Пряники Слобожанщини тепер частина спадщини: коли їх випікають та для чого це роблять
- В Україні до нематеріальної спадщини додали традицію випікання та дарування обрядових різдвяних пряників на Слобожанщині.
Ці пряники виготовляються за спільною технологією у Полтавській, Сумській та Харківській областях, з різними локальними назвами і розписом.
В Україні збільшилась кількість нематеріальної спадщини. Туди додали ще дещо, а саме – традицію випікання та дарування обрядових різдвяних пряників на Слобожанщині.
Ця традиція поширена одразу у кількох різних регіонах України. Зокрема, у Полтавській, Сумській та Харківській областях, пише 24 Канал із посиланням на Міністерство культури та стратегічних комунікацій України.
Дивіться також Нова книга про "Голодні ігри" уже скоро з'явиться українською: коли її можна буде придбати
Що це за пряники?
Ці пряники виготовляються за спільною технологією у цих областях. Також їх готують всього один раз на рік та обов'язково роблять це у колі друзів та родини. Зазвичай їх випікають на Різдво.
Цікаво! Ці пряники також мають різні локальні назви. Серед них – "панянки", "барині", "баришні", "коники", "вершники", "пташки" та інші.
На Полтавщині їх роблять із пісного тіста та фарбують у буряковий колір, а також розписують глазур'ю.
На Сумщині пряники теж розписують, але суміш для цього виготовляють із крохмалю. До неї додають білу, зелену чи жовту глазур.
Пряники бувають різної форми / Фото Міністерство культури та стратегічних комунікацій України
На Харківщині ці пряники мають форми півників, зірочок та інших.
Найчастіше дівчатам дарують пряники у формі панянок, а хлопцям – у формі коників. Це має символічне значення.
До слова, мозаїка "Боривітер" Алли Горської була пошкоджена під час боїв за Маріуполь, її доля невідома. Остання робота Горської, мозаїка "Птах", перебуває під загрозою, і українців просять допомогти її врятувати.