Китай запустив місію Chang’e-6 для першого в історії збору зразків з далекого боку Місяця

Ракета-носій Long March 5 висотою 57 метрів стартувала з космодрому Веньчан о 5:30 ранку за східним часом 3 травня і вивела на орбіту приблизно 8200-кілограмовий апарат Chang’e-6.

Читайте на сайті Чому українці могли спостерігати полярне сяйво в ніч на 3 травня

Деталі місії

Якщо місія буде успішною, зразки, отримані під час 53-денного польоту, потенційно можуть змінити наші уявлення про Землю і Місяць, а також пролити світло на історію ранньої Сонячної системи.

Місія Chang’e-6 складається з чотирьох космічних апаратів, кожному з яких відведено певну роль.

• Орбітальний апарат виведе місію на місячну орбіту.
• Посадковий апарат відокремиться, щоб здійснити посадку в кратері Аполлона на зворотному боці Місяця.
• Враховуючи постійну невидимість далекого боку Місяця для Землі через приливне блокування, що потребує супутника-ретранслятора зв'язку. Китай у березні запустив Queqiao-2 на спеціальну місячну орбіту, щоб полегшити зв'язок між Землею і далеким місячним краєм.
• Після спуску і посадки апарат за допомогою бура і черпака візьме до 2000 грамів зразків місячного ґрунту з глибини до двох метрів. Потім ці зразки будуть завантажені в ракету-носій і виведені назад на місячну орбіту, де відбудеться ретельно спланована зустріч і стикування з орбітальним кораблем.

Згодом зразки будуть перенесені до капсули для повернення на Землю. Підйомний модуль буде відокремлено, а орбітальний апарат підготується до повернення на Землю. Капсула буде випущена безпосередньо перед входом в атмосферу Землі, пройде початковий проміжний проліт, щоб допомогти сповільнитись перед остаточним спуском крізь атмосферу і приземленням у Внутрішній Монголії.

Дивіться також Космічний телескоп Hubble відновив наукові дослідження після несправності

Ця місія слугує резервним варіантом місії повернення зразків Chang’e-5 2020 року, яка успішно зібрала зразки з ближнього боку Місяця.

Апарат Chang’e-5 збирає зразки з поверхні Місяця / Фото CNSA 

Крім того, вона ґрунтується на досягненнях місії Chang’e-4, яка висадила апарат на зворотному боці Місяця у 2019 році.

Додаткові завдання

На додаток до своєї основної мети – збору зразків з Місяця, посадковий модуль Chang’e-6 оснащений різноманітними приладами, які покликані поглибити наукове розуміння та зібрати важливу інформацію для майбутніх досліджень.

Серед цих інструментів:

• посадочна камера і панорамний фотоапарат для отримання зображень,
• георадар для зондування під поверхнею Місяця,
• спектрометр місячних мінералів для аналізу складу поверхні.

Співпраця

Місія Chang’e-6 також здійснюється у співпраці з іншими космічними агенціями світу.

• Франція надає інструмент Detection of Outgassing RadoN (DORN), призначений для виявлення радону, що виділяється з місячної кори.
• Швеція, за підтримки Європейського космічного агентства (ESA), надає корисне навантаження Negative Ions at the Lunar Surface ("Негативні іони на поверхні Місяця" або NILS).
• Італійський пасивний лазерний ретрорефлектор також є частиною наукового арсеналу місії.
• На борту також 7-кілограмовий кубсат ICUBE-Q, спільна розробка пакистанського національного космічного агентства SUPARCO і китайського Шанхайського університету Цзяо Тун.

До теми NASA показало експериментальний електричний ракетний двигун для міжпланетних подорожей

Місія Chang’e-6 nfrj; надасть цінну інформацію і досвід роботи, які можуть бути застосовані для майбутніх місій, в тому числі для збору і повернення зразків з Марса. Китай планує запустити таку місію до 2030.