Науковців вразив стан озонового шару над Антарктикою у 2025 році
- У 2025 році озонова діра над Антарктидою стала значно меншою і зникла швидше, чому сприяло зниження рівня хлору та слабший полярний вихор.
- Монреальський протокол, підписаний у 1987 році, успішно зменшує концентрацію озоноруйнівних речовин, що сприяє поступовому зникненню озонової діри.
У 2025 році озонова діра над Антарктидою виявилася значно меншою і зникла швидше, ніж зазвичай. За даними NOAA та NASA, зниження рівня хлору в атмосфері та слабший полярний вихор допомогли обмежити втрату озону.
Це один із найкращих показників з моменту початку супутникових спостережень, що підтверджує ефективність міжнародних зусиль із захисту атмосфери, розповідає 24 Канал з посиланням на SciTechDaily.
Дивіться також На Сонці відбувається щось дуже дивне й тривожне: учені заговорили про можливу катастрофу
Чому озонова діра цього року така мала?
Дослідники NOAA (Національного управління океанічних і атмосферних досліджень) та NASA повідомили, що озонова діра у 2025 році стала п'ятою найменшою за розміром, починаючи з 1992 року.
Символічно, що саме того року набув чинності Монреальський протокол, який започаткував скорочення використання хімікатів, що руйнують озоновий шар.
Монреальський протокол
Міжнародна угода, підписана у 1987 році, головною метою якої є захист озонового шару Землі. Документ зобов'язує країни-підписанти поетапно припинити виробництво та використання хімічних речовин, які руйнують озоновий шар (зокрема хлорфторвуглеців, що раніше масово використовувались у холодильниках, кондиціонерах та аерозолях). Це одна з найуспішніших екологічних угод в історії: її ратифікували всі країни світу, і завдяки їй озонова діра зараз поступово зникає.
Пік сезону виснаження озону тривав з 7 вересня по 13 жовтня. У цей період середня площа діри становила близько 18,71 мільйона квадратних кілометрів. Цікаво, що процес відновлення шару (руйнування діри) розпочався майже на три тижні раніше, ніж це відбувалося протягом останнього десятиліття.
Розміри озонової діри над Антарктикою / Зображення NASA
Пол Ньюман, провідний науковець Центру космічних польотів імені Годдарда (NASA), зазначив, що спостерігається чітка тенденція: озонові діри стають меншими порівняно з початком 2000-х років, формуються пізніше і зникають раніше.
Максимального розміру діра досягла 9 вересня, розширившись до 22,86 мільйона квадратних кілометрів. Це приблизно на 30% менше за історичний максимум, зафіксований у 2006 році (26,60 мільйонів квадратних кілометрів). Якщо брати до уваги всі записи з 1979 року, то діра 2025 року посідає 14-те місце серед найменших за 46-річний період спостережень.
Основною причиною позитивних змін науковці називають дію Монреальського протоколу. Стівен Монцка наголосив, що концентрація озоноруйнівних речовин у стратосфері над Антарктикою знизилася приблизно на третину від пікових значень 2000 року. Якби рівень хлору залишався таким самим, як 25 років тому, площа діри була б на 2,6 мільйона квадратних кілометрів більшою.
Також важливу роль відіграли погодні умови. Лаура Сіасто з Центру прогнозування клімату NOAA пояснила, що слабший, ніж зазвичай, полярний вихор у серпні сприяв підвищенню температури, що допомогло стримати руйнування озону.
Яка роль озонового шару?
Озоновий шар, розташований на висоті від 11 до 50 кілометрів, захищає Землю від шкідливого ультрафіолетового випромінювання. Його виснаження може призвести до зростання випадків раку шкіри, катаракти та пошкодження сільськогосподарських культур, пояснюють в EPA.
Без цього бар'єра життя на поверхні Землі було б неможливим через радіацію. Він є критично важливим з кількох причин:
- Захист здоров'я людей. Озоновий шар блокує жорсткий ультрафіолет (типу UV-B та UV-C), який здатен руйнувати ДНК клітин. Це запобігає виникненню раку шкіри (меланоми), катаракти очей та пригніченню імунної системи.
- Збереження врожаю та рослин. Надмірне випромінювання пошкоджує клітини рослин, сповільнює їх ріст і порушує процес фотосинтезу, що призводить до значних втрат у сільському господарстві.
- Підтримка морських екосистем. Ультрафіолет проникає у верхні шари води та знищує фітопланктон і зоопланктон. Оскільки планктон є основою харчового ланцюга в океані, його загибель загрожує рибі та морським ссавцям.
Цікаво, що саме формування озонового шару мільйони років тому дозволило живим організмам вийти з океану та заселити сушу, яка до того була стерильною через радіацію.
Повне відновлення озонового шару над Антарктикою очікується ближче до 2070 року.