Кашалоти мають людський "алфавіт": як вони говорять між собою
- Дослідження виявило, що комунікація кашалотів має складну структуру, схожу на людську мову, з елементами, що нагадують голосні.
- Проєкт CETI працює над розпізнаванням до 20 різних "висловлювань" кашалотів для кращого розуміння їхньої мови протягом наступних п'яти років.
Дослідження показало, що комунікація кашалотів має складну структуру, схожу на людську мову. Вчені виявили, що їхні звуки містять елементи, які нагадують голосні та навіть "алфавіт".
Кашалоти, попри величезну еволюційну дистанцію з людьми, демонструють несподівано складну систему спілкування. Нове дослідження показало, що їхні звукові сигнали мають багато спільного з людською мовою – зокрема у структурі та організації звуків. Про це пише The Guardian.
Дивіться також Золота лихоманка повертається: люди у Сан-Франциско шукатимуть рідкісні монети
Чим мова кашалотів нагадує людську?
Ці морські гіганти спілкуються за допомогою коротких клацань, відомих як "коди". Аналіз показав, що вони можуть змінювати звучання через довжину сигналу або зміну тону – подібно до того, як у людських мовах формуються голосні. Такі особливості нагадують структуру мов на кшталт китайської, латини чи словенської.
Дослідники виявили, що комунікація кашалотів має риси, схожі на фонетику та фонологію людської мови. Це означає, що складні мовні системи могли виникнути незалежно у різних видів.
Робота стала частиною досліджень організації Project CETI, яка вивчає поведінку кашалотів біля узбережжя Домініка. Мета проєкту – зрозуміти, що саме "говорять" ці тварини.
Ще кілька десятиліть тому вчені навіть не були впевнені, що кашалоти взагалі використовують звуки для спілкування. Сьогодні ж, завдяки сучасним технологіям і штучному інтелекту, дослідники можуть аналізувати їхні сигнали з високою точністю.
За словами засновника Project CETI David Gruber, це відкриття демонструє, що люди не єдині істоти зі складною соціальною та культурною поведінкою. Кашалоти можуть передавати інформацію між поколіннями протягом мільйонів років.
Як пише ScienceAlert, дослідження цих тварин ускладнюється їхнім способом життя. Вони можуть занурюватися під воду до 50 хвилин у пошуках їжі, а на поверхню піднімаються лише на короткий час. Саме тоді вони активно "спілкуються", тримаючись близько один до одного.
Хоча для людського вуха ці звуки нагадують азбуку Морзе, детальний аналіз показав складні закономірності. Вчені навіть змогли виявити аналогії до зміни голосних – як у людській мові, коли змінюється звучання залежно від артикуляції.
Лінгвіст Gašper Beguš зазначив, що рівень складності мови кашалотів перевищує багато інших досліджених видів, зокрема папуг чи слонів. Це ще раз підкреслює, що попри відмінності в середовищі існування, між людьми та цими тваринами є багато спільного.
Науковці також звертають увагу на соціальну поведінку кашалотів. Вони живуть у групах, допомагають доглядати за потомством і навіть беруть участь у спільних пологах.
За словами еколога Mauricio Cantor, комунікація кашалотів має кілька рівнів структури, які раніше не були повністю зрозумілі. Це відкриття дозволяє глибше поглянути на їхню "мову".
У майбутньому вчені сподіваються не лише розшифрувати окремі сигнали, а й навчитися частково розуміти ці повідомлення. У рамках Project CETI планують розпізнати щонайменше 20 різних "висловлювань", пов'язаних із поведінкою – наприклад, зануренням чи сном – протягом наступних п'яти років.
Повноцінне "спілкування" з кашалотами поки залишається далекою перспективою. Проте дослідники вважають, що це вже не виглядає фантастикою, а лише питанням часу, технологій і ресурсів.