Росія готує техногенну катастрофу на ЗАЕС і "Титані": інтерв'ю з Подоляком

Про це та не тільки в ексклюзивному інтерв'ю 24 Каналу розповів радник голови Офісу Президента України Михайло Подоляк. Раніше повідомлялось про те, як діяти та захиститись від радіації в разі аварії на ЗАЕС.

До теми Путін йде на Захід, або Випалена земля: рашисти хочуть зруйнувати все у ще окупованих містах

Обстріл Чонгарського мосту 

– "Совєршенно бєзглуздо" – саме так прокоментував Володимир Сальдо вибухи поблизу Криму. Сьогодні там пошкодили декілька мостів, зокрема і Чонгарський. Саме на ньому стоїть цей колаборант у опублікованому відео. А ми будемо розбиратися, чи безглуздо це, чи ні, і що сталося з тим мостом. Може, міст просто втомився?

По-перше, в обстрілі Чонгарського мосту є абсолютний сенс: і військовий, і політичний, і історичний. По-друге, безглуздим є виключно існування Росії в її нинішньому вигляді. Це утворення не генерує нічого, окрім ризиків не лише для України чи Європи, а й для всього світу.

Наслідки обстрілу Чонгарського мосту / Сальдо

Так само безглуздою з політичної точки зору є війна Росії проти України. Бо коли ти приходиш на суверенну територію незалежної країни, то ти є агресором, який прагне вирішити свої питання за рахунок іншого. Все, що сьогодні робить Україна, наповнене єдиним сенсом: деокупацією наших територій.

Ми повертаємо свою територію (в тому числі ту, яку втратили в 2014 році), і повертаємо на неї міжнародне право. Тобто ми хочемо побудувати державу Україну, яка матиме сталі кордони та сталий суверенітет. Така держава буде абсолютно убезпеченою, навіть враховуючи те, що нашим сусідом є Росія.

Щоправда, після нашої перемоги Росія вже буде іншою країною зі значно меншими амбіціями. Там ще говоритимуть про імперську велич, але як країна Росія буде достатньо примітивною і не матиме впливу на глобальні процеси.

Тепер перейдімо безпосередньо до того, що відбувається на Півдні України. Не знаю, про кого це ви згадали, але впевнений, що він отримає свою 111-ту статтю та пожиттєвий термін, якщо фізично зможе його отримати. З військової точки зору нам необхідно роз'єднати ланцюги постачання російського угруповання по всій лінії фронту.

Тому підриви мостів, інфраструктури забезпечення та іншої транспортної інфраструктури є абсолютно коректною військовою ціллю. Наші військові працюють над знищенням логістичного транспортного забезпечення окупаційного угрупування. Це є однією з ключових частин українських наступальних операцій.

Інакше кажучи, нам потрібно знищити будь-який можливий маршрут постачання ворога на всіх напрямках. А як ми знаємо, в Криму знаходиться більше 200 російських складів тактичного і стратегічного рівня. Тому нам необхідно забрати у Росії можливість використовувати ці склади.

В цих обстрілах ми також закладаємо антиколаборантські меседжі. Ті, хто зрадив Україну, мають зрозуміти, що це не буде повторення 2014 року, й за кожну свою дію вони нестимуть юридичну чи фізичну відповідальність. Стратегія "вкрасти і жити", як це зробив Аксьонов у Криму, більше не спрацює.

Не вийде це і у Сальдо, Балицького чи Константинова: колаборанти відцарюють, скільки їм відпущено, але кінець їх буде однаковим. Отже, натяки вже почались.

– Ми пам'ятаємо історію з Херсоном, коли Україна надсилала чіткі меседжі тамтешнім колаборантам.Обстріл Чонгарського мосту – це теж такого роду натяк. Тому колаборантам треба приймати швидкі рішення, якщо вони бажають зберегти свої життя.

Хочу зробити одне уточнення: не йдеться про натяки. Ми відверто говоримо, що готові знищити всі інструменти окупантів на території України.

Ще рік тому ми ще зважували ситуацію, озираючись на наших демократичних партнерів, які закликали нас уникати ескалації на Півдні та особливо в Криму. Сьогодні ж і ми, і наші партнери свідомі того, що цю ключову проблему можна буде вирішити виключно військовим шляхом.

Про це ми й говоримо в досить відвертий спосіб. Важливо також пам'ятати, що ці люди не можуть "приймати швидкі рішення", бо вони в принципі не вміють приймати рішення. Вся концепція існування Росії та її колаборантів полягає в тому, що Росія є не "країною рішень", а країною понтів.

Повномасштабне вторгнення Росії – це найяскравіший приклад цієї концепції. Окупанти вважали, що самого факту вторгнення (понтів) буде достатньо, щоб перемогти Україну. Хочу нагадати слова Президента України про те, що наша держава, на відміну від 2014 року, не зацікавлена у заморожуванні конфлікту.

В нас немає можливості заморозити конфлікт на лінії розмежування й чекати, поки Росія розпочне нову ескалацію. Тому Україна не чекає від колаборантів ніяких рішень. Навпаки, ми зацікавлені в тому, щоб вони залишались на своїх місцях і, проявляючи свою дурість, чекали на прихід наших хлопців і дівчат.

Впевнений, що ми зможемо поставити Сальдо відповідні питання. І Сальдо навіть зможе відповісти на них українською, хоча основною мовою спілкування з ним буде мова юриспруденції.

– Чи правильно я розумію, що дорога через Чонгар є найзручнішою для перевезення військової техніки в Запорізьку область?

Ця дорога є практично єдиною, яка здатна підтримувати забезпечення окупаційних угрупувань як таких, а не лише в Запорізькій області. З оперативної точки зору, Силам оборони важливо виконати 3 завдання:

• знищити транспортні магістралі,
• знищити транспортні вузли, що знаходяться на континентальній території,
• знищити склади, що знаходяться вздовж магістралі забезпечення.

В контексті сьогоднішніх подій з особливою іронією згадується російська пропаганда, яка розповідає про відбиття контрнаступу і сотні підбитих українських танків. Зараз ми бачимо абсолютно класичне збільшення тиску в межах наступальних операцій, які проводить Україна.

Спочатку йдуть формуючі операції, потім ідуть тестуючі операції на різних напрямках, іде невелике просування вперед. Паралельно збільшується інтенсивність вогню по тиловому забезпеченню та розриву транспортних магістралей окупантів.

На мій погляд, сценарій Генерального штабу та Ставки Верховного Головнокомандувача є досить ефективними. Україні відома абсолютно точна кількість окупаційного контингенту на нашій території, а також кількість їхніх ресурсів та техніки.

Ми чудово знаємо, чим є російські перші та другі ешелони оборони і що таке 20 тисяч мінних полів, через які нам доводиться йти. Ми знаємо все, що потрібно знати, й діємо відповідно до цієї інформації. В тому числі, проводимо такі операції, як на Чонгарі.

Не контрнаступ, а наступ

– Ви сказали, військові просять називати цей етап війни не контрнаступом, а наступом. Тому що контрнаступ – це момент, коли ми відвойовуємо наші території, коли вони ще не встигли там закріпитись. А це наступ, тому що вони вже встигли розставити все, що можна було.

Безумовно. На жаль, якби ми трохи швидше отримували необхідний нам інструмент далекобійний та бронетехніку. Можливо, це зайве сьогодні говорити, але якби це було влітку – восени минулого року, то все набагато ефективніше відбувалося б. Сьогодні достатньо тяжка ситуація.

Вони забетонували все там, фортифікацій набудували багато, розконсервували та завезли стару техніку. З танків Т-64, Т-65 зробили певні стаціонарні точки вогню. Вони туди завезли величезну кількість мобілізованого контингенту. Так, він воювати з точки зору підготовки не вміє, але його дуже багато.

Все-таки стріляти в напрямку України вони вміють. Вони це роблять. Заміновано все що можна. Це ще один з трагічних моментів після війни. Росія прийшла "звільнити" Схід України, як вони казали. Бо там начебто населення, яке потребувало допомоги Росії. А тепер вони його повністю знищують.

Там неможливо сьогодні жити. І вони продовжуватимуть знищувати соціальну інфраструктуру до кінця війни. Тобто до моменту, поки ми їх не виженемо зі своєї території. Саме Схід України – це історичний парадокс. Це там, де певні проросійські настрої були.

Люди щиро вважали, що Росія – це країна добра, з якою треба мати дружні відносини. І саме ці регіони будуть повністю зруйновані з цивільної точки зору. Росія там окопалась, мінує все. А тому, справді, зараз наступальні операції з великим часовим лагом.

Треба буде витратити достатньо часу для того, щоб все це зламати. Психологічно наші Збройні сили до цього готові. Але з точки зору необхідних інструментів сьогодні стало очевидно, що нам потрібна авіація, а саме F-16. Для того, щоб вибити останній ресурс Росії, останній козир Росії, який називається тактична авіація і гелікоптери.

Міжнародного права для Росії не існує

– Світ каже: давайте без ескалації. "Давайте без ескалації", бо що? Бо росіяни підірвуть Каховську дамбу? Бо вони битимуть по дамбі в Кривому Розі? Бо вони підриватимуть "Кримський титан"? Бо вони підірвуть Запорізьку АЕС? Що станеться такого, до чого ми можемо бути не готовими або чого ми не очікуємо?

Так, це справді не про ескалацію військового типу. Це про ескалацію, яка руйнує міжнародне право, тому що міжнародного права для Росії взагалі не існує. Росія сьогодні йде шляхом терористичної ескалації, тому поведінка демократичного світу для мене взагалі дивна. Це ж не Україна провокує.

Україна говорить, що веде оборонну війну. Ми не є автором злочину агресії. В нас є єдиний неспровокований злочин агресії, який скоїла Росія. Тобто і порушила устав ООН, і міжнародне право. Ми маємо право на оборону? Маємо. Ми маємо право робити на своїй території все, що завгодно для того, щоб її звільнити? Маємо.

І далі підходимо до того, що Україна говорить: дивіться, з військової точки зору ми ефективніші. І в рамках міжнародного права ми маємо право отримувати будь-яку військову допомогу. Це абсолютно легітимний процес. Все, що нам передають країни НАТО, безпосередньо наші союзники та партнери – це є законним для захисту.

Тобто, ми нічого не порушуємо, ми не йдемо на підриви якісь чи на терористичні акти. Що робить Росія? Вона військовим шляхом розуміє, що не має жодного сенсу, і йде свідомо на маніфестну ескалацію терористичними діями. Тобто вона світу показує чотири речі:

• немає міжнародного права;
• ми будемо підривати й атакувати все, що має стосунок до цивільної інфраструктури;
• за будь-які воєнні злочини на території України не буде кримінальної відповідальності для учасників так званої "СВО" – це закон, який вони прийняли. Тобто якщо ти прийдеш і вб'єш українську дитину – ти за це відповідати не будеш, а підпадатимеш під юридичний захист Росії на глобальному ринку;
• терористичне міжнародне право домінуватиме, якщо ми й далі зважатимемо на державу-терориста, яка погрожує ескалацією терористичного типу і не відповідатимем на це. Тоді тероризм переможе. Хто може демонстративно вчиняти теракти, при цьому маючи велику кількість зброї, той і буде домінувати в глобальному світі.

Я не можу цю логіку зрозуміти. Якщо є країна Україна, яка готова до кінця захищати себе та вигравати війну, то чому нам говорять про ескалацію? А не приймають відповідні юридичні дії, які ж їх і мають захистити від таких проявів, які сьогодні демонструє Росія.

Є країна, яка готова воювати, – віддайте всю зброю, як це зробила днями Латвія. Вона віддала всі свої гелікоптери, віддасть всю артилерію і так далі. Зробіть те саме, і ми виграємо війну. Прийміть відповідні юридичні рішення щодо статусу Росії.

І це означатиме, що вам не треба думати про наступні пакети санкцій, тому що відповідний статус країни-терориста одночасно позбавить можливості вести бізнес з Росією. Тоді всі компанії, ваші зокрема, які сьогодні сплачують туди податки, будуть змушені негайно вийти з ринку країни-терориста.

Так само, будь-які приватні компанії, що постачатимуть ті чи інші елементи в Росію, вони також підпадатимуть під дію антитерористичних законів. Призупиніть участь Росії в міжнародних інституціях, включно з МАГАТЕ. І відразу скажіть, будь ласка, МАГАТЕ, щоб вона підготувала санкції проти "Росатому".

Тільки цей маршрут дозволить світу повернутись до правил. І я тоді запитую наших партнерів: ви ж хочете жити в правилах? Ну для чогось ви підписуєте ті чи інші міждержавні або глобальні договори. Ви ж для чогось придумали міжнародне право, є устави певні. Ви ж придумали концепцію Європейського союзу, Женевську конвенцію.

Це ж для чого було зроблене. І тоді питання: якщо країна, така як Росія, демонстративно, маніфестно (підкреслюю), все це ігнорує, то тоді навіщо всі ці документи? І як ви будете жити, якщо Росія не програє? Прийде якась країна до Росії і скаже: мені не подобається якась країна у Європі, давайте її проатакуємо. І так далі.

Оце мене дивує після 16 місяців тяжкої війни. Ви кажете, що Україна незламна – це єдине, що сьогодні утримує світ від хаосу і глобальної катастрофи. Незламність України.

"Кримський титан"

– Росіяни привозять туди вибухівку, роздали інструкції тим, хто там перебуває. Чули заяви Шойгу, що Україна хоче "атакувати" ракетами Storm Shadow і HIMARS. Якщо так говорять, то ми розуміємо, що вудочку закинули для світу, мовляв, то не ми, ми ж вас попереджали про все те.

Катастрофа буде фундаментальна, і вона знищить акваторію Азовського моря, частково Чорного, знищить не тільки півострів, але й Арабатську стрілку, половину чи 2/3 Херсонської області, Одеської, Миколаївської і так далі. Питання в іншому. Немає різниці, що говорить Шойгу і взагалі хтось з росіян.

Завод "Кримський титан" / Медіазона

Вони контролюють цю територію, мінують ці об'єкти. У них є мотив знищення цих об'єктів, якщо вони програють війну. Тільки в них, тому що абсолютно безсенсово Україні йти на свою територію втрачати життя, деокуповувючи її і при цьому нищити фундаментально інфраструктурні об'єкти, екологію. 

Це нонсенс. І це зрозуміло абсолютно антимотиваційно. Росія – єдина країна, яка абсолютно точно має таке скептичне відношення до людського життя в цілому. Без різниці: громадяни це Росії в тому числі чи ні. Тому вона буде нищити всі об'єкти.

Я повертаюся до періодичних публічних виступів людини, яка носить прізвище Путін, бо ми не знаємо Путін це чи вже не Путін. Певне профайлування показує, що модель поведінки різна і різні використання різних слів-паразитів і так далі в різних виступах.

Між тим, людина, яка носить прізвище Путін, періодично говорить, що ми випалимо цю землю. Чому? Тому що це СРСР побудувало там все. І якщо ми там щось залишимо, у цій Україні, то це має бути абсолютно все знищеним. Тобто людина чітко говорить, що вона буде програвати війну і все нищити.

Мотивація – це ж достатньо просто, як у кримінології. Мотивація виключно Росії, і контрольні інструменти виключно російські, і контроль територією виключно російський, і емоційне забарвлення потенційного злочину виключно російське.

Тобто коли все російське, то чому треба ще чекати, коли Росія доведе цим терористичним актом, що вона виконує роль держави-терориста, яка буде ці інструменти використовувати для того, щоб все ж таки не програти війну. Відповідні рішення треба приймати на глобальних майданчиках.

Не говорити про щось, не робити вигляд, що давайте не заходити за "червоні лінії" –  вони вже перейдені, їх вже не існує. Єдине, що сьогодні має стримувати все це – розуміння Росією трьох речей.

• Перше –  Україна буде мати всі інструменти до справедливого фіналу війну.
• Друга складова – юридична відповідальність в будь-якому випадку буде.
• І третя – якщо ви захочете вчинити злочин з використанням зброї масового ураження, то отримаєте точно таке ж масове ураження.

Точно такий самий удар зброєю масового ураження. Я наведу приклад, є такий суб'єкт в Росії – Караганов. Він декан зовнішньо-політичного факультету ВШЕ, йому 70 років. Ця людина на повному серйозі каже: нам треба нанести превентивний ядерний удар по ЄС для того, щоб зламати волю і щоб вони "атвалілі".

Він там говорить про те, що це достатньо просто зробити, ніяких наслідків не буде. Він обговорює, що тоді буде з європейською цивілізацією. Мені не зрозуміло, чому на це не звертають увагу і не пояснюють, що буде тоді з залишковою російською цивілізацією.

Що буде означати контрпревентивний удар по російським містам і так далі. Тому що це не питання України –  ми не ядерна держава, ми звільняємо свою територію конвенційною зброєю. Це питання глобального світу. Це питання правил: чи ви хочете мати правила, чи ні.

Якщо є правила, то треба тоді чітко сказати про відповідальність –  як можна, якщо людина порушує те чи інше правило, то вона несе відповідальність. В кримінальному праві чітко: людина скоїла злочин й отримає тюремне ув'язнення. А що з державою робити, яка так само скоює відповідний злочин? Масштабний злочин.

Якась відповідальність має бути, але це ж не питання України, якщо ми говоримо про фундаментальні речі для глобального світу.

Інтерв'ю з Подоляком: дивіться відео

Реакція від партнерів

– То буде якесь застереження від наших партнерів, ЄС зокрема? Бо ми бачили, коли почали говорити і тероризувати нас ядерною кнопкою, то США і Велика Британія сказали, що якщо ви вирішите скористатися тактичною ядерною зброєю, то відповідно можете забути про Чорноморський флот.

Тут будуть чекати до вчинення непоправних вже дій чи все ж таки попередять, що якщо будете чіпати "Кримський титан" і ЗАЕС, то тоді ми зробимо щось у відповідь?

Будемо вважати, що попередять. Але я дивлюся на поведінку очільника МАГАТЕ, який грайливо розмовляє про безпеку, якої сьогодні не існує на ЗАЕС, продовжує робити вигляд вже практично рік чи навіть більше, що достатньо серйозно опікується цією проблемою.

Окупована ЗАЕС / Українське радіо

Він кудись приїздить, щось говорить, що у нас є план, ми будемо запобігати будь-яким проявам, скажімо, небезпеки на ЗАЕС і так далі. Але як нічого за цей рік не було зроблено, з точки зору міжнародної атомної галузі, так і не робиться. Ну, крім достатньо періодичних дивних заяв, що виникають.

Між тим, думаю, що якісь заяви будуть зроблене – це перше. Друге, на мій погляд, треба дати певну кількість зброї певного типу. Мається на увазі виключно про далекобійні ракети і авіацію як таку. Саме ці інструменти достатньо чітко остаточно розставлять всі акценти по лінії фронту.

Ми ж говоримо не про 4 танки "Леопард" чи 10 ракет Storm Shadow. Ми говоримо про певні обсяги, враховуючи кількість ресурсу і кількість моделізованого компоненту Росії, яка знаходиться на окупованій території, включно з Кримом.