Як у Києві з'явилися каштани: історик спростував популярний міф
- Каштани з'явилися у Києві ще до російської імперії, а найстаріший каштан росте на території Китаївської пустині.
- Каштан став офіційним символом Києва у 1969 році.
Каштани давно стали справжнім символом Києва, однак популярна легенда про те, що їх нібито висадили спеціально до приїзду російського царя Миколи І, виявилася міфом. Насправді ці дерева росли у столиці ще за сотні років до появи Російської імперії.
Про те, як та коли у Києві з'явилися каштани, розповів український історик і глава Інституту національної пам'яті Олександр Алфьоров у своєму відео на YouTube.
Дивіться також Чарлі Чаплін вважав його шедевром: перший звуковий фільм СРСР був українським
Коли у Києві з'явилися каштани?
Як розповів історик, легенда про те, що каштани у столиці нібито з'явилися завдяки приїзду російського імператора Миколи І, не відповідає дійсності.
За поширеною версією, у 19 столітті київський губернатор Дмитро Бібіков наказав висадити каштани замість тополь перед візитом царя. Дерева нібито спеціально привезли з Парижа, однак після невдоволення Миколи І їх наказали викопати. За легендою, кияни вночі розібрали саджанці по своїх дворах, і саме так каштани поширилися містом.
Каштан / Фото Pexels
Втім, історик наголошує, що каштани росли у Києві задовго до російської імперської доби. За його словами, ці дерева були популярними в Європі ще у 18 столітті, а в українській столиці їх висаджували вже у 1790-х роках.
Головним доказом Алфьоров називає найстаріший каштан Києва, який росте на території Китаївської пустині. За однією з версій, дерево висадив митрополит Петро Могила ще у 1625 році. Вік каштана оцінюють у понад 300 років.
Найстаріший каштан Києва / Фото Wikipedia
Історик підкреслив, що існування цього дерева повністю спростовує міф про "царське походження" київських каштанів.
Коли каштан став символом Києва?
Як пише "ТиКиїв", офіційно каштан став символом Києва у 1969 році, коли затвердили новий герб столиці, створений художниками Флоріаном Юр'євим і Борисом Довганем. Головним елементом герба було стилізоване листя каштана із пірамідальною "свічкою" квітів.
Ми зробили каштан офіційним символом Києва. А як інакше? Я дружив з Платоном Майбородою (автор музики "Київського вальсу" – 24 Канал). Там були такі слова: "Знову цвітуть каштани",
– розповідав Флоріан Юр'єв в коментарі УП.
Герб Києва часів УРСР / Фото Wikipedia
Однак у 1995 році Київ повернув дорадянський герб із зображенням архангела Михаїла. Водночас Юр'єв і Довгань пропонували оновити радянську версію герба з каштаном, однак цю ідею не підтримали.
Скільки каштанів у Києві?
Цікаво, що каштан не є найпоширенішим деревом у Києві. За інформацією, яку оприлюднив колишній керівник "Київзеленбуду" Олексій Король, на 2021 рік найбільше на вулицях столиці росло лип – майже 28%, а також кленів – 26%. Каштани ж займали третє місце з показником 14,8%.
У "Київзеленбуді" в коментарі УНН також повідомляли, що на балансі підприємства перебуває приблизно 25 тисяч каштанів. Водночас те, скільки ще дерев не стоять на обліку, залишається невідомим.
Для чого збирають каштани?
Раніше ми розповідали, що на вулицях і в парках люди часто збирають каштани, щоб заробити на них гроші. Ці плоди приймають як вторсировину: за кілограм можна отримати від 1 до 2 гривень, а в інтернеті їх продають навіть дорожче.
Після переробки каштани використовують у різних сферах, зокрема у фармакології та косметології. Екстракти кінського каштана додають до кремів і мазей для покращення стану судин та лікування синців і забоїв.
Також каштани використовують як поживний корм для худоби та птиці, адже вони містять білки, жири, кальцій і протеїн. Частину зібраних в Україні каштанів навіть експортують до країн Європи.