Великдень в Україні забороняли впродовж 70 років: як радянська влада намагалася витіснити свято

Чому Великдень було святом, яке забороняли комуністи, та скільки років воно було під забороною, розповідають в Національній академії наук України. 

Читайте також Магія, інтриги і таємниці: 5 українських романів для тих, хто любить втекти від реальності

Що відбувалося з Великоднем у СРСР?

Для СРСР релігія становила конкуренцію, а тому комуністична влада робила все, щоб викорінити її, розповідає завідувач відділу філософії та історії релігії Інституту філософії НАН України доктор філософських наук Людмила Филипович. 

У великі свята, як-от Великдень чи Різдво, всіх партійних працівників та педагогів виставляли на чергування біля храмів для того, щоб фіксувати поіменно, хто відвідував церковну службу на великі свята. 

Натомість, як розповідає кандидат історичних наук та заступник головного редактора журналу "Локальна історія" Юрій Пуківський, комуністи намагалися впровадити нові свята замість християнських традиційних, як-от Перше травня чи День перемоги. 

• З історії відомо, що перші заборони святкувати великодню неділю розпочалися ще у 1920 – 1930-х роках. Загалом святкові дні почали заміняти так званими суботниками.
• У 1950 – 1960-х роках влада вже почала вдаватися до перевірок. І насамперед це стосувалося школярів та працівників. Бували випадки, коли руки українців перевіряли на наявність фарби від крашанок.
• Ближче до 1970 – 1980-х років репресії щодо святкування Великодня дещо послабшали, але публічне святкування залишалося обмеженим. Формального дозволу на це християнське свято не було до розпаду СРСР, хоча українці роками святкували Великдень навіть під час заборони.
• Таким чином, майже 70 років комуністична влада забороняла його святкування в Україні.

Віряни під час великодньої служби на Львівщині у 1970-ті роки / Фото з архівів проєкту "Локальна історія"

Які традиції поширені на Великдень в Україні?

В Україні існує традиція "Обливаного понеділка" на другий день після Великодня, про це мовиться у відео на акаунті показати_рамі. 

Річ у тім, що у цей день хлопці обливають водою дівчат, що символізує весняне оновлення та своєрідну прихильність до коханої. Крім того, Великдень – це ще й про ігри та забави навколо храму. 

Цікаві факти про Великдень в Україні: дивіться відео

До речі, серед таких забав на великодні свята, які дійшли до нас, є гра "Дзвіниця", "Оберіг" або ж "Кошниця". Це здебільшого гра для міцних парубків, адже вона полягала в тому, щоб на плечі 5 хлопців або ж більше ставали 4 парубків, на плечі цих 4 парубків – 3, а ще вище 2. Таким чином, будувалася так звана "вежа" з людей. 

Особливе місце займали в цьому дійстві обрядові весняні ігри – гаївки, веснянки чи подолянки. Вони, до речі, прийшли ще з дохристиянських часів. Вони супроводжуються хороводами зі співами. Серед найпопулярніших гаївок є "Подоляночка" та "Вербовая дощечка" (ще її називають "Жучок").

Які традиції на Великдень українці часто плутають?

• Цікаво, що традиційна українська паска з давніх-давен не прикрашалася білковою глазур'ю. Ця традиція прийшла в Україну з інших культур. Натомість чисто українська паска має бути натуральною, без солодких поливок та прикрашена лише виробами з тіста.

• Крім того, є різниця у словах писанка та крашанка, які часто можуть вживатися як синоніми. Річ у тім, що крашанка – це варене пофарбоване яйце в один колір. А писанка – це сире яйце з художнім розписом, яке не вживають у їжу, а дарують як символ.

• Великдень називати Паскою чи Пасхою теж некоректно. Пасха – це єврейське свято, пов'язане з виходом євреїв з Єгипту, а Великдень – це українська назва церковного свята Воскресіння Христового. Натомість паска – це назва великоднього хліба.