Київ завдає Росії болю: у Bloomberg проаналізували удари безпілотників по російських НПЗ

Протистояння України повномасштабній агресії Росії увійшло в нову фазу з першими ударами БпЛА по російських нафтопереробних заводах. Удари завдавали на відстань 2000 кілометрів. 

Дивіться також F-16 для України: у Пентагоні окреслили "червоні лінії" для використання винищувачів

Київ проникає вглиб території

Від початку 2024 року під атакою безпілотників опинились щонайменше 9 великих НПЗ. За оцінками, 11% загальної потужності Росії виведено з ладу. Використання дронів – ключова стратегічна кампанія для України, адже на полі бою Росія отримала певну перевагу. 

Це дає Києву можливість проникнути в глиб російської території та завдати шкоди промисловості, яка відіграє ключову роль у забезпеченні російських військ паливом та поповненні державної скарбниці за рахунок продажу нафтопродуктів.  

Росія – це АЗС з армією, і ми маємо намір знищити цю АЗС,
– сказав в інтерв’ю Франсіско Серра-Мартінс, співзасновник і головний виконавчий директор виробника безпілотників Terminal Autonomy.

Попри те, що Україна розгортає успішну кампанію використання БпЛА, вона є потенційною дикою картою для світових ринків і західних союзників Києва. Це пов'язано із тим, що ціни на нафту почали зростати. 

Перша хвиля атак

До середини лютого 2024 року атаки безпілотників пошкодили п'ять нафтопереробних заводів. У відповідь на це Росія заборонила експорт бензину з 1 березня до 31 серпня, щоб забезпечити внутрішній попит перед різким сезонним зростанням.

Пітер Шредер, колишній старший аналітик з питань Росії Центрального розвідувального управління США зазначив, що українські лідери, ймовірно, відчувають, що повинні продовжувати завдавати Росії болю навіть перебуваючи в обороні на полі бою. За його словами, "символічна спроба" перетворилося на "узгоджену кампанію".

За словами виробників безпілотників цей успіх прийшов непросто. Їх потрібно було сконструювати таким чином, щоб подолати складні російські механізми глушіння, використовуючи навігацію на місцевості або візуальне позиціонування, яке не потребує будь-яких електронних засобів зв’язку після запуску. Вони також мають працювати на відстані до 1000 кілометрів, а також нести достатньо великий вибуховий корисний вантаж, щоб завдати значної шкоди об’єктам, які були побудовані, щоб бути стійкими.

Друга хвиля атак

Українська кампанія використання БпЛА не зупиняється. Першим ударом другої хвилі було уражено НПЗ Norsi у Нижньому Новгороді та Рязань під Москвою. 

Внаслідок атак ціни на бензин і дизельне пальне на Санкт-Петербурзькій міжнародній товарній біржі значно зросли, хоча вартість пального на заправних станціях у Росії мало змінилася. Росія має статус великого експортера нафти, але світовий ринок скромно відреагував на атаки по російських НПЗ. Ціни зросли, однак не так значно.

Ситуація може змінитися, якщо Україна виведе Kirishi з ладу, потенційно позбувшись близько 150 000 барелів на день виробництва дизельного палива, призначеного в основному для експорту. Нафтові ринки можуть відчувати ще більше хвилювання, якщо Київ почне цілити по основних російських терміналах експорту нафти в Балтійському чи Чорному морях.

Однак це призведе до подальшого тиску на відносини із західними союзниками, оскільки вплив на світові ціни на нафту та нафтопродукти буде суттєвим,
– сказав Марк Вільямс, директор з досліджень короткострокових нафт консультантської компанії Wood Mackenzie Ltd.

Економічний та психологічний вплив

Станом на зараз кампанія БпЛА спрямована на економічному впливі на Росію. Співрозмовники видання зазначають, що це – нова форма війни на виснаження, адже навіть, якщо БпЛА збивають, це все одно економічний виграш, адже вони дешевші за інші способи ураження.

Атаки також мають психологічну мету, сказав виробник безпілотників на умовах анонімності. Він вважає, що російські пропагандисти намагаються вдавати, що держава не перебуває в стані війни, але атаки вже стали частиною повсякденного життя громадян. 

Влада докладає спільних зусиль, щоб приглушити будь-який вплив на населення.

До цього ставляться дуже серйозно,
– сказав Олексій Мухін, керівник московського Центру політичної інформації, який надає консультаційні послуги адміністрації президента.

Стратегічний вплив

Безпілотники стають дедалі важливішим елементом у військовій стратегії України, однак замінити інші види сучасного озброєння вони не можуть.

Київ змушений використовувати безпілотні апарати, тому що його союзники затягують надання ракет великої дальності, побоюючись ескалації. Крім цього, Україні бракує боєприпасів. 

"Кампанія проти російської енергетичної інфраструктури показує, що Київ може продовжувати завдавати певного болю. Але навряд чи це матиме стратегічний вплив на хід війни", — сказав Шредер, колишній аналітик ЦРУ, який зараз є помічником старшого наукового співробітника Центру нової американської безпеки у Вашингтоні. 

Водночас Росія має власні розробки ракет та дронів дальнього радіуса дії. Попри це, успіх атак на НПЗ свідчить, що кампанія триватиме.

З кожним місяцем цього року у Збройних Силах Києва буде все більше безпілотників, які експлуатуватимуть над територією Росії,
– заявив Михайло Федоров, міністр цифрової трансформації країни, до обов’язків якого також входить нагляд за виробництвом дронів.