Три роки чекала на конкурс: суддя зі Сходу подала позов до Верховного суду і перемогла

Честь тижня

Від цього страждали не лише громадяни, а й чинні судді, які перевантажені справами. Деякі з них роками працювали далеко від дому та сім'ї, але не могли перевестись в інші суди.

Читайте також: Суддя покарав чиновників, які відмовили у допомозі ліквідатору аварії ЧАЕС

Річ у тім, що переведення суддів здійснюється виключно за рішенням органів суддівського врядування – Кваліфкомісії та Вищої ради правосуддя. Так, після початку війни на Сході, ВККС на свій розсуд перевела десятки суддів з зони АТО в інші, інколи дуже віддалені суди.

Перед ними поставили вибір: погодитись на переведення в запропонований суд або звільнитись. Однією із таких суддів була Софія Данилів. В лютому 2015 року її з Будьоннівського районного суду Донецька перевели до Красноармійського міськрайонного суду Донецької області.

Суддя понад три роки чекала можливості перевестись в інший суд. В липні 2019 року ВККС нарешті оголосила конкурс на 505 вакантних посад у місцевих судах. Але конкурс було оголошено лише для кандидатів з резерву. Тобто чинні судді не могли взяти участь у конкурсі.

Софія Данилова заявила, що проведення такого конкурсу є незаконним, бо дискримінує чинних суддів. Згідно з нормами закону "Про судоустрій та статус суддів" ВККС мала проводити конкурс на зайняття вакантних посад суддів місцевого суду на основі рейтингу кандидатів на посаду судді та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду.

Суддя Софія Данилова вважає, що здійснюючи правосуддя та відновлюючи права інших осіб, не можна допускати порушення закону стосовно себе. Тому подала позов до Верховного суду, який підтримали десятки інших суддів. І перемогла.

"Честь тижня" – Софія Данилів

Звісно, таке рішення у справі засмутило багатьох кандидатів з резерву, доля яких залишається невизначеною ще на деякий час. Проте, чимало суддів та інших правників схвально оцінили рішення Верховного суду.

Премію "Честь тижня" за захист суддів від дискримінації отримує суддя Красноармійського міськрайонного суду Донецької області Софія Данилів.

НЕчесть тижня

Та повернемось до питання: чому ВККС так довго не оголошувала конкурси на посади? Офіційним виправданням було – "ми проводимо кваліфікаційне оцінювання суддів". Завданням цього процесу було очистити суди від недоброчесних чи непрофесійних.

Таких комісія за два роки знайшла всього 156. А звільнено до квітня цього року всього 15 суддів. Тож замість скрупульозної перевірки, комісія банально допомогла підвищити зарплати переоціненим суддям та зберегти посади найодіознішим.

Зберегти посаду завдяки ВККС змогла й Інна Белоконна, колишня дружина та мати двох дітей Андрія Портнова. Інна Белоконна стала суддею через дев'ять місяців після того, як Портнова призначили відповідальним за суди в АП Януковича.

Андрій Портнов

Низка ​українських медіа зазначають, що​ за президентства Януковича Портнов мав безпрецедентний вплив на судову гілку влади, зокрема на органи суддівського самоврядування. Подружжя розлучилося в 90-х, та є факти, які свідчать про те, що суддя підтримує з екс-чоловіком тісні зв'язки.

У 2018 році Белоконна мала пройти кваліфікаційне оцінювання. ГРД та журналісти виявили невідповідність в доходах та статках сім'ї судді. В родини Белоконних є три квартири в елітних новобудовах Києва, загальною площею понад 410 квадратних метрів та будинок під Києвом, площею майже 400 "квадратів". Користується суддя елітною автівкою Audi Q5 зареєстрованим на подругу, яка живе в гуртожитку.

Під тиском громадськості ВККС відклала оцінювання Белоконної. Донедавна. В серпні оцінювання щодо судді провели та жодних проблем із незалежністю чи статками судді не помітили.

Цікаво, що доля інших суддів, які мали пройти оцінювання з Белоконною у 2018 році, ще не вирішена. Тож оцінювання екс-дружини Портнова провели за дещо пришвидшеною процедурою.

"НЕчесть тижня" – Інна Белоконна

7 жовтня президент призначив Інну Белоконну суддею безстроково. Премію "НЕчесть тижня" отримує суддя Оболонського районного суду міста Києва Інна Белоконна.

Лауреатів премії та антипремії визначає громадська організація "Фундація DEJURE", яка моніторить перебіг судової реформи й добивається очищення суддівських лав.