Трирівневий захист обʼєктів енергетичної інфраструктури: Рябцев сказав, в чому його особливість
Україна продовжує підготовку до можливих потужних атак Росії на енергетичні об'єкти. В центрі уваги – програма уряду щодо додаткового захисту інфраструктури за допомогою активних та пасивних засобів.
Про це 24 Каналу розповів експерт з енергетичних питань Геннадій Рябцев. На його думку, трирівневий захист енергетичної інфраструктури свідчить про якісні зміни в роботі уряду над цим питанням.
Дивіться також "Хлопок", яскраве сяйво, а потім – темрява: у Підмосков'ї спалахнула підстанція
Що відомо про захист української інфраструктури
У 2023 році енергетичну інфраструктуру захищатиме не лише ППО, але й інженерні споруди. Зокрема, в пасивний спосіб було захищено перед тим зруйновані об’єкти. Деякі з них перенесли на нові місця, інші залишили на старих, однак разом із відновленням ці енергетичні об’єкти "заглибили" у землю.
Геннадій Рябцев про готовність енергетичної інфраструктури до обстрілів: дивіться відео
Також було створено спеціальні бетонні споруди задля захисту енергетичної інфраструктури від уламків вибухових пристроїв, а крім того – спеціальні протидронні засоби захисту, подробиці про які поки що не повідомляють.
"Щільність протиповітряного і пасивного захисту (енергетичних об’єктів – 24 Канал) зросли в рази порівняно з минулорічним (у 2022 році – 24 Канал). Однак немає межі вдосконаленню, й подібні заходи (з посилення захисту інфраструктури – 24 Канал) проводитимуть і надалі", – переконаний Рябцев.
До теми: як зазначили в Державному агентстві відновлення, під час будівництва захисту для енергетичних обєктів використовують данні Генштабу, а також нормативні документи США та Британії, з якими ознайомилися працівники агентства під час навчання за кордоном. Найвищими рівнями захисту (від дронів та ракет), за словами Мустафи Найєма, захищено 22 підстанції в 14 областях України.Обстріли критичної інфраструктури: що відомо
- За інформацією ГУР, станом на початок листопада Росія накопичила 870 ракет. Водночас у відомстві зазначили, що цієї зими агресор може використати лише 70% своїх запасів, а решту, скоріш за все, триматиме у резерві.
- Варто згадати й слова Юрія Ігната про те, що ця кількість є суттєво меншою, аніж запаси ворога у 2022 році. І дійсно, станом на кінець листопада агресор, за оцінками Міноборони, мав понад 1100 ракет (не враховуючи ракет до С-300 та "Онікси").
- Оглядачі припускають, що з огляду на суттєве посилення української ППО окупантам з військової точку більше не має сенсу влаштовувати масовані ракетні атаки. Натомість вони можуть зосередитися на комбінованих ударах.
- Втім, варто зазначити, що ворог вже почав атаки на енергетичну інфраструктуру України. Зокрема, внаслідок ураження інфраструктури на Одещині в ніч на 18 жовтня без світла тимчасово опинилися понад тисячу споживачів.