувати наші технології до зіткнення з випромінюванням і мінімізації впливу.