Загадковий череп, який зрісся зі стіною печери, може належати Гайдельберзькій людині
- Череп, знайдений у печері Петралона в Греції, можливо, належить Homo heidelbergensis.
- Його вік оцінюють від 277 до 539 тисяч років.
- Морфологічні особливості черепа відрізняють його від сучасних людей та неандертальців, демонструючи приналежність до примітивнішої групи гомінідів.
Стародавній череп, знайдений в одній з печер Греції, нарешті може бути ідентифікований. Новітній аналіз наблизив науковців до розгадки того, ким була ця таємнича людина й коли саме вона жила.
До якого виду належала стародавня людина з Петралони?
Історія цієї знахідки почалася ще в 1960 році, коли в печері Петралона, що неподалік грецького міста Салоніки, виявили череп стародавньої людини. Він буквально вріс у печерну стіну завдяки нашаруванням кальциту – мінералу, з якого утворюються сталагміти та сталактити. Хоча нижня щелепа була відсутня, такий незвичайний спосіб консервування зберіг череп майже ідеальним для вивчення, пише 24 Канал з посиланням на Journal of Human Evolution.
Дивіться також Учені знайшли знаряддя праці, зроблені невідомим видом людини 1,5 мільйона років тому
Ця знахідка стала причиною багаторічних наукових суперечок. Палеонтологи ніяк не могли дійти згоди щодо її віку та видової приналежності. Попередні спроби датували череп у дуже широкому діапазоні – від 170 до 700 тисяч років. Аналіз його форми та структури також давав суперечливі результати: одні вчені відносили його до Homo sapiens, інші – до неандертальців (Homo neanderthalensis), а треті – до гейдельберзької людини (Homo heidelbergensis).
Крапку в цих дебатах спробувала поставити команда дослідників на чолі з геохронологом Крістофом Фальгересом з Інституту палеонтології людини у Франції. Вони застосували високоточний уран-торієвий метод датування. Його суть полягає в аналізі мінеральних відкладень у печерах. Вода, що просочується крізь породу, містить невелику кількість радіоактивного урану, який з часом осідає у шарах кальциту. Цей уран поступово розпадається, перетворюючись на торій, і цей процес відбувається з чітко визначеною швидкістю. Оскільки торій не розчиняється у воді, його присутність у зразку свідчить саме про результат розпаду урану. Вимірявши співвідношення цих двох елементів, вчені можуть точно визначити вік відкладень.
Дослідники проаналізували зразки кальциту, що утворився безпосередньо на черепі, а також зразки з печерної стіни.
Результати показали:
- Вік найдавніших відкладень сягає 539 тисяч років
- Шар, що покривав саму знахідку, утворився щонайменше 277 тисяч років тому.
- Це означає, що вік черепа може становити від 277 до 410 тисяч років, якщо він потрапив до печери пізніше, або навіть до 539 тисяч років, якщо він контактував зі стіною від самого початку.
Реконструкція черепа з печери Петралона в Археологічному музеї Салонік / Фото Tilemahos Efthimiadis/Flickr
Морфологічно череп з Петралони відрізняється як від сучасних людей, так і від неандертальців, вказуючи на його приналежність до більш примітивної групи гомінідів. Це відкриває ймовірність, що знахідка належить особині виду Homo heidelbergensis – гейдельберзькій людині, чиє місце на еволюційному дереві досі є предметом дискусій.
На цю версію вказує і разюча схожість петралонського черепа зі знахідкою з печери Кабве в Замбії, вік якої оцінюється приблизно в 300 тисяч років і яку переважно класифікують як Homo heidelbergensis. На думку дослідників, нове датування черепа з Греції, яке також наближається до позначки в 300 тисяч років, підтверджує, що ці популяції стародавніх людей могли співіснувати з неандертальцями в середньому плейстоцені на території Європи.