Як пахнуть єгипетські мумії: учені відповіли на складне питання
- Вчені описали запахи єгипетських мумій, які можуть вказувати на стан збереження та соціальний статус людей при житті.
- Запахи описуються як "деревні", "пряні", "солодкі".
- Вчені працюють над їх реконструкцією для музейних експонатів.
Вчені описали низку ароматів, які виділяють єгипетські мумії, даючи уявлення свій стан збереження та соціальний статус людини при житті. Тепер вони хочуть відтворити ці запахи для музейних експонатів. Хоча ви не зможете понюхати саму мумію, в музеї можна буде відчути щось на кшталт парфумів чи аромадифузора.
Чим пахне єгипетська мумія
Згідно з дослідженням, запахи мумій описують як "деревний", "пряний" і навіть "солодкий". Дослідники проаналізували леткі сполуки, які виділяли дев'ять мумій, що охоплюють майже 2000 років єгипетської історії, і виявили, що ці стійкі запахи можуть розповісти про те, як зберігалися тіла, і навіть про те, як жили ці люди тисячі років тому, повідомляє 24 Канал з посиланням на Journal of the American Chemical Society.
Дивіться також Археологи знайшли в Саккарі гробницю лікаря єгипетських фараонів
Що мене по-справжньому здивувало, так це те, наскільки індивідуальними були запахи, що вказувало на значні відмінності в процесах муміфікації та стані збереження,
– говорить Матія Стрліч, співавторка дослідження.
Зазвичай ми не задумуємось про запахи музейних експонатів, зокрема й тому, що вони часто зберігаються під склом. Іноді це не просто так, оскільки деякі з них у буквальному сенсі можуть смердіти. Так, запахи можуть зберігатися протягом століть і більше, і у випадку з давньоєгипетськими муміями вчені, які їх консервують для зберігання, описують ці запахи як приємні. Стародавні єгиптяни добре дбали про своїх померлих, оскільки вважали, що ретельна підготовка тіла дозволить душі успішно перейти у потойбічний світ. Процес муміфікації включав видалення вологи та внутрішніх органів з тіла, а також використання ароматичних олій, смол та бітуму (нафтопродукту) як бальзамуючих речовин для надання приємного запаху.
Щоб глибше вивчити запахи мумій, Стрліч та її колега з Єгипетського музею в Каїрі дослідили запахи дев'яти мумій. П'ять з них були отримані зі сховища, а чотири наразі виставлені в музеї. З досліджених мумій найстаріша походить з Нового царства, близько 1500 року до нашої ери, а найпізніша – з Візантійського періоду, близько 300-400 року нашої ери.
Дослідники зібрали повітря навколо останків, обережно вставивши трубку між дном і кришкою труни. Потім вони проаналізували зразки за допомогою газової хроматографії-мас-спектрометрії-ольфактометрії (ГХ-МС-О) і натренованої сенсорної групи з восьми осіб. Вони виявили наступне:
- Найчастішими сенсорними нотами, що описують запахи, були "деревні", "пряні" та "солодкі", за ними йшли "схожі на ладан", "несвіжі" та "прогірклі".
- Не було ніякої кореляції між станом збереження мумії та інтенсивністю її запаху. Але стан збереження відображав загальну композицію запахів.
- Мумія з найсильнішим запахом могла належати людині з найвищим соціальним статусом за життя, що свідчить про високоякісні практики муміфікації.
- Мумії, виставлені на вітринах, мали вищу концентрацію сполук, що несуть запах, імовірно, тому, що ці сполуки накопичуються з часом у вітринах.
Команда класифікувала виявлені сполуки запаху за чотирма можливими джерелами: процес муміфікації, мікробіологічна активність на мумії, олії, що використовуються для відлякування шкідників, або синтетичні пестициди, що застосовуються при консервації.
Запахи є частиною цінності муміфікованих тіл, і ці знання недоступні відвідувачам музеїв, які бачать їх лише за вітринами,
– каже Селія Бембібре, співавторка дослідження.
Саме тому команда вчених зараз працює над реконструкцією запахів на основі своїх знахідок, щоб їх можна було представити в музеях для кращого розуміння відвідувачами. Поки що неясно, в якому форматі це буде – розпилення парфумів на всю кімнату чи точкові експонати для того, щоб їх нюхати.