Боротьба з глобальним потеплінням: навіщо вчені та стартапери хочуть наповнити повітря сіркою

Щороку літо стає спекотнішим за попереднє, а зима та весна б'ють температурні рекорди. Кліматичні зони зміщуються, що впливає навіть на такі речі, як кава, яка подорожчала через посуху в Південній Америці. 

Людство шукає способи розв'язання проблеми зміни клімату – перехід на відновлювальну енергетику, повернення до атомної, перехід на електромобілі тощо. Та всі вони не дають швидкого результату.

Радикальний план пропонували вчені з Гарвардського університету США – запустити в атмосферу часточки, що відбивають сонячне світло, в такий спосіб знизивши температуру. Однак кінець кінцем від проєкту відмовилися. 24 Канал розповідає все, що відомо про задум учених.

До теми Кава у Європі дорожчає космічними масштабами: яка причина різкого здорожчання

Що задумали вчені та хто їм завадив в експерименті

Учені з Гарварду запустили проєкт під назвою SCoPEx (Stratospheric Controlled Perturbation Experiment – експеримент стратосферних керованих збурень) у 2017 році. Його метою була перевірка та розуміння теорії про те, що запуск в атмосферу відбивальних частинок знизить її температуру. Такий експеримент належить до напряму сонячної геоінженерії.

Дослід планували провести на відкритому повітрі – вчені збиралися випустити аерозоль з повітряної кулі, а потім провести її через шлейф частинок для вимірювань. Мета досліду полягала в тому, щоб провести спостереження за взаємодією частинок та навколишнім середовищем. Після цього вчені планували створити більш точні комп'ютерні моделі. 

Гарвардський університет / Фото Harvard University

Випробувальний запуск без викидів аерозолю мали провести у 2021 році у Швеції, однак цього так і не сталося. Експеримент скасували через протести лідерів корінного населення – саамів. Консультативний комітет SCoPEx не дійшов згоди, чи треба залучати саамів до обговорень наслідків проєкту, адже під час випробувального польоту нічого не мало викидатися.

У чому проблема розпилення частинок в атмосфері

Реакція саамської ради була потужною – її члени звернулися з жорстким листом до консультативного комітету SCoPEx з вимогою скасувати тестовий політ. Листа також підписали місцеві організації Greenpeace та Friends of the Earth.

На нашу думку, сонячна геоінженерія з використанням відбивальних часточок – це технологія, яка тягне за собою ризики катастрофічних наслідків... Тому немає жодних прийнятних причин для дозволу на проведення проєкту SCoPEx у Швеції чи в іншому місці,
– мовиться в листі Саамської ради.

Однак лист мав результат – після нього консультативний комітет SCoPEx рекомендував скасувати тестовий політ у Швеції. У 2023 році Гарвардський університет повідомив про призупинення проєкту, а у березні 2024 року повністю скасував його. 

Я вдячний за висновки консультативного комітету SCoPEx. Їхній вдумливий аналіз є цінним для наукової спільноти, оскільки він розглядає важливі питання управління,
– зазначив The Verge Френк Койч, який був головним дослідником SCoPEx.

Розв'язання етичної проблеми змін клімату та боротьби з ними потребує ширшого залучення суспільства. Адже не можна проводити масштабні експерименти з планетою, не повідомивши про це людям.

Читайте також Ця інтерактивна карта покаже, який буде клімат там, де ви зараз живете, через 60 років

Саамська рада / Фото The Saami Council, X

Одним з основних висновків, який випливає з історії із SCoPEx, є те, що залучення громадськості є необхідним, навіть якщо ви не думаєте, що вплив експерименту буде відчутним конкретним чином у реальному часі. Ця проблема має великі наслідки та помітне значення для багатьох людей,
– наводить The Verge слова Сікіни Джинни, професорки екологічних досліджень Каліфорнійського університету в Санта-Крусі.

Які ще є експерименти

Уперше ідею з відбивальними часточками озвучили в США у 1965 році, під час правління президента Ліндона Б. Джонсона. Тоді президентський науковий консультативний комітет представив план із відновлення якості навколишнього середовища. У ньому науковці попередили про катастрофічні наслідки викидів вуглекислого газу з викопного палива та запропонували підвищення альбедо Землі для того, щоб впоратися з потеплінням. 

Сонячну геоінженерію згадували кожного десятиліття – в СРСР, де у 1970-х пропонували розпилювати сірку з літаків, та у США. У XXI столітті за теорію взялися й дослідники з Кремнієвої долини. Торік геоінженерний стартап Make Sunsets, що складається з двох людей, запустив зі штату Невада три повітряні кулі з відбивальними часточками. Хоча стартапери казали, що отримали дозволи від американського авіаційного регулятора FAA та місцевої влади, чиновники стверджують, що не надавали зеленого світла на польоти.

До теми Пил із Сахари, спека навесні та сильні зливи в Дубаї: як змінюється клімат в Україні та світі

Люк Айземан та Ендрю Сонг, партнери по Make Sunsets, до цього запустили повітряні кулі з мексиканської Нижньої Каліфорнії, обуривши чиновників, які пообіцяли заборонити геоінженерні експерименти в країні. Робота Айземана та Сонга схожа на аматорську – як описував Time у лютому 2023-го, у готельному номері в Неваді вони зібрали агрегат за допомогою придбаних у гіпермаркеті компонентів. Як газ із відбивальними часточками використали спалений фунгіцид на основі сірки. Наступним експериментом було спалювання фунгіциду на грилі на відкритому паркінгу – газ, що утворився в результаті, уловлювали в пакети для сміття, а далі "пакували" в повітряні кулі та запускали їх.

Люк Айземан та Ендрю Сонг / Фото Balazs Gardi, Time

Запущені з діоксидом сірки кулі, за словами Айземана, мають таку місію: "Підіймається, вибухає, біологічно розкладається, рятує світ". У статті в блозі Make Sunsets Сонг називає свою діяльність "секретною зброєю для боротьби з глобальним потеплінням".

Сірчані аерозолі можуть залишатися в стратосфері протягом кількох років, постійно відбиваючи сонячне світло та створюючи охолоджувальний ефект. Масштаб і тривалість цього ефекту охолодження залежать від кількості впорскуваних аерозолів, їх розміру та розподілу в стратосфері,
– мовиться в статті.

Стартапер обіцяє такі позитивні наслідки як: 

• зниження глобальної температури;
• пом'якшення екстремальних погодних явищ;
• підвищення врожайності сільського господарства, підтримання продовольчої безпеки та глобальної економіки.

Згадуються й ризики, зокрема руйнування озонового шару та непередбачувані наслідки з погляду погодних умов. Сонг просто стверджує, що "продовжуючи досліджувати та розвивати цю технологію", стартап знайде способи пом'якшити або навіть усунути ці ризики. 

Окрім природних ризиків, підсумувати можна ще й інші суперечливі питання сонячної геоінженерії. Якщо такий великий проєкт, як SCoPEx, зіткнувся з нерозумінням місцевої громади, то Make Sunsets проводить свої досліди взагалі без залучення громадськості. Це вже засудили кліматичні активісти з організації Silver Lining, назвавши досліди Make Sunsets необдуманими, необґрунтованими та шахрайськими. Також адміністрація президента США поки що прохолодно оцінює сонячну геоінженерію як метод боротьби з потеплінням.