У Тустані створили зручний мобільний додаток з аудіогідом та маршрутами
У заповіднику "Тустань" на Львівщині реалізували проєкт "Фіджитальна трансформація Тустані: доступна спадщина у цифрі і на місцевості". Його метою є поєднання ознакування фізичних маршрутів з цифровими продуктами, аудіогідом та мобільним додатком для зручності туристів.
24 Канал поспілкувався із головою ГО "Тустань" Василем Рожком про нові послуги у заповіднику та виклики для пам'яткоохоронців в час війни.
Читайте також За свіжими враженнями та новими фото: небанальні місця Львівщини для осіннього відпочинку
"Застосунок, який поєднує цифрову екосистему із фізичним світом"
Поясніть значення слова "фіджитальність", що це таке і в чому полягає суть проєкту?
У нас є багато речей, яких ви можете торкнутися фізично, побачити спадщину, пройтися маршрутом. Є багато цифрових продуктів – 3D-модель фортеці, додатки доповненої реальності, VR-мандрівка фортецею. Фіджитальність передбачає поєднання цифрового сервісу з фізичним, щоб все було зручно, пов'язане одне з одним.
Власне, цим проєктом за підтримки УКФ ми вирішили ще трохи доповнити культурні маршрути, щоб відвідувачі залишалися в Тустані довше. Наприклад, коли проводиш з сім'єю тиждень в Уричі, можна день виділити на музеї, другого дня піти в гори, наступного – на Гострий Камінь.
Буде точка входу, яка збирає всі дані разом. Це застосунок, який поєднує цифрову екосистему із фізичним світом, допоможе зорієнтуватися на місці та не заблукати, вибрати те, що цікаво. У цьому і полягає фіджитальність – все будується як система.
Які нові послуги будуть доступні відвідувачам?
Буде мобільний застосунок, яким кожен відвідувач зможе скористатися не тільки для орієнтування, куди піти, що подивитися, чи є якісь ще розваги, фестивалі, купити квиток. Там буде інформація, де можна побачити це детальніше: піднятися на скелі, піти в музей Тустані чи хату у Глубокім. А мандруючи навколо каменя, ви зможете прослухати аудіогід без послуг екскурсовода. Зісканувати QR-код і побачити, де було виявлено знахідку, яку можна побачити в музеї, покрутити 3D-модель тої знахідки чи довідатись щось більше.
Можна самому пройти по точках, послухати конкретно на локації інформацію про неї і взагалі – самому вибирати маршрут. Там буде карта, таймлайн перед входом, додаткова інформація. На кожній точці є QR-код, який після сканування показує локацію. Навіть якщо людина не включила геоприв'язку або вона не працює, то через QR-код ви точно знаєте, що перебуваєте саме в цій точці на карті.
Мобільний застосунок стане персональним гідом по Тустані: дивіться відео
Дитячий простір та нові туристичні маршрути
Проєктом передбачений інтерактивний дитячий простір. Яким він буде?
Взагалі малеча – дуже важлива аудиторія для нас. За проєктом заповідник створює дитячий простір у музеї. Це буде закритий, затишний куток для найменших відвідувачів, в якому вони знайомитимуться з історією через гру. Інтерактивний макет дозволить відтворити середньовічне подвір'я фортеці. Діти зможуть перепочити від екскурсій і піших прогулянок на м'яких кріслах, побавитись кубиками, помалювати, погортати книжки з тематичної бібліотеки.
Недавно у нас вийшов вімельбух, де є розповідь для дітей в малюнках про те, як фортецю будували, як її могли штурмувати, про період її розквіту, що було потім. І це не тільки книжка, що розвиває. Ми даємо інформацію про вали, частокіл, якісь фрагменти, а потім – завдання, як в книжці, "розгадай-знайди на місці певні елементи". Тому це особливий спосіб спілкування. Ми навчаємо персонал, як з цією аудиторією говорити.
Ви згадали про нові туристичні маршрути. Це шляхи в межах заповідника чи далі, за село?
Власне, і в межах, і поза ними. Ми вирішили, що зберігаємо не лише середньовіччя, а взагалі все, що навколо: самі скелі із залишками фортеці, соляний торговий шлях, традиційну архітектуру села Урич, спадщину бойків, ландшафт і оце все, що в нас тут є довкола, разом з криївками УПА, із залишками нафти. Ми інвентаризували все, що маємо і знаємо, розклали це на рівні й пропонуємо чотири маршрути.
Насамперед це фортеця як геній будівельників і як гармонія людини та природи. Але ми показали й інші шари історії, і це все нанесено на карту. Є маршрути внутрішні, вони розчищені і ознаковані, а є глобальніші – чи у Дрогобич, де була сіль, чи в Ямельницю, де є скелі.
Маршрути мають своє ознакування, карти, застосунок. Це все має бути синхронізовано, в одній стилістиці, тому це дуже цікаво, воно дасть ясність відвідувачам. Людина розуміє, що є, що важливіше, що менш важливе, як це відвідати. Головним є користувач, щоб він не заблукав, щоб знав, для чого туди йти. Ми дуже довго не відкривали ті шляхи, бо були непристосовані речі, скелі небезпечні. Треба було ознакувати їх, дорогу розчистити, тому що це величезна територія, там багато роботи.
"Цьогоріч туризм відновлюється"
За останні два роки, коли почалася велика війна, у заповідник приїжджає більше відвідувачів чи навпаки?
Минулого року був великий спад. А цьогоріч туризм відновлюється, і деякі місяці навіть б'ють рекорди. Люди цікавляться історією, насолоджуються тишею, природою, проводять час із сім'єю. Заповідник зробив велику роботу, тому що Тустань – це і громадська організація, і агенція культурного туризму. Заповідник також є дослідницьким центром спадщини. Це його місія. І оскільки Тустань розвивається як heritage tourism, і heritage (спадщина) – у центрі, то про неї треба розказувати, бо інакше буде незрозуміло, навіщо її зберігати.
І в час війни я як голова ГО "Тустань" приділяю більше уваги порятунку української спадщини. У березні 2022 року наша громадська організація стала співзасновницею Штабу порятунку спадщини (Heritage Rescue Emergency Initiative, HERI), який допомагав музеям зберігати фонди й евакуйовувати їх. Потім ми створили Ukrainian Heritage Monitoring Lab (HeMo) для документування зруйнованих пам'яток. Станом на сьогодні вже обстежено понад 700 об'єктів у Харківській, Чернігівській, Сумській, Одеській, Миколаївській, Херсонській областях, які найбільше постраждали в час війни.
Їздять експедиції, спеціальними методологіями все фіксують і створюють інфраструктуру даних, щоб це все зберігати структуровано. Бо, на жаль, в Україні не було цієї цифрової інфраструктури, довелося розгорнути з нуля. Це дуже важливо, бо без інвентаризації неможливо зберігати, коли не маєш списку, що саме потребує збереження. І тут став в пригоді досвід Тустані.
Ми використовуємо міжнародну методологію, яка дозволяє побачити загальну картину і спланувати рішення далі, де треба рятувати, де не критично. Інша методологія "forensic heritage" – для того, щоб зібрати докази, які стануть свідченнями російських злочинів у судах.
Місцями робимо 3D-моделі, це особливо важливо. Наприклад, у В'язівці на Житомирщині ми зробили модель пошкодженої дерев'яної церкви, яка потім завалилася, і 3D – це єдине, що залишилося.
Це дуже важливі речі, які ми зараз зі свого боку інвентаризуємо, а професійна спільнота, очевидно, має переосмислити, вирішити, що далі робити з нашою спадщиною і яка спадщина наша, бо дуже багато радянських та імперських елементів. Вже зараз дуже багато архітектурних груп користуються нашою базою. Чернігівська бібліотека відновлюється з наших матеріалів, користуються скануванням Сковородинівки, Охтирки. Тому дуже важливо, щоб це було не тільки в нас, а зразу могли користуватися адміністрації або архітектори.
Чим ще займається команда громадської організації в умовах воєнних викликів?
Ми маємо музейний напрямок, за підтримки Єврокомісії створюємо інструмент для цифровізації музеїв, різних типів колекцій – предмети, картини, плівки, архівні речі, книжки. Має бути програма електронного обліку музейних експонатів, тому що у нас, в Україні, є паперовий облік, а книжки зберігаються в музеї. Захопили музей – захопили книжку, а перевести у цифру – не тільки створити реєстр, а взагалі всі процеси – тоді можна потім робити якісь більші аналізи.
Ми створили портал heritage.in.ua зі зруйнованими об'єктами нерухомої спадщини. Там можна зареєструватися і завантажити матеріали обстежень. А потім ми робили експедицію до затоплених територій і дистанційний аналіз із партнерами. Розграбовані музеї також моніторимо.
У час війни важливо об'єднувати зусилля і зосередитися на документуванні втрат і розвитку цифрової інфраструктури. Дуже важливо розповідати про спадщину, тому що 24 лютого нас об'єднала лють. Але спадщина також може об'єднати, проте для цього треба багато роботи. Радянський Союз вносив в голови багато неправди, ховав спадщину у фонди або знищував її. І треба повернути це значення нашої спадщини у суспільстві, бо Росія веде війну саме проти неї.
Публікацію підготовлено в рамках проєкту "Фіджитальна трансформація Тустані: доступна спадщина у цифрі і на місцевості" за підтримки Українського культурного фонду. Позиція Українського культурного фонду може не збігатись з думкою авторів. Український культурний фонд – державна установа, створена у 2017 році як нова модель надання на конкурсних засадах державної підтримки та промоції ініціатив у сфері культури та креативних індустрій. Діяльність Фонду, відповідно до чинного законодавства, є невід'ємною частиною політики і визначених пріоритетів діяльності Міністерства культури та інформаційної політики України.