Все дуже погано: російський модуль МКС знову втрачає повітря і проблема справді серйозна

NASA підтвердило виданню Ars Technica повторну появу витоку повітря в перехідному модулі, який з'єднаний із модулем "Зірка" на борту Міжнародної космічної станції. Падіння тиску зафіксували на початку травня після завершення розвантаження вантажного корабля "Прогрес 95".

Дивіться також NASA готує новий вертоліт, який підкорюватиме Марс 

Що знову не так з російським сегментом МКС?

Представник NASA Джош Фінч повідомив, що фахівці виявили втрату приблизно 0,45 кілограма повітря на добу. Для стабілізації ситуації NASA та "Роскосмос" підтримують усередині проблемного відсіку знижений тиск і періодично компенсують витік підкачуванням повітря.

Офіційно агентства наголошують, що загрози екіпажу немає, а робота станції триває у штатному режимі. Водночас усередині NASA проблему оцінюють значно жорсткіше, пише Ars Technica. За заявою видання, витоку присвоїли п'ятий – максимальний – рівень ризику як за ймовірністю серйозних наслідків, так і за потенційними збитками. У внутрішніх документах обговорюють навіть сценарій "катастрофічної відмови".

Коли почалися проблеми на МКС?

Проблеми з витоком повітря в російському сегменті Міжнародної космічної станції вперше офіційно зафіксували у 2019 році. Джерелом став перехідний тунель у модулі Зірка, який використовується для стикування вантажних кораблів "Прогрес". Спочатку втрати повітря були мінімальними – менш як 0,45 кілограма на добу, однак з роками ситуація поступово погіршувалась.

У 2024 році керівник програми МКС у NASA Джоел Монтальбано повідомляв, що швидкість витоку вже перевищила 0,9 кілограма повітря на добу. Тоді NASA почало відкрито називати проблему однією з головних загроз для станції. Усередині агентства витоку присвоїли найвищий рівень ризику через побоювання щодо можливих структурних пошкоджень модуля.

Російська сторона неодноразово заявляла, що ситуація перебуває під контролем, однак навіть після серії ремонтів повністю усунути проблему не вдалося, як писало видання Reuters.

У червні 2025 року "Роскосмос" повідомив про успішне завершення чергових ремонтних робіт, але вже невдовзі NASA знову зафіксувало падіння тиску.

Як NASA та "Роскосмос" намагалися вирішити проблему?

За кілька років екіпажі МКС та інженери на Землі випробували різні способи локалізації витоку. Космонавти використовували герметики, латки та додаткову ізоляцію для пошуку мікротріщин у перехідній камері модуля "Зірка", писало AP News. У деяких випадках місця пошкодження тимчасово закривали епоксидними матеріалами або спеціальними ущільнювачами.

Одним із головних методів стримування проблеми стало обмеження доступу до тунелю. Згідно з внутрішніми процедурами NASA, люк між модулем "Зірка" та перехідним відсіком тримають закритим більшу частину часу. Коли екіпажу потрібно відкрити цей сегмент для роботи з кораблем "Прогрес", додатково ізолюють американський сегмент станції, щоб у разі серйозної аварії зберегти герметичність інших модулів.

Попри співпрацю, між NASA та "Роскосмосом" виникали суперечки щодо причин проблеми.

Росіяни вважають, що продовження операцій є безпечним – але вони не можуть довести це так, щоб нас це задовольнило. США вважають, що це небезпечно, але ми не можемо довести це так, щоб це задовольнило Росію,
– коментував CNN ситуацію колишній астронавт NASA Роберт Кабана.

Американська сторона припускала, що мова може йти про втому металу, структурні навантаження або виробничі дефекти. Російські фахівці натомість заявляли, що ризик "катастрофічного руйнування" є малоймовірним і ситуацію можна контролювати навіть за наявності постійного витоку.

У якому стані станція перебуває сьогодні?

Сьогодні Міжнародна космічна станція залишається найбільшим міжнародним проєктом на орбіті Землі та продовжує працювати у штатному режимі. Станцію почали будувати ще у 1998 році, а модуль "Зірка" приєднався до неї у 2000 році. Станом на 2025 рік маса МКС становить приблизно 470 тонн, а сама станція обертається навколо Землі на висоті близько 404 кілометрів.

Втім, вік станції дедалі частіше стає предметом занепокоєння. Інженери визнають, що екіпажам доводиться витрачати все більше часу на технічне обслуговування та ремонт старих модулів, і це справді проблема.

Для продовження роботи станції будуть потрібні подальші ремонти, а модернізація ключових замінних деталей може стати складнішою через скорочення або припинення виробництва постачальниками. Ці проблеми з ланцюгом постачання можуть стати більш гострими, якщо NASA продовжить експлуатацію після 2030 року,
– коментує проблему зі станцією Управління генерального інспектора NASA у звіті.

Окрім витоків повітря, останніми роками на російському сегменті також фіксували проблеми з системами охолодження та допоміжним обладнанням.

Наразі офіційний план NASA передбачає експлуатацію станції до 2030 року. За чинним планом МКС буде зведено з орбіти та затоплено в Тихому океані в 2031 році. Однак у США вже обговорюють можливість продовження роботи МКС до 2032 року. Паралельно агентство фінансує створення приватних орбітальних станцій, які мають поступово замінити нинішню платформу після завершення її місії.