Яким би було нинішнє життя на Землі, якби астероїд не знищив динозаврів?

Що думає наука

Динозаври населяли Землю протягом щонайменше 165 мільйонів років. Але одного неприємного дня на них чекала несподіванка: астероїд шириною приблизно 10-15 кілометрів упав на територію сучасної Мексики, викликавши цунамі, лісові пожежі та кислотні дощі, а також утворивши величезну кількість уламків і пилу, що закрили собою небо. Спочатку почали вимирати рослини, які без сонячного світла, тепла й фотосинтезу більше не могли жити. Травоїдні види тварин дуже швидко лишилися без харчів і також почали вмирати. Остання черга прийшла за м'ясоїдними хижаками, які весь цей час ще могли харчуватися травоїдними видами, але тепер і вони втратили своє джерело їжі. У результаті 75% видів на Землі – не лише динозаврів – вимерли протягом декількох місяців після зіткнення, повідомляє 24 Канал з посиланням на LiveScience.

Дивіться також Учені шоковані, знайшовши органічні молекули в кістках динозаврів віком 66 мільйонів років

На думку палеонтологів, цілком можливо, що динозаври продовжували б еволюціонувати й панувати на Землі, якби катастрофи не сталося. За словами Стіва Брусатте, професора палеонтології Единбурзького університету, вони виживали й пристосовувалися протягом 165 мільйонів років, у тому числі переживали підйоми та спади рівня моря, стрибки температури і рівня вуглекислого газу в атмосфері, а також численні виверження вулканів.

Для тих із нас, хто збирає скам'янілості останніх динозаврів, ми бачимо досить чітко, що скрізь у світі було велике розмаїття і велика кількість динозаврів. Мені здається надзвичайно очевидним, що динозаври були сильними, успішними, все ще різноманітними і все ще на вершині своєї гри, коли впав астероїд,
– каже Стів Брусатте.

Однак деякі вчені вважають, що динозаври все одно зустріли б свою долю, оскільки темпи їхнього вимирання, здається, випереджали швидкість появи нових видів. Хай там як, але питання виживання не є темою нашої сьогоднішньої розмови. Ми уявляємо, що динозаври вижили й успішно продовжили розвиватися. Якби саме так і було, каже наука, це унеможливило б еволюцію наших предків ссавців. Вони з'явилися ще 200 мільйонів років тому, тобто перетиналися з динозаврами десятки мільйонів років. Однак вони були дрібними й не домінували в екосистемах. Найімовірніше, вони б і лишилися такими, будучи не в змозі перемогти динозаврів у битві за планету. Таким чином не існувало б нашого предка, який дав би початок роду Homo і нашому виду Homo sapiens.

Але є ще одне питання, яке слід розглянути: динозаври і льодовикові періоди. Чи могли б вони вижити в холодних умовах? Наука говорить, що, за винятком деяких окремих видів, які жили в сніжному кліматі, більшість не були пристосовані до таких умов.

У багатьох із них було пір'я, тому вони могли ізолювати себе так само, як ссавці. Крім того, деякі динозаври, такі як тиранозавр рекс, ймовірно, були теплокровними, а це означає, що вони не були повністю у владі мінливого клімату,
– каже Брусатте.

Цілком імовірно, що динозаври могли б виробити нові засоби захисту від холоду в той час, коли погода на планеті почала би поступово змінюватись. Прикладом такого пристосування є мамонти, які з'явилися близько 5 мільйонів років тому в Південній Африці, а близько 800 000 років тому, під час останнього льодовикового періоду, відростили шерстяний покрив, коли розселилися в набагато холоднішому регіоні Євразії. Інші динозаври, які б не змогли пристосуватися, або мігрувати на південь, вимерли б.

Чи стали б динозаври розумнішими

У 1982 році американо-канадський палеонтолог Дейл Рассел в ході уявного експерименту поставив питання: чи могли б динозаври розвинути розум, якби вони не вимерли? Задля цього він умовно назвав їх "людиноподібними динозаврами".

Початком до цих роздумів послугувало те, що один з видів троодонтид мав "великий мозок, стереоскопічний зір, протиставлені пальці і двоногу ходу", і якби він вижив, то, можливо, мав би "коефіцієнт енцефалізації, подібний до Homo sapiens".

Енцефалізація або церебралізація – це збільшення ролі мозку та його розміру відносно тіла в процесі еволюції хребетних тварин, у тому числі у предків сучасної людини. Цей процес заснований на концентрації нейронів у передній частині тварин, тобто їхній голові, і пов'язана з розвитком голови та формуванням мозку. Значення цього терміну в антропології сьогодні звузилося до еволюційного збільшення розмірів мозку у приматів.

Дейл Рассел у своїх роздумах був не один. Його колега, художник Рон Сегін, зробив реконструкцію, на якій зобразив зеленошкіру, двоногу, прямоходячу істоту з головою, схожою на суміш людини та ящірки.

Вчені уявили розумних динозаврів своєрідною сумішшю людини і ящера, але далеко не факт, що еволюція пішло б у цьому напрямку / Фото Дейл Рассел і Рон Сегін / Канадський музей природи

З роками палеонтологи відкинули цю ідею, назвавши її нереалістичною і занадто антропоморфною. Дослідження 2023 року показало, що "ні троодон, ні будь-який інший динозавр не міг започаткувати приматоподібний рід, який еволюціонував до людського рівня інтелекту".

Попри це сучасні птахи показують, що динозаври могли бути досить розумними.

Динозаври, які живуть сьогодні – птахи – дуже розумні. У їхньому мозку в середньому більше нейронів, ніж у ссавців. Чи зможуть птахи колись досягти пізнання, подібного до людського? Я не знаю,
– додав Брусатте.

Доля ссавців

Еволюція ссавців зіткнулася б із серйозною перешкодою, якби астероїд не впав. Брусатте каже, що якби великі динозаври вижили, то маленькі, схожі на гризунів ссавці, які вже існували поряд з ними, можливо, не мали б такої ж можливості еволюціонувати і збільшитися в розмірах.

Я підозрюю, що ссавці здебільшого або повністю лишалися б маленькими ще багато мільйонів років. Хоча з похолоданням і останнім льодовиковим періодом, можливо, це дало б можливість дрібним ссавцям – теплокровним пухнастим істотам, які могли витримувати холод, – збільшитися в розмірах, і, можливо, гігантські динозаври відійшли б на узбіччя,
– сказав учений.

Але це не означає, що з'явилися б люди. Річ у тім, що поява людини стала можливою завдяки певному набору умов, які спрямовували еволюцію. Це як ланцюжок, кожна наступна ланка якого неможлива без попередньої. Викиньте з цієї послідовності один пункт – не отримаєте жодного наступного, а натомість результат вийде зовсім іншим.

"У той час, як маленькі пухнасті ссавці, можливо, все ще виживали б, люди, швидше за все, ніколи б не еволюціонували", – вважає Пол Сірено, палеонтолог і професор біології в Чиказькому університеті.

Він додає, що ми еволюціонували у світі ссавців, який був би неможливий, якби навколо бігали великі хижі динозаври, оскільки не можна сказати, що прихід еволюції до нинішньої людської істоти є неминучим. Але навіть якби розвиток людини був обов'язковим етапом еволюції, в такому разі їй довелося б чекати природного вимирання динозаврів, щоб дати ссавцям шанс. Якби гіганти вимерли не 66 мільйонів років тому внаслідок удару астероїда, а 800 000 років тому через похолодання, то людський вид просто не встиг би пройти свою еволюцію до нинішнього дня. Можливо, ми б і з'явилися згодом, але сталося б це через мільйони років.

Тобто фактично саме вимирання наземних динозаврів і, можливо, вимирання конкуруючої групи ссавців дало нашим предкам-приматам можливість процвітати й еволюціонувати. Якби астероїд пролетів повз Землю, цілком імовірно, що люди, принаймні такі, якими ми їх знаємо, ніколи б не з'явилися на світ, або принаймні з'явилися б значно пізніше.