Ця війна вже увійшла в генетичний код українців, – інтерв'ю з головою Фонду "Повернись живим"

Фонд "Повернись живим" – найбільша волонтерська інституція допомоги українським військовим, які воюють на Донбасі, а з початку російського вторгнення в Україну 2022 року – військовим та волонтерам на території ведення активних бойових дій.

Журналістка сайту 24 каналу поговорила з військовим аналітиком, сержантом резерву морської піхоти ВМСУ, волонтером, учасником російсько-української війни, засновником "Українського мілітарного центру" та головою фонду Тарасом Чмутом.

Актуально Я побачила величезний вогняний шар, – спогади про пекельну ніч у Києві, коли снаряд влучив у дім

Тарас Чмут / Фото – Максим Левін

"Економіка не працює так, як працювала до війни"

Скільки коштів зібрав Фонд "Повернись Живим" у період повномасштабної війни?

На сьогодні у всіх видах валют – це близько трьох мільярдів гривень. Час від часу ми даємо в Facebook інформацію по надходження, все обліковується. Гроші проходять через банки, все зафіксоване. Зараз витрачено близько півтора мільярда. Ще близько на пів мільярда гривень ми чекаємо поставок, є замовлення на різних стадіях переговорів. Є також контракти на пів мільярда гривень. Але вони будуть оплачені по факту поставки.

Тобто, в нас на рахунках має бути, як мінімум, один мільярд гривень на випадок, якщо завтра все прийде з того, що ми замовили, щоб ми могли розрахуватися.

Зараз в Україні розгортаються додаткові частини, підрозділи, бригади. Тобто, витрати на армію ростуть. Чим забезпечує держава, а чим волонтери?

Ми співпрацюємо. До 24 лютого у ЗСУ налічувалася 261 тисяча людей. Частини Збройних сил України перейшли на штат воєнного часу. Там, де було, наприклад, 100 людей в роті, – стало 140. Тобто, кількість людей у підрозділах збільшилася. І так по всіх ЗСУ. По штату мирного часу у територіальній обороні (ТрО) нараховувалося десять тисяч людей, а зараз – 150-200 тисяч. І ця структура почала створюватися з січня 2021-го року. Те ж саме в СБУ, ГУР, Нацполу, Нацгвардії, де також збільшилися штати.

Ще один момент – це наші втрати, які ми понесли в людях, техніці, майні та які треба чимось компенсувати. Це все разом накладає величезний запит і до держави і до українського суспільства на підтримку захисників та захисниць фактично всім.

Умовно, треба все – від форми та взуття до бронетехніки, аеророзвідки, зброї, боєприпасів. Щось з цього закриває держава, а щось держава не закриє, бо вона не встигає, в неї не вистачає на все ресурсу, часу та подекуди можливостей. Тоді це закривається силами волонтерів. Це нормальна ситуація в умовах війни. З часом воно, як в 2014 році, буде вирішуватися.

Є бригади, які повністю отримали від держави засоби індивідуального захисту. І це буде продовжуватися. Таким чином синергетично ми будемо закривати ці базові потреби та переходячи до більш вузькоспеціалізованих, тих, які були до 24-го лютого. Зокрема, по зв’язку, аеророзвідці, радіоелектронній боротьбі снайпінгу.

Чи є зовсім не закриті бригади, які нічого не мають?

Є, бо утворилося багато нових частин. Стрілецькі батальйони, корпус резерву, яких просто не можна забезпечити за два тижні всім, бо всього просто немає і ніде купити. В Україні воно зараз не виробляється, логістика порушена. Економіка не працює так, як працювала до війни. Відповідно, зараз це треба шукати за кордоном, а це логістика та час. Шукаємо у всіх країнах які готові продавати та які мають те, що нам потрібно. Гроші в держави є, держава готова купувати. Питання в тому аби це нам продавали та щоб був час.

Одному українському виданню ви сказали, що у вас є лист з гербовою печаткою, де керівник одного відомства просить у "Повернись живим" – "джавеліни", "стінгери", ПЗРК, міномети, ДШК, АГС і постріли до РПГ. Чи забезпечує Фонд "Повернись живим зброєю"? 

Поки ні, але ми над цим думаємо. Нам треба це робити легально. Для цього нам треба пройти процедуру для отримання дозволів або це робити через спецекспортерів. Крім того, купити просто зброю – не дуже ефективно. Треба розуміти для чого її купувати, чому це важливо та яку саме зброю купляти. Наприклад десять тисяч автоматів, які ми можемо купити, – ніяк не впливають на бойові дії. А якщо за ці кошти купити 150 тепловізорів, то ними можна закрити якийсь напрямок вночі. Це суттєво вплине на перебіг бойових дій, на окремій ділянці фронту.

Тарас Чмут / Фото – 24 каналу, Аліни Туришин

"Наше завдання, щоб Україна як держава ставала боєздатною"

Як визначається розподіл того, що ви закупили?

У нас є пріоритети по напрямках. Концептуально наше завдання полягає в тому, щоб за мінімальні кошти дати максимальний результат для оборони країни. Тобто, ми не ставимо собі завдання забезпечити кожного військового чимось або кожну частину чимось. Наше завдання, щоб Україна як держава ставала боєздатною. Для того потрібно вкластися в певні напрями та в певні частини.

Зокрема, в ракетні війська та артилерію, ППО, ССО та малі мобільні групи, які діють в тилу або не в тилу – ГУР, Альфа (спецпідрозділ СБУ), розвідувальні батальйони, регулярні механізовані танкові мотопіхотні бригади ЗСУ, Десантно-штурмові війська України, Морська піхота, які мають техніку, артилерію, реактивні системи, подекуди танки, які можуть вести наступальні або оборонні повноцінні бойові дії.

У ТрО, наприклад, немає танків, в механізованій бригаді є. Ефективність других – вища, бо в них є техніка й вони вміють нею користуватися. Однак, є й великий запит на ТрО і подекуди, на окремих ділянках, територіальна оборона доволі сильно впливає на тримання лінії. І від того. чим довше вона буде тримати, – тим менша ймовірність, що там буде якийсь наступ. І таким чином виграють ресурси для ЗСУ.

Тому, ми не допомагаємо всім. Ми не можемо просто всім допомогти, але ми виконуємо якусь свою ціль. І вона направлена на те, щоб Україна як держава могла значно ефективніше протистояти Росії. А для цього потрібно робити чітко роботу по певних напрямках, а не просто дати кожному військовому щось.

"Для деблокади Маріуполя треба чотири бригади"

Давайте поговоримо про напрямки, де ведуться зараз бої. Зокрема, яка ситуація зараз довкола Чернігова, Харкова, Києва, Маріуполя?

ЗСУ спільно з іншими складовими сектору оборони не дозволили росіянам в першій хвилі нападу реалізувати їх задум. Відповідно, Чернігів не впав і продовжує вести оборонні бої на Північно-Східному напрямку. Там ворог зупинився на рубежі Броварів, але не в Броварах. На Північно-Західному напрямку, в районі Ірпеня, Вишгорода, Бучі, Макарова та, умовно, до Фастова противник був зупинений. ЗСУ локально переходили в контрнаступ та відтісняли там, де це можливо. Станом на сьогодні там немає оточення російських військ. Вони там закріплюються на позиціях, але не готуються до просування.

Харків теж не взяли. Локально проводять контрнаступальні дії. Здебільшого 92-га механізована бригада. Найгірша ситуація – напрямок Маріуполя. Фізично військ та засобів для повномасштабної деблокади немає. ЗСУ намагається якось підтримувати їх, але немає ким. Тобто, немає якоїсь техніки та бригади, яку можна звідкись зняти та перекинути.

Для деблокади треба чотири бригади. Їх немає. Відповідно зараз ставки робляться на корпус резерву, який розгортається. Це один з пріоритетів нашої роботи як Фонду зараз – його забезпечення. Він має суттєво розвантажити з одного боку ЗСУ на тих напрямках, де немає або не очікується головний удар. І ці бойові частини будуть перекинуті там, де тривають бойові дії. З іншого боку, це дозволить посилити ті частини, які замотані цим місяцем, наприклад, в районі ООС.

Чи можна у Маріуполі застосувати Bayraktar як цього просили бійці "Азову"?

Bayraktar злітає з аеродромів, з відповідної інфраструктури, якої немає в Маріуполі та в найближчих областях теж. Він потребує навченого особового складу, який вміє його застосовувати. Вони працюють активно, але вони не є ідеальною зброєю, вони також збиваються. Bayraktar працює по пріоритетних цілях і в тих умовах, коли вони можуть виконати завдання.

Умовно, їхні цілі – командні пункти, станції управління, радіолокаційні станції, зенітні ракетні комплекси, засоби РЕР, РЕБ, ракетні системи. Застосовувати їх проти БМП чи машин – це великий ризик і він не виправданий. Співвідношення втрати Bayraktar для України зараз в умовах війни і знищення 10-ти БМП противника – різні абсолютно.

Щоб наша бойова авіація могла працювати в районі Маріуполя, то вона, умовно має злітати з Херсона, Кривого Рогу, Дніпра. Там немає аеродромної смуги, вона вся розбита. І в противника достатня кількість ППО і їхньої авіації, яка не дозволяє це робити.

Херсонська область майже вся окупована. Запорізька – в значній мірі. Відповідно, щоб долетіти до Маріуполя, треба пролетіти значну площу, яку ми не контролюємо. Це самогубство в один бік. Тому ні Bayraktar ні авіація не можуть допомогти в цих умовах. Це не через те, що хтось не хоче, вони просто не можуть. Не говорячи вже про те, що є обмежений радіус по дальності. Якщо літак вилітає з умовного Львова, то він летить до умовного Хмельницького і все. Це його радіус. Він не може злетіти зі Львова, а воювати під Маріуполем. Він, наприклад, може злетіти з Києва та воювати під Черкасами, але не над Чорним морем. Аеродромна мережа в нас доволі сильно пошкоджена та вибита.

Тарас Чмут / Фото – 24 каналу, Аліни Туришин

"Росіяни стали жертвою своєї пропаганди"

Яка кількість російської армії та техніки зараз на території України? 90% є чи немає? Чи здатні вони будуть підтягнути ще когось чи ще якусь техніку?

Говорилося про 90% від угрупування, яке було на кордоні з Україною на момент атаки. Це не означає, що це про всі Збройні сили Росії, це не означає, що це про все, що може воювати. В Україні воюють не лише ЗСР, а й інші силові структури – Національна гвардія РФ, ФСБ. Чи можуть підтягнути ще? Звичайно, можуть. У них великі резерви як і людські, так і в техніці. Однак, питання не в кількості, а в якості особового складу та готовності воювати та гинути.

Росіяни стали жертвою своєї пропаганди. Вони думали, що в них супер крута армія, а в нас її немає. Їхній план полягав у тому, щоб взяти Київ за тиждень. А вийшло все навпаки. Їхні втрати, з одного боку, деморалізували росіян, а з іншого боку – посилили бойовий дух українців. Таким чином, вони самі себе обманули, а ми виграли з цього.

Історії, коли 20 представників ТрО, які вчора взяли в руки автомати, зупиняють роту десантників, це якраз про бойовий дух. Бо з військової точки зору ця рота може розбити батальйон або, наприклад, бригаду ТрО. Росіяни не готові воювати та гинути. Цей ефект нам треба інформаційно посилювати та показувати росіянам, скільки тут загинуло, скільки в полоні. Однак, при цьому дуже важливо не заграватися з дезінформацією та не переходити якісь межі, щоб не дискредитувати офіційну інформацію.

"Їхні трати, з одного боку, деморалізували росіян", – Тарас Чмут / Фото – 24 каналу, Аліни Туришин

"Ця війна для Росії значно страшніша, ніж Перша Чеченська"

У випадку залучення білоруської армії, скільки це може бути по кількості залучено і яку роль можуть вони зіграти в цій війні? Вже також з’явилася інформацію про те, що РФ перекидає в Україну армію з Грузії.

Білоруси – це 20-30 тисяч військ. Це декілька бригад. Звичайно, росіяни залучають всі війська, які в них є. Я думаю, що частина буде залучена з Сирії, Абхазії, Осетії, Карабаху, де є російський контингент, оскільки людей не вистачає. Деякі їхні частини понесли втрати, подекуди деморалізовані та відмовляються далі воювати. Вони намагаються знаходити причини як не потрапляти в Україну та як не загинути. І це правильно, бо статистика показує, що втрати в них величезні. Ця війна для Росії значно страшніша, ніж Перша Чеченська.

"Нам в найближчі п’ять років треба перестворити армію"

Закордонні партнери дають нам зброю для захисту. Озброєння для контрнаступу українськими військовим потрібне?

Звичайно, бо та потужна зброя, яка є в нас, закінчується та не безмежна. Є ресурс, наприклад, на декілька тисяч пострілів. Після цього його треба замінювати. У нас немає звідки це робити та як, бо здебільшого – це все радянські чи пострадянські системи. І якщо цьому стволу 40 років і він стріляє, то він вже не 152 мм, а 157 мм. Це погіршує точність, несе небезпеку, що він розірветься. Відповідно, його треба міняти, а інтенсивність бойових дій у нас зараз дуже висока.

А це техніка та озброєння, яке воювало і до 2022 року, а також служило Україні ще з Радянського Союзу. Тому, нам в найближчі п’ять років треба перестворити армію. І це колосальні кошти і нам треба міняти мало не все. Ми здатні воювати.

Ми це вже показали в 2014 та 2022 роках, ми здатні тримати бій, але ви не будете воювати автоматами. Воює артилерія, воює авіація, танки, БМП. В нас це є, але воно закінчиться швидше, ніж у росіян. Кожен день ми несемо втрати. Навіть, якщо в армії РФ втрати будуть у п’ять разів більші ніж в нас, то ресурси в нас закінчаться швидше. Нам треба шукати, де дістати та купити, думати як це все компенсувати, перебудовувати армію під нові реалії. Ця війна може затягнутися на дуже довго і нам треба думати як з цим жити.

Ядерний удар. Що він з себе представляє? Чи вірите ви у його застосування РФ?

Росія має змогу це реалізувати на якомусь тактичному рівні як елемент демонстрації сили, можливостей та готовності до цього. З іншого боку, вже є жорстка позиція НАТО та США. Якщо буде застосована будь-яка хімічна зброя в будь-якому прояві, а тим паче щось ядерне, то реакція буде дуже жорстка та з ймовірним застосуванням Збройних сил НАТО для протидії Росії.

Я не думаю, що росіяни на це підуть в нинішніх умовах, бо що далі? Україна не здасться від цього. Знищувати ядерною зброєю всю країну? Ну гаразд, а далі що? Всю країну не знищать, всіх не вб’ють, а ті, хто виживуть, то все одно будуть воювати. Цілі будуть не досягнуті і це розв’яже руки і нам, і світу. Росія і так вже ізгой. Я не бачу подальших кроків у цій грі.

Тарас Чмут / Фото – 24 каналу, Аліни Туришин

Чутки про те, що в Росії закінчуються сили та ракети, не відповідають дійсності. Таку інформацію заявили у ЗСУ. "Сили в нього ще є, повірте мені, і він найближчим часом намагатиметься вводити їх у дію", – йдеться у повідомленні. Чому такі чутки з’являлись взагалі?

Якщо говорити про нові ракети РФ " – "Калібрі", "Іскандери", то їх дійсно не десятки тисяч. Вони потенційно закінчуються або їх кількість суттєво зменшується. Але в росіян при цьому є величезна кількість радянських ракет та систем озброєння. Ті ж "Точки", якими вони активно стріляють. Так, вони гірші, але їх багато і їх можна розстрілювати. Ті ж авіаційні крилаті ракети, їх теж багато. Там, де треба пустити одну сучасну ракету, – можна запустити п’ять старих ракет. Ефект буде той самий, умовно, гарантований.

"Недооцінив ворога, то вважай, що вже програв"

Росія при цьому виробляє нові ракети?

Вона виробляє, але тут питання до санкцій. Якщо Захід буде дуже ефективний в цьому, то це дуже ускладнить росіянам роботу. Оскільки РФ залежна від багатьох комплектуючих від різних країн. Звісно, Росія буде намагатися обходити санкції через своїх партнерів – Іран, Корею, Китай, можливо, інші країни, які сірими схемами будуть намагатися продавати їм щось.

Крім того, РФ буде розвивати свої технології, які, можливо, застарілі, але можуть працювати. Тому, не треба недооцінювати ворога. Недооцінив ворога, то вважай, що вже програв. Краще його недооцінювати та готуватися до гіршого сценарію, ніж думати, що якось пронесе. Не треба ставати жертвами пропаганди про слабкість Росії.

"РФ вже починає шукати способи для завершення цієї війни"

Наскільки ймовірно перехід на "заморожену" війну?

Я не люблю прогнозувати, але війна до 2022-го року в Україні тривала вісім років. Нова війна в нас може бути ще вісім років, наприклад. Або рік чи два. Я не знаю, але зараз ситуація, коли Україна зупинила Росію, не дала реалізувати її задум. РФ вже починає шукати способи для завершення цієї війни.

Зараз вона на свою внутрішню мильну бульбашку починає транслювати, що "РФ знищила армію України, знищила український оборонно-промисловий комплекс, націоналістів, якісь там хімічні лабораторії, повернула Донбас, Приазов’я, Херсонщину, дала воду в Крим, сухопутне залізничне сполучення, досягла всіх своїх цілей, вони перемогли". Це потрібно Росії для того, щоб всередині своєї мильної бульбашки росіяни думали, що вони виграли цю війну.

Хоча Росія хотіла окупацію України на рівні Житомирської та Вінницької областей. За фактом, вони отримали мінімальну частину того, що хотіли і при цьому понесли величезні втрати в живій силі, в техніці, отримали доволі сильні санкції, які, я сподіваюсь, будуть тільки посилюватися. А також абсолютний спротив всіх українців на всіх рівнях, навіть тих, які ще 21 лютого були "ватниками", а зараз служать в ТрО і готові вбивати москалів. Цей ментальний розрив став ще більшим.

Читайте І в один момент повалилися стелі, вибило вікна, – житель Ірпеня розповів про пекло через Росію

Після того, що вони зробили з Маріуполем, Харковом та іншими містами, Україна ніколи не повернеться проросійським вектором. Ця країна може бути знищена, але вона не буде ідейно, ідеологічно якось з Росією. Це або фізичне знищення або якась тотальна окупація. Але не буде того, що було в 2012-му році вже ніколи в найближчі 100-200 років точно. Ця війна вже увійшла в генетичний код українців.

Житло та допомога для переселенців та виплата пенсій: дивіться відео