Укр Рус
8 січня, 15:33
4

На іншому кінці планети українська мова стала офіційною: дивовижна історія Прудентополіса

Основні тези
  • Прудентополіс у Бразилії є домом для найбільшої української громади в країні, де українська мова має статус офіційної.
  • У місті зберігаються українські традиції, ремесла та культура, включаючи богослужіння українською мовою та діяльність культурних ансамблів.

За тисячі кілометрів від України, у самому серці Бразилії, є місто де українська мова звучить щодня. У ньому на Різдво колядують, печуть паски на Великдень, а в неділю готують вареники. Унікальна "українська оаза" в Латинській Америці називається Прудентополіс.

Прудентополіс – це муніципалітет на півдні Бразилії, у штаті Парана, пише 24 Канал з посиланням на "Главред". Цю місцевість часто називають "маленькою Україною", оскільки там проживає до 75% мешканців, що мають українське походження. Мало хто про знає, але Птудентополіс у 2021 році українська отримала тут статус офіційної мови міста.

Читайте також Усе не так, як учили в школі: коли насправді виникло Македонське царство

Дещо складна назва міста походить від імені президента Бразилії – Пруданте де Мораїша, а от історична назва міста – Прудентопіль. Саме тут проживає найбільша українська громада в Бразилії.

Як українці опинилися в Бразилії?

Перші українські переселенці опинилися в цьому регіоні ще наприкінці XIX століття. Тоді Австро-Угорська імперія переживала економічну кризу, тож мешканці Галичини шукали кращих умова для життя. Вирішальним фактором для тисячі родин стало те, що в той час бразильська влада надавала землю для освоєння.

У 1885 році на території сучасного Прудентополіса оселилися 1500 українських сімей (приблизно 8 тисяч людей). Згодом там навіть з’явився район Нова Галичина. Місто заснували у 1894 році, а українська міграція тривала до середини 1920-х років.

Друга хвиля міграції припала на період після Другої світової війни – з 1946 року. Тоді до Бразилії знову прибули десятки тисяч українців – це були політичні біженці, колишні остарбайтери та військовополонені. У той час країна прийняла понад 200 тисяч вихідців з України.

Якими є традиції та життя сьогодні?

У Прудентополісі зараз мешкає приблизно 50 тисяч людей, і більшість з них мають українське коріння. Це місто вважають неофіційною столицею української діаспори в Бразилії.

Тут діє греко-католицька церква святого Йосафата, де проводиться богослужіння українською мовою. Понад 6 десятиліть існує братство "Українські козаки", а також працюють ансамблі народного танцю "Веселка" та бандуристів "Соловейко".

Окрім того, в місті не лише збереглися українські ремесла, але й стали частиною повсякденного життя. У місті виготовляють вишиванки, писанки, кераміку, ляльки-мотанки. Один із місцевих майстрів навіть зробив писанкарство своєю професією, створюючи до десяти писанок кожного дня.

Варто зазначити, що у Прудентополісі працює "Музей тисячоліття", що присвячений історії та культурній спадщині України. У деяких школах навчання проходить українською мовою. У місті виходять друковані видання українською мовою, працюють радіопрограми.

Прудентополіс – приклад того, як українська культура та мова можуть жити за тисячі кілометрів від Батьківщини.

Як виглядає український Прудентополіс у Бразилії: дивіться відео

Які ще цікаві матеріали варто прочитати?

Часті питання

Чому Прудентополіс називають "маленькою Україною"?

Прудентополіс називають "маленькою Україною" через те, що до 75% мешканців міста мають українське походження. Місто є неофіційною столицею української діаспори в Бразилії, де українська мова навіть отримала статус офіційної в 2021 році.

Як українці опинилися в Прудентополісі?

Перші українські переселенці прибули до регіону наприкінці XIX століття, через економічну кризу в Австро-Угорській імперії. Бразильська влада на той час надавала землю для освоєння, що стало вирішальним фактором для тисяч родин з Галичини.

Які українські традиції збереглися в Прудентополісі?

У Прудентополісі збереглися українські ремесла, такі як виготовлення вишиванок, писанок, кераміки та ляльок-мотанок. Діє греко-католицька церква святого Йосафата, братство "Українські козаки", ансамблі народного танцю "Веселка" та бандуристів "Соловейко". Також у місті працює "Музей тисячоліття", присвячений історії та культурній спадщині України.