Не якщо, а коли: вчені кажуть, що катастрофа з космічним сміттям неминуча

Проблема космічного сміття

Наша планета оточена майже 30 000 об'єктів, більших за тенісний м'яч. Вони мчать крізь космос на надзвичайно високих швидкостях, і якщо зіткнуться з іншим об'єктом – супутником, космічним кораблем, МКС або таким же сміттям, – то можуть повністю зруйнувати одне одного. Старший технічний науковий співробітник LeoLabs Даррен МакНайт описав цю проблему як "бомбу сповільненої дії", що чекає на нас, пише Forbes.

Дивіться також Орбіта Землі перетворилася на космічне сміттєзвалище: чим це загрожує людству

МакНайт, як і сотні інших вчених по всьому світу, вже шукають рішення, щоб запобігти трагедії, але вони можуть не встигнути вчасно. 

Ця похмура реальність означає, що зіткнення – це не питання "якщо", а питання "коли",
– каже вчений.

Хоча LeoLabs може відстежувати об'єкти розміром до 10 сантиметрів у діаметрі, все, що менше, лишається поза його радаром. Однак ці об'єкти такі ж небезпечні, як і великі уламки. Ризики для людського життя також є значними, незалежно від розміру уламка космічного сміття. Будь-який фрагмент розміром понад кілька міліметрів може бути смертельним для астронавтів.

Хоча поки що жодне людське життя не було обірване космічним сміттям, ми вже бачили кілька випадків, коли це могло статися. Прикладом може слугувати пошкодження роботизованої руки Canadarm2 за межами МКС, в якій у 2021 році крихітний осколок пробив дірку. Якби цей шматок пройшов трохи ближче, він цілком міг би пробити корпус станції та вразити когось із екіпажу.

МакНайт зазначив, що найвищі ділянки низької навколоземної орбіти також сповнені невідомого завдяки тому, що Сполучені Штати і колишній Радянський Союз виводили в космос відпрацьовані ракетні розгінні блоки, але ніколи не домовлялися про очищення.

У червні 2022 року два з цих відпрацьованих розгінних блоків — один радянський, інший американський — наблизилися на відстань трохи більше 150 метрів, демонструючи, наскільки тісно стало в ближньому космосі. Зіткнення може мати катастрофічні наслідки, адже воно породить величезну кількість нових дрібних уламків, які розлетяться в усі боки, розганяючись завдяки силі зіткнення та відсутності опору повітря.

Оскільки Китай вступає в космічну гонку, LeoLabs закликає до міжнародної співпраці, при цьому визнаючи, що буде дуже важко зібрати всі космічні держави за одним столом для таких переговорів.

Найбільшим дипломатичним викликом є переконання трьох найбільших космічних держав, які несуть відповідальність за 90 відсотків ризику, почати утилізацію власних великих сміттєвих об'єктів,
– каже старший директор Фонду "Безпечний світ" Ян Крістенсен.

Варто зазначити, що США, на відміну від Росії чи Китаю, активно працюють у цьому напрямку вже багато років, тож претензії МакНайта тут не зовсім справедливі. Ми бачили кілька ідей, які пропонують випаровувати сміття за допомогою лазерної гармати, притягувати магнітами, ловити його сітками, роборуками, різноманітними спеціальними сміттєвими збирачами й навіть захоплювати спеціальним притягуючим променем, який розробляють спеціально для цієї мети. Тож це лише питання часу, поки NASA або якась приватна компанія чи навіть кілька почнуть запускати збирачі космічного сміття, які будуть поступово очищувати навколоземний простір.