Як Росія краде українське зерно: розслідування WSJ
Джерело:
WSJВідповідно до розслідування The Wall Street Journal, судна, пов'язані з найбільшим російським зернотрейдером, відправляли тисячі тонн вкраденого українського зерна світовим покупцям. Для цього вони використовували складну систему фідерних суден і плавучих кранів.
Судна, які були залучені до контрабанди, належали компаніям підконтрольним Петру Ходикіну. Чоловік є власником RIF Trading – найбільшої експортної зернової компанії Росії.
Цікаво Кім пояснив, чому звільнення Кінбурнської коси настільки важливе
Як росіяни "відмивали" українське зерно
Росіяни відправляли тисячі тонн української пшениці на світові ринки, видаючи її за свою. Постачання йшло через окупований Крим, через що експорт зерна із Севастополя зріс.
Зокрема, із Севастополя відвантажили близько 848 400 тонн зерна з початку березня до жовтня. Це майже в 15 разів перевищує аналогічний показник минулого року.
Для перевезення використовувалася схема з фідерними суднами (середні танкери, що перевантажують товари на більші кораблі) і плавучими кранами. Згідно з розслідуванням WSJ, флот невеликих суден переправляв контрабандне зерно з Севастополя на більші вантажні судна, які чекаюли у морі. Навантаження здійснювалося за допомогою плавучих кранів. Потім великі кораблі відпливали до портів призначення.
За допомогою такого механізму росіяни приховують справжнє походження вантажу. Адже більшість покупців уникають купувати крадене зерно. Видання зазначає, що інколи українське зерно перемішують з російським, щоб ще більше ускладнити його походження.
Хронологія подій
5 червня: Дані відстеження суден показують, що Emmakris II, великий балкер, прибув у Чорне море, відпливши з Саудівської Аравії. Мале фідерне судно "М. Андрєєв" тим часом знаходилося поблизу Керченської протоки.
11 червня: Корабель-кран Petra II зафіксували на супутникових знімках. Судно було "затиснуте" між Emmakris II та іншим кораблем-підйомником. Українська розвідка та морські експерти стверджують, що він завантажував зерно в море.
14 – 15 червня: Дані відстеження суден і супутникові зображення показують, що кораблі M. Andreev, Emmakris II і Petra II працюють поблизу Керченської протоки. За даними української розвідки, "М. Андрєєв" був завантажений ячменем із Севастополя.
4 вересня: Після відбуття з Керченської протоки через Босфор та Суецький канал Emmakris II вказав місце призначення порт в Іраку. Проте судно так і не записало захід у порт.
За даними стеження, з вересня Emmakris II здійснив ще два рейси через Чорне море до Керченської протоки. Корабель повернувся до Перської затоки під час першого з цих рейсів. Раніше в листопаді судно знову вийшло з Чорного моря і пройшло через Суецький канал на шляху до Червоного моря.
Як відреагували в компанії Ходикіна
Як зазначають журналісти видання, отримати коментарі Ходикіна не вдалося. Компанія заявила, що не має відношення до розкрадання українського зерна.
Ми дорожимо своєю репутацією та дотримуємося законодавства Росії і всіх міжнародних правил,
– йдеться в електронному листі компанії.
У компанії заявили, що ретельно перевіряють походження всіх своїх вантажів. Російські чиновники також заперечують розкрадання українського зерна.
Водночас міністр закордонних справ Дмитро Кулеба зазначив, що розслідування американського видання – це чудове викриття того, як Росія краде українське зерно. За його словами, усі причетні мають бути покарані.
Зверніть увагу! Emmakris II з 2020 року управляється дубайською компанією MCF Shipping DMCC, згідно з базою даних Equasis. Танкер вказаний як власність афілійованої компанії MCF Shipping. Одним із її власників, у свою чергу, є ще одна дубайська компанія GTCS Trading JLT, яка у документі Московського арбітражного суду від 2019 року визначена як бенефіціарна власність Ходикіна.
MCF Shipping знаходиться в офісній будівлі Дубая поряд із GTCS Trading. Співробітники цих фірм відзначають у своїх профілях на LinkedIn, що працюють на обидві компанії. Один із співробітників GTCS, з яким WSJ зв'язався телефоном, сказав, що насправді це один бізнес. GTCS також була мажоритарним власником RIF до квітня 2022 року, коли власником став сам Ходикін (відповідно до бази даних, що збирає інформацію про російські компанії).