Тема тижня: Верховна Рада дозволила брати участь у виборах "молодим" партіям
Верховна Рада пустила на вибори геть усі партії. Парламентарії скасували норму закону, яка забороняла брати участь у виборчих перегонах політичним силам, чиї місцеві осередки були зареєстровані менше ніж за рік до дня голосування.
Власне сам закон про місцеві вибори коаліційники ухвалили всередині літа - за час, що минув депутати передумали і зібрались на позачергове засідання - міняти документ. Ще під час ухвалення закону опозиція жорстко критикувала його норми. Утім нинішні дії коаліції експерти не радять сприймати як перемогу демократів, мовляв, ця поступка - ні що інше, як технологічний хід.
На думку окремих оглядачів, потрохи втрачаючи рейтинги, владна команда намагається водночас послабити опонентів. Адже частину електорату демократів перетягнуть до себе новачки виборчого процесу.
"Є технологічні елементи, пов`язані з тим, що треба розпорошити опозиційне електоральне поле, щоб менше голосів дісталося "Батьківщині" Тимошенко, хоча є і ризики, пов’язані з тим, що повноцінна участь сильної України, вона може вплинути на результат партії регіонів в деяких регіонах країни", - каже політолог Володимир Фесенко.
"Я думаю, Партія регіонів заздалегідь поставила цілу низку антидемократичних положень. Можливо вона сподівалась пройде - не пройде. Це теж був певний тест. І вона так і розраховувала, що щось з цього вона потім віддасть і скаже, а бачте як ми слухаємо громадянське суспільство, експертів. Тобто я думаю, що в цьому теж був елемент технологій", - каже політолог Олексій Гарань.
Поки ж опозиція твердить, коаліція майже не врахувала їхні зауваження до закону. Зокрема, політичним блокам так і не дозволили висувати кандидатів до місцевих рад. А усі охочі балотуватися в мери обов`язково повинні бути партійними.
"Продовжується практика застосування антиконституційної норми, коли треба буде, в тому числі кандидатам на мерів, висуватися через партії і вони позбавляються конституційного права на самовисунення. Таким чином це теж обмеження прав і повноважень місцевих громад", - каже народний депутат, фракція НУ-НС, група "За Україну!" В’ячеслав Кириленко.
Не подобається опозиції і принцип формування виборчих комісій. Останніми змінами кількість їхніх членів збільшили з 15 до 18. По три представники до них висуватимуть парламентські партії і блоки, хто отримає інші три місця - визначить жереб.
"Додатково ще 3 людини можуть направити всі політичні сили, які знаходяться в даному регіоні і зареєстровані і беруть участь у виборах, як учасники виборів, і вибір по цих кандидатурах проводиться жеребкуванням", - каже народний депутат, голова фракції Партії регіонів Олександр Єфремов.
Однак в опозиції підрахували, перевага все одно залишиться на боці коаліційних сил.
"А для чого це було зроблено? Щоб все ж таки більшість коаліційна від партії коаліції в усіх містах у Львівській області, в Криму в Івано-Франківській, все одно більшість комісій була від правлячої коаліції. І тому ці три чоловіки через жеребкування, вони ні яким чином не вплинуть на підрахунок голосів", - каже народний депутат, фракція БЮТ Сергій Міщенко.
Деякі експерти вже зараз говорять, що ці місцеві вибори навряд чи можна буде вважати демократичними. Є й схильні гадати, що нинішні вибори взагалі не матимуть жодного впливу на життя пересічного громадянина.
"Ці місцеві вибори ніякого покращення становища, покращення якоїсь організації місцевого життя, на жаль, не дадуть. Реформа місцевого самоврядування не проведена, відповідно вся активність місцевих органів влади і надалі буде спрямована на перерозподіл ресурсів, які залишились іще недоприватизовані, недорозпродані", - каже політолог Ігор Коліушко.
Тим часом у п`ятницю Центральна виборча комісія офіційно оголосила про старт виборчої кампанії 11 вересня і затвердила календарний план виборів, що відбудуться 31 жовтня.