Ранній успіх – не гарантія або Чому Threads не варто розслаблятися

Від популярності до занепаду

У далекому 2011 році Google запускає нову соціальну мережу під назвою Google+, яка мала стати "вбивцею Facebook". Компанія представила новий сайт багатьом своїм прихильникам, які покладалися на її пошукову систему та інші продукти, і протягом першого року набрала 90 мільйонів користувачів. Але вже до 2018 року Google+ перетворився на занедбаний і нікому непотрібний сервіс, а згодом і взагалі був закритий.

Дивіться також Threads досягає 100 мільйонів користувачів лише за п'ять днів: що далі

Попри величезну аудиторію гіганта інтернет-пошуку та досить тісну інтеграцію Google+ з іншими продуктами компанії (що якраз і нагадує підхід Threads), соціальна мережа не змогла прижитись, оскільки люди продовжували переходити на Facebook, а пізніше — Instagram та інші сервіси. Тож цей приклад показує нам, що сам по собі великий розмір компанії, хоч і є своєрідною "вбудованою перевагою" перед конкурентами, все ж не є гарантією перемоги на мінливому і примхливому ринку соціальних мереж, а прикручування нового додатка до існуючих продуктів компанії може з часом вичерпати себе.

Свого часу користувачам Google+ швидко набридла новизна нової соціальної мережі, і вони перестали нею користуватися. Дехто сприйняв Google+ як щось нав'язане їм, коли вони просто намагалися отримати доступ до своєї електронної пошти Gmail. Навіть працівники Google описували цей продукт як "заснований на страху", створений лише у відповідь на Facebook і без чіткого бачення того, чому люди повинні користуватися ним, а не конкуруючою мережею. Один з колишніх працівників корпорації, аналізуючи те, що пішло не так, написав, що Google+ в основному визначав себе як "те, чим він не був — тобто Facebook".

Threads намагається

Однак Threads усіма силами намагається показати, ніби в нього все ж є власне бачення, свої концепція та підхід, відмінні від Twitter. Адам Моссері, керівник Instagram, писав у новій соцмережі, якою теж управляє, що вона взагалі не прагне відбирати аудиторію твітера й навіть прямо закликає не тікати зі старої соцмережі та не сприймати нову як конкурента. Те, як він описує Threads, узагалі нагадує неможливу утопію, де все ванільно-рожеве, виключно позитивне та радісне. Жодних новин, жодної політики, жодного сумного контенту.

Це має певну логіку: компанія не бажає асоціюватися з негативом і не хоче, щоб люди виходили засмученими й прямо звинувачували Threads у негативних емоціях. Однак разом із тим вона фактично відбирає в людей право говорити про все, що для них важливо. Алгоритми, судячи з заяв, не просуватимуть новини та політику, а можливо й навіть навмисно знижуватимуть у видачі, тож ця величезна частина суспільного життя людей буде принесена в жертву обговоренням котиків, їжі та веселощам. Компанія фактично замітає під килим політичні потрясіння, екологічні проблеми, війни та епідемії, вдаючи, що їх не існує. Як довго люди з цим погоджуватимуться, перш ніж повернуться до твітера, який, хоч і з непередбачуваним Ілоном Маском, але дає можливість висловлюватися на будь-які теми?

Намагаючись витіснити Twitter і зробити Threads головним місцем для публічних розмов у режимі реального часу, Марк Цукерберг стикається зі значним викликом. Користувачі повинні не просто отримувати схожий або аналогічний досвід, а й бачити щось більше та краще, щоб постійно повертатися. Розробники ж мусять переконатися, що Threads не заповнений спамом і шахраями. Крім того, аудиторії варто набратися неабиякого терпіння, очікуючи на всі бажані функції, адже новий сервіс дебютував ще будучи в процесі розробки. Компанія явно поспішала, щоб встигнути отримати додаткову вигоду на фоні потрясінь у Twitter Ілона Маска. Тож у Threads немає дуже багатьох можливостей, до яких ми звикли у соцмережах, що може спонукати деяких одразу ж піти геть.

Моссері заявив у понеділок у своєму дописі на Threads, що існує список нових функцій, які люди просять додати. "Я обіцяю, що ми зробимо цю річ чудовою", – написав директор.

Microsoft і її Internet Explorer

Але повернімося до нашої основної теми. Серед прикладів швидкого росту й стрімкого занепаду не можна не згадати колись найпопулярніший браузер, Internet Explorer.

Засновник Microsoft, Білл Гейтс, побудував свою імперію на Windows, операційній системі, на якій працювало (й працює досі) ціле покоління персональних комп'ютерів. Потім він успішно використовував цей масштаб та популярність, щоб придушити конкурентів і просувати інші свої продукти. Після свого запуску в 1995 році Internet Explorer швидко став браузером за замовчуванням на мільйонах комп'ютерів, обігнавши домінуючий на той час Netscape за чотири роки.

Але ця гегемонія тривала недовго. Вже у 1998 році Міністерство юстиції США подає на Microsoft до суду за недобросовісне використання ринкової влади Windows для знищення конкуренції. У 2000 році федеральний суддя виніс рішення проти компанії Гейтса, заявивши, що Microsoft поклала "гнітючий великий палець на шкалу конкурентних переваг". Microsoft домовилася з урядом і погодилася піти на поступки. Тому тепер ми можемо вибирати свій браузер за замовчуванням на Windows, а компанії-конкуренти цим сповна користуються, розробляючи власні браузери.

Google, наприклад, запропонував свій Chrome і швидко забрав лідерство собі. Сьогодні цей браузер є найпопулярнішим у світі, Internet Explorer давно закрився, а його наступник, Microsoft Edge, всіма силами намагається пробитися нагору. Але безуспішно.

Clubhouse

Схожою виглядає й ситуація з Clubhouse – соціальною мережею, в основі якої лежить голосове спілкування. Цей стартап не мав за плечима розпіареної материнської компанії чи іншого популярного продукту, до якого був би прив'язаний. Але ще на початку свого існування соцмережа раптово стала надзвичайно популярною, бо одну з прямих трансляцій у ній відвідав Ілон Маск. На той момент доступ до неї можна було отримати лише за запрошеннями, тож потрапити туди могли не всі. Охочі приєднатися буквально влаштовували полювання за інвайтами.

Однак ще до того моменту, як сервіс вийшов з тестування й скасував потребу в запрошеннях, він вже став нікому непотрібним. Сьогодні його головну функцію голосових трансляцій скопіювали деякі компанії, в тому числі й твітер з його "Просторами", а про сам Clubhouse згадують хіба що в мемах, як про компанію, яка швидко виросла й іще швидше впала.

Що тепер

Тож як можна побачити, Threads має всі шанси як вижити й стати дійсно затребуваним продуктом, так і занепасти й опинитися на звалищі історії, якщо не запропонує користувачам щось дійсно нове. Компанія мусить показати користувачам, що її сервіс є цікавим і має для них сенс – більший, ніж чергова рекламна платформа, якою є інстаграм.